От в мене питання, а чи хтось пам»ятає за всю історію існування України таку підтримку світу, як зараз?

Продовжу тему, яку поспіхом зачепів у своєму попередньому тексті. А саме, спробую пояснити, навіщо потрібно позбавити російське населення офіційного доступу до більшості світового культурного продукту. Не важливо, це казки, філософськи романи, авторське кіно чи популярний серіал.

До доходної частини бюджету надійшло за січень-березень 60074 т.грн., що становить 100.8% до планових та перевиконання плану складає 498.9 т.грн. Дякуємо всім платникам податків.

Реформи та розвиток освіти в Україні дає поштовх до розвитку нової особистісної освітньої парадигми. В школі дитина одержує обсяг знань, визначений рамками освітньої програми. При цьому розвитку логічного та творчого мислення учнів приділяється недостатньо уваги. Ігрові моделі «Що? Де? Коли?» та «Брейн-рингу» дозволяють учням одержувати більш глибокі знання з окремих предметів та демонструвати їх в інтелектуальних змаганнях. Досвідчені вихователі неодноразово згадували про набагато кращу засвоюваність інформації в процесі гри. Але, нажаль, зараз інтелектуальні ігри в середньої та старшої школі існують зазвичай як форма позашкільної освіти.

Не коштує навіть паперу на якому він підписаний (чи зараз краще казати не коштує навіть рубля), Не думаю, що Кайзер колись сказав цю фразу, але вона дуже влучно відображає всю суть росії до тих договорів, які вони укладають.

Автор далекий від думки, що народи pосії повинні нести колективну відповідальність за напад на Україну. Але по-справжньому ефективні санкції обов»язково вдарять по кожному росіянину. Просто тому, що інакше ця зброя не працює.

Меркель, Саркози, Макрон, Шольц - это одна политическая школа. Начало оно своё берёт ещё от Патена и Гинденбурга. Их вряд ли удастся переучить или перевоспитать. Они такие. Нерешительные, сомневающиеся, слабовольные и трусоватые. Это политики устоявшегося европейского комфорта. Который, кстати, обеспечивается все эти годы армией США и оружием США.

Кажуть, ракетний фрегат «Адмірал Ессен» поки всьо, пішов у відомому напрямку.

Зазвичай ми не знаємо що відбувається на тій чи іншій ділянці війни. Ми бачимо тільки наслідки і вже з них робимо висновки. Але іноді від подій до наслідків йде дуже довга дорога. І ця дорога може бути всіяна емоціями різного типу — від радощів, до повного «все пропало”.