Інтервʼю

Життя на фронті впливає на ментальне здоров'я військових і відображається у подальшому після повернення "з нуля" до звичного життя. У сім'ях постають питання: він змінився, що робити далі? Як мені допомогти йому? Як не нашкодити? Як правильно пояснити дитинці, чому тато може бути «різним»?

Як ветеринар став бойовим медиком? Історія «Першого» – це не просто розповідь про війну, а про внутрішню силу людини, здатну на неймовірні зміни. Захисник розповів про моменти, які змінили його життя назавжди.

Коли почалася повномасштабна війна, вона відмовилася йти в армію без своєї собаки. Сьогодні східноєвропейська вівчарка Аттіла та її господиня Мирослава разом несуть службу в Державній прикордонній службі України, шукають зброю і вибухівку, та показують, що найміцніший зв'язок — той, який загартований любов'ю і відданістю справі.

Військовослужбовець 11 бригади імені Михайла Грушевського Південного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України на псевдо Боксер родом з Одещини. Віталій усе життя присвятив спорту та подорожам. Він двічі обійшов Землю морем, працював за кордоном, але після початку повномасштабного вторгнення розірвав контракт і повернувся захищати Україну.

«Укрзалізниця» анонсувала підвищення вартості вантажних перевезень одразу на 37%. Нові тарифи мають почати діяти вже з 1 лютого.

В післявоєнний період Україні належить пройти серйозну трансформацію економіки та соціальної сфери. Серед тем обговорення — вибір кар'єри в умовах змін, можливості для інвестицій, а також особливості економічної ситуації в Україні та Європі в післявоєнний час.

Чи важко жінкам переносити військові будні? На які посади приймають жінок?

Інсталяція посеред Відня. На ній – фотолабіринт, проходячи через який, бачиш найстрашніші кадри війни. У такий спосіб українці в Європі продовжують боротися за свою країну та нагадують європейцям, що війна триває. Організатор акції - засновник платформи «Нова хвиля» Дмитро Славов. Він розповів кореспонденту УСІ.online про роль української діаспори в Австрії, боротьбу з російською пропагандою та організацію масштабних акцій підтримки України.

Просування росіян на Донбасі, ЗСУ на Курщині, інавгурація Трампа та майбутні перемовини України і росії.

2024 рік приніс нове слово, яке ідеально відображає наш інформаційний хаос: brain rot. Цей термін, що буквально перекладається як «гниль мозку», є тривожним сигналом про наслідки інформаційного перевантаження. Ми живемо в епоху, коли люди тонуть у нескінченному потоці контенту — від новинних заголовків до коротких відео в TikTok. Але замість натхнення чи користі цей потік часто залишає нас із відчуттям втоми, тривоги та апатії.

Українці готуються зустрічати третій Новий рік в умовах Великої війни. Настрій у більшості громадян відповідний. Хоча є і ті, кому трагічні події в країні не заважають радіти життю на всі 100%. Чи існує здорова межа між бажанням продовжувати жити і «бенкетом у чуму» та як зустріти свято без почуття провини?

Повітряні тривоги, вимушені переїзди, розлука з рідними і навіть більш драматичні події. Сьогодні кожен українець так чи інакше переживає наслідки війни. Особливо сильно вони впливають на дітей, залишаючи відчутний відбиток на психіці. Але дитинство має залишатися дитинством. Чи можливо створити відчуття Новорічного свята для дитини в Україні?

Умови виживання на окупованих територіях для мешканців Маріуполя від початку окупації стали нестерпними. Після того, як росіяни знищили місто, вони обмежують корінне населення у правах - люди, які не отримали російський паспорт не можуть працевлаштуватися, отримати медичну допомогу, пенсію і сплачують більші податки, окупанти ставлять остаточні строки - погрожують депортацією. Тим часом рф пристосувала місто як військово-логістичну тилову базу: сюди завозять багато техніки, мобілізованих та ППО. Окупанти за безцінь змусили прибирати безробітних містян усі руйнування та побутове сміття на заводі «Азовсталь», облаштували там майданчик для гвинтокрилів та військові склади. Все це не проходить повз очі, українців, які чекають на визволення міста та повернення до України.

«З 2027 року українські школярі навчатимуться не 11, а 12 років» - новини з таким і подібними заголовками з'явилися днями в ЗМІ. Тим часом в МОН обговорюють скорочення бакалаврату з 4 до 3 років.

У світі сьогодні гостро відчувається дефіцит пороху, що ускладнює пошук снарядів для України і призводить до значного підвищення цін на них. За словами європейських виробників зброї, ця проблема виникла через нестачу бавовняного волокна, яке є складовою для пороху, а також через залежність від Китаю, який забезпечує трохи менше половини світової торгівлі бавовною. Звідти постачання бавовняної целюлози на свої порохові заводи нарощує і росія. Тому в Україні розглядають можливість вирощування власної сировини для пороху та вирішили розвивати цю галузь. За висновками вчених, ідеальні природно-кліматичні умови для цієї сільськогосподарської культури склалися на Одещині. За словами заступника голови Комітету ВР з питань агарної та земельної політики Степана Чернявського, перший крок для відродження бавовництва на Півдні вже зроблено. На цьому шляху Україна отримує значну підтримку міжнародних партнерів. Європейські компанії надають свій досвід вирощування цієї культури та планують поставити