> мобілізація, ТЦК та СП > Мобілізацію бояться через її містифікацію, але світло переможе темряву 
Мобілізацію бояться через її містифікацію, але світло переможе темряву
Продовжу ділитися думками хлопців, які проходять службу у районних ТЦК та СП Одеси. Усі вони – ветерани бойових дій. Наразі – думки хлопця з Вознесенська Миколаївської області. Дуже цікава думка про те, що захист батьківщини має стати трендовою професією.
Олексій Бондарчук народився у м. Вознесенськ Миколаївської області. Там проживав із родиною та працював до самого початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року.
Тривалий час йому не надходила повістка. Місцевий ТЦК та СП на початку вторгнення був переповнений добровольцями, які бажали дати опір ворогу.
«Після закінчення опалювального сезону 2023 року, а на той момент я працював оператором котельної, самостійно пішов до місцевого Вознесенського ТЦК та СП, коли дізнався, що у рамках мобілізації з’явилися вакантні посади. Вранці наступного дня, після успішного проходження військово-лікарської комісії, мені повідомили про можливість поїхати у складі першої групи до навчального центру з базової військової підготовки. Це було напередодні Великодня, тому я сприйняв це як гарний Божий знак та погодився».
Після проходження навчання в навчальному центрі Олексій згідно розподілу був направлений до 59-тої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, у складі якої приймав участь у захисті української землі на Донеччині до моменту отримання свого поранення.
«Попри всі складнощі військової служби, я стійко виконував свій військовий обов’язок, адже за моєю спиною, там вдома, залишалася моя родина, мої діти. Я мусив їх захистити від російської нелюдської навали. Ця думка допомагала мені у скрутні моменти, а прагнення максимально їх убезпечити стало моєю головною мотивацією».
Після поранення та довготривалого процесу реабілітації військовослужбовець був переведений для несення служби в Приморський ТЦК та СП м. Одеса.
«Це нелегка справа. Не тільки через постійне нагадування про себе поранення, а й через постійне викривлене суспільне сприйняття про представників центрів комплектування. Здебільшого це упереджена думка про твій бойовий досвід, мотивацію та інше. Але, хочу зазначити, що ситуація налагоджується. Держава комунікує із суспільством та пояснює поточну ситуацію як на фронті, так і в тилу. Розгортає програми з військового рекрутингу. Сподіваюсь наші громадяни з часом стануть сприймати військовий захист країни як нову трендову професію».
Олексій щиро радить військовозобов’язаним прийти до місцевого ТЦК та СП для уточнення облікових даних та дізнатись на яких посадах у лавах Збройних Сил України вони можуть стати у нагоді та принести максимальну користь війську.
«Мобілізація це наразі той інструмент, який потрібен для зміцнення війська та наближення здійснення бажання усього українського народу – Великої Перемоги над російськими окупантами та встановлення миру», – вважає герой.
«Мобілізації бояться через її містифікацію. Це відбувається через те, що громадянам простіше повірити у нісенітниці окремих лідерів думок щодо жахів мобілізації, ніж витрати час на ознайомлення з інформацією з офіційних джерел або багаточисленних волонтерських фондів, що роз’яснюють покроковий шлях військовозобов’язаного під час воєнного стану. Тому як «світло переможе темряву», так і обізнаність переможе страх».
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.