Інтервʼю

Минуло близько року з того часу, як ми вперше розповіли про Тимура — хлопчика, який у свої дев'ять років дивував Одесу знаннями електроніки. Сьогодні йому вже десять, і за цей час його світ змінився до невпізнання. У ньому з'явилося професійне обладнання, складні логічні схеми та велика втрата, яку вдалося пережити лише завдяки справжньому чоловічому наставництву.

Молодший сержант Сергій Голумбовський із позивним «Гусь» – водій-електрик екіпажу безпілотних літальних апаратів 120 бригади територіальної оборони. Боєць пройшов шлях піхотинця, воював на Донбасі у складі першої зведеної батальйонної тактичної групи (БТГр), сформованої із вінничан-тероборонівців. Наразі він нищить ворога з неба.

Десять жінок села Шевченкове після визволення Херсона розпочали активно допомагати військовим. Під час окупації міста у 2022 році багато з них були змушені виїхати з рідного села, адже воно знаходилося на межі з Херсонщиною та згодом повернулися додому, аби знову наповнити оселі життям і об'єднати зусилля у допомозі воїнам. Все почалося із плетіння маскувальних сіток, згодом волонтерки стали виконувати й інші запити військових — допомагати з провізією та спорядженням, ліками та теплим одягом для передової. Сітки, які вони виготовляють, доправляють на найгарячіші ділянки фронту, там в них завжди велика потреба.

Чеський безпековий аналітик Роман Маца пояснює, як дезінформація впливає на підтримку України та чому поняття «втома від України» спотворює реальність. Поки в Європі дедалі частіше говорять про «втому від України», Росія посилює тиск, і не лише на фронті, а й у кіберпросторі, інформаційній сфері та через диверсійні операції. Європа при цьому не стала безпечнішою, а лише краще усвідомила власну вразливість, вважає чеський безпековий аналітик Роман Маца.

Сапер 808 Дністровської окремої бригади підтримки Павло народився на Одещині, здобув освіту в Одеському національному морському університеті та працював судноремонтником. Але на війну він потрапив ще у 2015 році.

Коли увага світу була прикута до новинних стрічок, Ольга Оселедець була за тисячі кілометрів від дому, від рідної Одеси. Але життя в Люксембурзі не стало для неї «безпечною бульбашкою» і вона обрала дію.

Буся, Рима та Нікіта — діти, які поряд з дорослими волонтерять для Збройних сил України у громадській організації «Миколаїв понад усе». У кожного з них своя історія, але мета у всіх одна — бути корисними у волонтерському просторі.

Відомий німецький блогер та інфлюенсер Френк Вайлд (Frank Wild) приїхав до Одеси.

Анатолій Криволап — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, дійсний член Національної академії мистецтв України, чиї картини лише за останні кілька років були представлені на престижних виставках у Франції, Польщі, Бельгії, Німеччині. Його роботи чотири рази встановлювали світові рекорди продажів сучасного українського мистецтва на міжнародному артринку, а найдорожча картина «Кінь. Вечір» була продана у 2013 році на лондонському аукціоні за рекордні 186 200 доларів.

Тимуру Кочербі — десять років. Нещодавно він закінчив 4 клас, і вже з нового навчального року розпочне навчання в середній школі. Але Тимур відрізняється серед своїх однолітків — навіть на канікулах він щодня вдома експериментує з електронікою та створює складні пристрої. Про захоплення юнака знають усі сусіди й однокласники: приносять йому матеріали, старі телевізори й техніку, що вийшла з ладу. Ба більше, у хлопця — 25 тисяч підписників у TikTok, з якими він обговорює новинки у світі електроніки й навіть допомагає дорослим розв'язувати складні технічні задачі.

Вже понад рік на ринку фінпослуг працює Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Це державна установа була створена за підтримки Європейського Союзу та Групи Світового банку для задоволення основних фінансових потреб малого агробізнесу. Чого вдалося досягти за цей час, з якими проблемами стикнулася і як планує працювати далі?

Жінка загиблого бійця бригади “Лють» відверто розповіла про втрату чоловіка та той страшний день, коли його не стало, про їхнє мирне буття, переживання травми та людей, заради яких вона продовжує жити.

Війна змінює суспільство та уявлення про силу й здібності жінок. Сьогодні українки на рівних з чоловіками стоїть щитом на обороні рідної землі. Станом на 1 січня 2025 року у лавах ЗСУ та МВС служать понад 70 тисяч жінок, з яких 5 500 — на передовій. Серед них і героїня нашого інтерв'ю — бойова медикиня Лілія Ярошевська, відома під позивним «Мамба». Ще рік тому вона була військовою волонтеркою, а влітку 2024 року прийняла доленосне рішення — добровільно вступила до війська. Разом із побратимами вона щодня ризикує життям, допомагає пораненим, відстоюючи територіальну цілісність країни. На Донеччині, яка є форпостом безпеки всієї країни.

Як це – усвідомлювати, що ти за крок від смерті, приймати своє тіло після поранення й учитися всього заново? Ветеран Богдан Мазненко розповів про ампутацію ноги та відновлення після поранення.

Україна отримує підтримку з усього світу, але найбільш активними залишаються волонтери з Балтії, Скандинавії, Польщі, Румунії, Чехії, Німеччини та Італії. Ба більше, навіть віддалені країни, такі як Мексика, долучаються, попри складну логістику. Окремі ініціативи, як-от у Латвії, показують вражаючі результати: лише волонтери передали Україні 4 800 автомобілів, а їхня допомога нерідко випереджає навіть державну підтримку. Чому це можливо та які проєкти стали найуспішнішими? Дізнавайтеся в інтерв’ю!