історія

В Аккерманській фортеці відтворили будівельну закладну плиту 1452 року з Дозорної вежі. Оригінальний артефакт був втрачений, тому його реконструювали за історичним зображенням 1848 року. На плиті відновили грецький напис і герби, які відображають політичний і будівельний контекст середини XV століття. Плиту планують повернути на її первинне місце у фортеці.

Російська пропаганда роками використовує слово «хуторяни» як образливий ярлик для українців. Але за цим штампом ховається не реальна історія України, а глибоке нерозуміння її соціальної та економічної традиції.

В Одесі обговорили запуск практичної реалізації Грантової угоди між Україною та Італією щодо відновлення об’єктів культурної спадщини. Серед перших проєктів — реставрація будинку Ашкіназі та будинку Зонтага, а також створення системи управління історичним середовищем міста.

В Одесі презентували 3D-реконструкцію фортеці Кочубіїв-Ходжабей, яку створили на основі історичних планів і консультацій з науковцями. Авторка проєкту, студентка історичного факультету ОНУ І.І. Мечникова Валерія Кравцова розповіла, що під час роботи довелося відтворювати окремі елементи фортеці без точних даних про матеріали та деталі зовнішнього вигляду.

Історико-топонімічна комісія при виконкомі Одеської міськради підтримала низку рішень щодо увічнення пам’яті загиблих військових, рятувальників та видатних одеситів. Зокрема, в Одесі планують перейменувати одну з вулиць на честь полковника Нацполіції Олександра Гостіщева, а провулок Привокзальний — на честь Героїв-рятувальників.

В Одесі завершили реставрацію унікальних дверей прибуткового будинку архітектора Л. Л. Влодека на Великій Арнаутській, 14 — елемента, який понад 130 років поступово втрачав свій первісний вигляд під шарами фарби та часу.

Сьогодні, 14 травня, в Україні відзначається день пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. В Одесі також пройшли урочисті заходи, присвячені цьому дню.

21 травня, у День вишиванки, Одещина долучиться до всеукраїнської ініціативи «Вишита стрічка пам’яті». Вона присвячена загиблим захисникам і захисницям України. Символічні вишиті стрічки пропонують розміщувати біля Алеї Героїв, меморіальних дошок, будинків або місць роботи полеглих військових. Ініціатори акції закликають освітян, студентів, школярів і громади області долучитися до вшанування пам’яті українських Героїв.

У селі Яськи на Одещині провели часткову демонтацію радянських символів на меморіальному комплексі. Ініціатива є частиною процесу декомунізації та очищення публічного простору від радянської символіки.

В Одесі планують відродити Одеське товариство історії та старожитностей — легендарну наукову спільноту, з якої ще у XIX столітті фактично починалася археологія краю. Ініціативу оголосив Одеський археологічний музей, де заявили, що хочуть не просто повторити минуле, а створити сучасний відкритий простір для популяризації історії та археології Причорномор’я.

Повномасштабна війна суттєво вплинула на розвиток археології в Україні, змусивши науковців працювати в нових і часто небезпечних умовах. Частина робіт ведеться навіть поблизу зони бойових дій. Водночас більшість досліджень перемістилася у відносно безпечні регіони, тоді як пам’ятки на окупованих територіях залишаються недоступними для вивчення. Галузь зазнала значних втрат — як у кількості експедицій, так і через руйнування культурної спадщини. Попри це, на Одещині археологи продовжують дослідження та готуються до нових розкопок, паралельно підіймаючи питання відповідальності Росії за завдані збитки.

Одеса переживає масштабну трансформацію свого міського простору. Процес, який розпочався з декомунізації у 2015 році, логічно переріс у деколонізацію — очищення вулиць від маркерів російської імперської політики. У липні 2024 року голова Одеської ОВА підписав історичне розпорядження, згідно з яким 84 об’єкти в місті змінили назви. Чи потрібно терміново бігти до ЦНАПу, як тепер називаються центральні магістралі та чому «Пушкінська» стала «Італійською» — розбираємося в усіх юридичних та практичних деталях.

Куяльницький лиман — одна з найвідоміших природних і лікувальних перлин Одещини. Курорт на ньому почав розвиватися ще у 1833 році. У 1892 році побудували будівлю грязелікарні, яка стала справжньою архітектурною окрасою курорту. Проте зараз ця історична будівля перебуває у дуже складному стані.

В Одесі стартували електронні обговорення щодо найменування безіменного скверу на Великому Фонтані. Містян запрошують долучитися.

У селі Булдинка на Одещині дослідники знайшли унікальне козацьке кладовище з рідкісними кам’яними саркофагами та надгробками. Науковці вважають цей об’єкт важливою знахідкою, та наполягають на внесенні його до державних реєстрів пам’яток культурної спадщини.