Розвиток мислення школярів

Кожна людина народжується з потребою пізнання навколишнього світу. На жаль, сучасна школа далеко не завжди здатна навчити мислити нестандартно, не по заданих схемах та алгоритмах, закласти основи творчого мислення.

Інтелектуальні ігри тяжіють до концепцій проблемного навчання, яке виникло як результат досягнення передової практики і теорії навчання і виховання в поєднанні з традиційним типом навчання є ефективним засобом загального та інтелектуального розвитку учнів. Витоки проблемного навчання походять ще з евристичних бесід Сократа. Засновником сучасної концепції проблемного навчання вважається американський філософ і педагог Джон Дьюї.

При відповіді на питання “Що? Де? Коли?” потрібно відповести на послідовність питань, яку учні повинні створити самостійно. Процес відповіді на таке питання часто зводиться до розбиття питання на частини і послідовного пошуку вирішення цілого ряду допоміжних питань. Фактично при цьому гравці команди послідовно вирішують проблемні завдання нижчого порядку, які включають в якості невідомого менш загальні відносини.

Проблемне навчання передбачає, щоб пояснення навчального матеріалу, який потрібно засвоїти, слідувало за проблемною ситуацією, яка з’явилася, і відповідало пізнавальній потребі, яка виникла. На заняттях гуртка інтелектуальних ігор пояснення навчального матеріалу йде паралельно з проблемною ситуацією, яка виникла, і відповідає пізнавальній потребі, яка постала. Пояснення може йти як від викладача, так і від одного з гравців команди. При цьому кожен із гравців команди додає до обговорення свою частину інформації, команда по частинах збирає пазл, який повинен скластися в цілісну картинку. Завдання викладача при такому підході – коригувати обговорення команди і перевіряти правильність складеної командою картинки.

У зв’язку з тим, що при відповіді на запитання в «Що? Де? Коли?» (а особливо в «Брейн-ринзі») дуже важливу роль грає часовий чинник, важливо використовувати відведений для роздуму час якомога раціональніше. Один з чинників раціоналізації роздуму полягає у концентрації уваги та виділенню основного з інформаційного потоку.

Проте, якщо для відповіді на звичайне шкільне завдання досить сконцентрувати увагу на певному способі розв’язання задачі, з даного предмету (хімія, фізика.), тобто на чомусь одному, однорідному, то в тих іграх, що розглядаються в посібнику, часто спочатку невідомо, в яку галузь знань приведе процес пошуку відповіді. У запитаннях «Що? Де? Коли?» і «Брейн-рингу» спочатку немає чітких меж пошуку відповіді, тому на початку обговорення необхідно звузити коло пошуків, поступово обмежуючи рамки відповіді просторово-часовими та іншими критеріями, користуючись підказками, наведеними в запитанні.

Часто вчителі шкіл, не знайомі з специфікою інтелектуальних ігор, видають за питання «Що? Де? Коли?» питання звичайної вікторини. Тим часом, питання викоріни відрізняються від питань «Що? Де? Коли?». Питання вікторини – перевірка знання того або іншого факту. Якщо гравець знає цей факт, він відповість на питання, а якщо не знає – то не відповість. Питання «Що? Де? Коли?» складаються таким чином, що для відповіді на питання потрібні не стільки певні знання, скільки вміння мислити. В питанні «Що? Де? Коли?» досить часто прихована підказка, яка може ховатися в назві, імені, часі дії, слові, а деколи просто у вставному слові або вигуку. Особливо це стосується питань на логічне мислення. Часто підказки завуальовані, і їх дуже складно знайти.

Є і дещо інший тип питань: питання на образне мислення, здатність мислити нестандартно. Тоді потрібно застосувати аналогію, зіставлення, або представити себе в описі ситуації, і відповідь на питання буде знайдена. Знайти правильну відповідь допомагає уміння логічно міркувати, перебираючи зведення з самих різних областей знань, розвинена асоціативна пам’ять, здібність до швидкого узагальнення розрізнених фактів.

Розглянемо вказане вище на прикладі питань:

1. У ході Тридцятирічної війни це місто не витримало тиску ворога та було взяте з боєм. Щоб повернути місту минулу славу, через декілька років після Вестфальського миру бургомістр організував там знамениту демонстрацію. Назвіть це місто.
Відповідь: Магдебург.

Для того, щоб відповісти на це питання, необхідно використовувати знання з історії та фізики. Досить часто питання інтелектуальних ігор сполучають в собі відразу декілька учбових дисциплін. Подібні питання вибудовують «містки» між учбовими дисциплінами.

2. У XIX столітті в Південній Африці розводити свійську птицю вважалося вигідною справою: при невеликому везінні господар птаха міг заробити не тільки на яйцях, м’ясі та пір’ї. Напевно, відомий письменник знав про це, хоча в його розповіді справа відбувається не в Південній Африці, а в Європі. Якщо ви здогадалися, як саме птах міг збагатити господаря, назвіть це оповідання.

Для відповіді на це питання необхідно міркувати за наступною схемою: Чим знаменита Південна Африка? → перше, що приходить в голову – алмази → яке відношення до алмазів мають птахи? → загальновідома страсть птахів до дрібних блискучих предметів → гуляючи по відвалах порід в районах здобичі алмазів у пошуках корму, птахи можуть заковтнути алмаз → у якому оповіданні описана подібна інформація? →
Відповідь: “Блакитний карбункул”. В цьому питанні скомбіновані знання з таких наук, як: географія, біологія (зокрема орнітологія), література.

3.”У кого один – віддає один. У кого два – віддає два. А у кого шість, сім – тому своїх мало, тому ще подавай”. Назвіть термін, яким письменник Фелікс Крівін назвав цю мініатюру, якщо цей термін в перекладі з латині означає «маючій силу».
Відповідь: Валентність. Яскравий приклад питання «Що? Де? Коли?» з хімії.

4. Близько 8000 років тому, після переходу до осілого способу життя, наші далекі предки почали вирубувати та випалювати дрімучі ліси, щоб розчистити територію під ріллю. На думку американського географа Уїльяма Ріддімана, завдяки цьому в черговий раз не відбулося те, що на кіноекранах відбулося вже кілька разів. А що саме?
Відповідь: Льодовиковий період. В цьому питанні поєднуються знання з історії стародавніх часів, географії, екології.

Декілька питань, в яких потрібно згадати якусь відому цитату:

5. Автор афоризмів Григорій Яблонський назвав ЦЕ “озвірілим віршом”. А в чий раціон, згідно прислів’ю, ЦЕ не входить?
Відповідь: Соловей. Коментарі: ЦЕ – байка. “Солов’я байками не годують”.

6. Ця фраза була вимовлена в 1633, а польський письменник Станіслав Єжи Лец, цитуючи її, запитував: “Але в який бік?”. Назвіть автора цієї фрази.
Відповідь: Галілео Галілей.

А це приклади питань на образне мислення:

7. Процес згладжування висот земної кори в процесі ЇХ діяльності називається пенепленізацією. Яку назву має місце, де вона «падає з гори»? Відповідь: водоспад. В цьому питанні крім розвитку образного мислення подаються нові знання з географії.

8. Стародавні єгиптяни вірили, що він – це примара якоїсь країни. Деякі з його різновидів мають назву, що співпадає з назвою повісті Михайла Коцюбинського. Про що йде мова?
Відповідь: Міраж
Коментар: Fata Morgana

9. “Уявіть собі екіпажі, кожен із яких уявляє собою з’єднання великих восьмимісних карет”. Уявили? Здогадавшись, про що так сказав очевидець влітку 1838, назвіть те, що почалося з появи одного з них на вокзалі у містечку Ла Сіота.
Відповідь: Кінематограф.
Комендар: перший фільм «Прибуття потягу»

Наведемо приклад питання з історії:

10. Існує версія, що він походив із роду Баторіїв. Під його портретом, який був надрукований в одному з польських видань початку XVII століття вказувалося, що він міг зламати навіть талер. Проте прізвисько він отримав завдяки іншому предмету. Якому?
Відповідь: підкові
Коментар: мова йде про козацького кошового отамана Івана Підкова

А це приклади питань на знання зарубіжної літератури:

11. Джеральд Даррелл розповідав, як одного разу тримав під пахвами по лебедеві і відчував себе так, як, мабуть, почувала себе ВОНА під час незвичайної гри. Назвіть ЇЇ.
Відповідь: Аліса
Коментар: «Під пахвами я тримав по лебедеві і відчував себе так, як, мабуть, почувала себе Аліса, граючи в крокет з фламінго», – згадує Даррелл в книзі «Під пологом п’яного лісу»

12. В одній із сцен мультфільму «Змивайся» тарган читає книгу. Назвіть автора цієї книги.
Відповідь: Франс Кафка

Наступне запитання, крім інформаційного навантаження, є також розвивальним: учні повинні навчитися мислити критично, без «шаблонів»:

13. Оса мешкає біля берегів Північної Австралії, діаметр її парасольки досягає 12 см, її отрута аналогічна за складом отруті кобри. Якого прикметника не вистачає в цьому твердженні, щоб інформація стала достовірною? Відповідь: Морська (мова йде про медуз).

Декілька питань з української літератури:

14. До XVI століття ця рослина сімейства пасльонових вирощувалась лише в Північній та Південній Америці. В Україні основні посівні площі цієї рослини розміщені на Поділлі. Назвіть письменника, прізвище якого походить від цієї рослини.
Відповідь: Тютюнник

15. Судячи з інформації взятої з автобіографії, начальник медично-санітарного управління Міністерства залізниць УНР свій перший диктант написав в 6-7 років. А ще, він був хорошим мисливцем і знав як варити суп з дикої качки. Назвіть його псевдонім.
Відповідь: Остап Вишня
Коментар: «Перший диктант» та «Як варити і їсти суп із дикої качки» – твори Остапа Вишні

16. Пізньою осінню 1889 року на хуторі Чечва, Зіньковського повіту, Полтавської губернії, народився Остап Вишня, якому призначено було в майбутньому стати зіркою першої величини в українській літературі. У творі “Моя автобіографія”, написаному в двадцятих роках, письменник згадує: «Зіньковську школу я закінчив в році 1903 зі свідоцтвом, що маю право бути поштово-телеграфним чиновником якогось дуже високого (мало не чотирнадцятого) розряду. Але куди мені в ті чиновники, якщо…» Закінчите цитату словами Тараса Шевченка.
Відповідь: Мені тринадцятий минало

17. Згідно з корейською народною казкою, в провінції Хан-зондо, в місті Кильчу існувало суспільство мисливців, яких можна назвати так само, як і заголовних героїв пригодницького роману 1944-1946 років. Назвіть автора цього роману.
Відповідь: Іван Багряний

Ще однією позитивною рисою інтелектуальних ігор є розвиток образного мислення. Образне мислення як і всякий психічний процес, потрібно розвивати в процесі навчання.

Приклад питання на розвиток образного мислення:

18. Ось опис, зроблений в 12 ст. бароном д’Англюром: «Коли ми підійшли до них, ВОНИ нам здалися найдивовижнішими зі всього, що нам довелося побачити. Своїми контурами вони нагадували великий алмаз: дуже широкі внизу і вузькі вгорі». У якій країні було зроблено цей опис?
Відповідь: Єгипет

Проте, вирішення самих різних завдань далеко не завжди наступає в результаті ясних і чітких послідовних ходів думки. У цілому ряді випадків після невдалих безплідних спроб рішення, наступає раптова здогадка – здавалося б, випадкове і нічим не обумовлене виникнення в свідомості ідеї рішення, причому сама людина не в змозі з’ясувати цей факт раптовості рішення.

Кожного разу, коли ми отримуємо нову навичку, нейрони з’єднуються особливим способом. При багаторазовому повторенні однієї навички з’єднання нейронів набувають усе стійкішого характеру. У результаті цей навик переходить до розряду «автоматизму». Для ілюстрації цього твердження можна навести гру на музичному інструменті. Під час виконання музичного твору музикант грає на автоматі, навіть не замислюючись, на яку клавішу натиснути наступної секунди. Цю ситуацію добре описано в дитячій казці про стоногу, яка, не замислюючись, пересувала всі свої 40 ніг. При цьому увага переходить на якісно інший рівень, на якому можливе використання уваги крім виконання музичного твору.

В основі явищ раптової здогадки зазвичай лежить узагальнення – неусвідомлене застосування загальних способів дій (або окремого прийому), загальних принципів підходу до рішення, засноване на спільності різних схем і завдань.

Багато випадків раптового і несподіваного на перший погляд „осяяння” пояснюються тенденцією мислити згорнутими структурами. Коли міркування розгорнене, то легко прослідкувати шляхи переходу від однієї думки до іншої. Коли ж міркування згорнуте, відсутній весь ланцюжок проміжних ланок міркування, то часто ці шляхи прослідкувати важко, і здається, ніби перехід від однієї думки до іншої нічим логічно не мотивований.

Кожного разу, коли ми отримуємо нову навичку, нейрони з’єднуються особливим способом. При багаторазовому повторенні однієї навички з’єднання нейронів набувають все більш стійкого характеру. В результаті ця навичка переходить до розряду «автоматизму». Для ілюстрації цього твердження можна навести гру на музичному інструменті. Під час виконання музичного твору музикант грає на автоматі, навіть не замислюючись, на яку клавішу натиснути наступної секунди. Цю ситуацію добре описано в дитячій казці про стоногу, яка, не замислюючись, пересувала всі свої 40 ніг. При цьому увага переходить на якісно інший рівень, на якому можливе використання уваги ще для чогось, крім виконання музичного твору.

Багато випадків раптового і несподіваного на перший погляд «осяяння» пояснюються мисленням «згорнутими структурами». Зазвичай легко прослідкувати шляхи переходу від однієї думки до іншої. Але коли ми не усвідомлюємо весь «ланцюжок» проміжних ланок міркування, то нам здається, ніби перехід від однієї думки до іншої нічим логічно не мотивований.

Під час роботи з методиками інтелектуальних ігор мені вдалося сформулювати таке твердження: «Будь-яка інформація, сприйнята мозком, не зникає. З часом всього лише важко дістати доступ до неї». Інформація наче «архівується», перетворюється для компактного зберігання. Тобто, головна проблема не в запам’ятовуванні інформації, а в її подальшому відтворенні.

Для ілюстрації вищесказаного, наведемо таке питання вікторини з геологічної частини шкільного курсу «географія»: “Четвертий період палеозойської ери отримав свою назву на честь цього графства. Відповідь на питання приходить після слів” четвертий період “. Далі можна вже й слухати питання, одразу виникає наступний ланцюжок міркувань: «четвертий період може бути тільки в палеозойській ері – четвертий період палеозою – девон, але швидше за все, питання формулюється інакше: “на честь якого графства отримав назву девонський період палеозою?”, тобто відповідь повинна бути: графство Девоншир. Відповідь правильна. Весь ланцюжок міркувань зайняв 2-3 секунди. Це реальний приклад з одного з занять гуртка інтелектуальних ігор.

В результаті пошуку шляху відповіді на питання гравці команди відсилаються до тієї інформації, яку вони повинні засвоїти. При цьому, крім засвоєння інформації, є і засвоєння принципів і закономірностей знаходження відповіді, тобто відбувається засвоєння умінь. Застосовуються методи дедукції та індукції, аналогії, синтезу, тощо.

Потрібно пам’ятати, що знання базових принципів дозволяє замінити заучування величезної кількості фактів на постійне використання цих принципів для відтворення необхідної інформації. Балато інформації з різних предметів можна відтворити в будь-який момент, використовуючи засвоєні принципи (правила). Особливо яскраво дане твердження можна проілюструвати прикладом тригонометрії: замість заучування десятків формул, достатньо знати лише базові формули, та принципи, які дозволяють виводити вся інші.

Однак засвоєння деякого принципу чи закономірності не означає, що цей принцип буде повністю усвідомлений учнями. З цією метою в подальшій проблемі пропонується завдання, яке вимагає знайти або застосувати той самий принцип у нових умовах. Рефлексія є досить важливою складовою оцінки успішності засвоєних на занятті знань і умінь. Але, знову ж, необхідно пояснити, що ми розуміємо під терміном «рефлексія». Великою помилкою є розуміння цього терміну в застосуванні до уроку або заняття в гуртку, як здатність учнів відтворити отримані на занятті знання і навички. Ми ж розуміємо під терміном «рефлексія» те, що Гегель назвав «рефлектування».

Під «рефлектуванням» Гегель розумів «вихід за межі одиничного визначення, його порівняння з іншими і з’єднання їх в одне певне визначення», тобто «Рефлексія» – це насамперед аналіз і синтез отриманих знань і навичок, а також уміння інтерполювати їх на інші завдання. Знання деяких принципів замінює просте утримання в пам’яті великої кількості фактів. Особливо яскраво дане твердження можна проілюструвати вже наведеним прикладом з тригонометрії: замість заучування декількох десятків формул, достатньо знати, як їх виводити.

Один із розроблених автором тренінгів зводиться до наступного: учням пропонується вибрати якийсь термін. Вибраному терміну необхідно дати визначення. У цьому визначенні будуть терміни, які також потребуватимуть визначення. Необхідно дати визначення і цим термінам. У визначеннях, що знов вийшли, будуть присутні терміни, які також потребуватимуть визначення. І так впродовж 10-15 кроків. В результаті учні отримують деяку схему, яка показує взаємозв’язок між термінами та поняттями з різних галузей знань. Подібний тренінг дозволяє їм краще зрозуміти міжпредметні зв’язки і побачити приховані на перший погляд взаємини між різними галузями знань.

Настав час розібрати ще одну ігрову модель – «Брейн-ринг». «Брейн-ринг», як і «Що? Де? Коли?», – командна гра. Але в «Брейн-ринзі» головне – це швидкість мислення. Ігрова модель учить швидко приймати рішення в екстремальних ситуаціях, коли часу на обговорення мало, вірно оцінювати свої сили і ступінь ризику. Стратегія гри, на відміну від «Що? Де? Коли?», ускладнюється тим, що відповідь на питання необхідно дати щонайшвидше. Можна ризикнути і відповісти на першій секунді, а можна продовжувати обговорювати питання, ризикуючи бути випередженими суперниками.

Питання «Брейн-ринга» декілька простіші, ніж питання «Що? Де? Коли?». Вони не можуть бути довгими, тому що повинні сприйматися на слух відразу. Як правило, інтуїція відразу правильно підказує відповідь.

Нижче наведено приклади питань «Брейн-рингу»:

1. У Давньому Єгипті жреці, що спостерігали за небесними світилами для календарних обчислень, відмітили, що в різні пори року міняється місцезнаходження зірок на небі. А що з’являлося на небі з початком повені?
Відповідь: Сузір’я Водолія

2. 17 жовтня 1989 року в районі гори Лома Прієта (Каліфорнія) відбувся могутній землетрус. А яка подія відбулася цього ж дня в затоці Монтерей?
Відповідь: Цунамі

3. Згідно з жартівливою аксіомою Фелікса Кривіна, ВІН має найбільшу широту, тому йому приходиться особливо жарко. ВІН зустрічається в назві однієї з країн Африки. Назвіть ЙОГО.
Відповідь: Екватор Коментар: Екваторіальна Гвінея

4. У 1971 році Шон Коннері заявив, що ніколи більше не зіграє цю роль. Однак в 1983 році вийшов новий фільм з Коннері в головній ролі. Як називався цей фільм?
Відповідь: Ніколи не кажи “ніколи”

5. Мало хто знає його прізвище. А друге ім’я він отримав через те, що його батько був шанувальником президента Рейгана. Назвіть його подвійне ім’я.
Відповідь: Кріштіану Роналду
Коментар: Роналду – це не прізвище, а друге ім’я

6. Записники Пьєра і Марі Кюрі були продані на аукціоні в 1984 р. після того, як був зміряний якийсь показник. А що вимірювали?
Відповідь: Радіоактивність

7. У книзі Джеральда Дарррелла “Земля шелестів” є глава, яка має назву “Море старих офіціантів”. Про зустріч з якими тваринами вона розповідає?
Відповідь: з пінгвінами

8. У січні 1909 року Дуглас Моусон першим досяг Південного полюса. Який прикметник потрібно додати, щоб це твердження стало вірним?
Відповідь: Магнітного

9. За однією з версій це українське місто отримало свою назву за плоский рельєф місцевості. Назвіть це місто.
Відповідь: Рівне

10. Парадоксально, але Гренландія внаслідок цього явища піднімається з води. Про яке явище йдеться?
Відповідь: танення льодів
Коментар: Вага льоду “придавлює” ділянки земної поверхні, в науці цей процес відомий як гляціоізостазія – дуже повільні вертикальні та горизонтальні рухи земної поверхні при появі та знятті навантаження від льодовиків.