Одеський оперний театр: історія від 1810 року та архітектура бароко

Дізнайтеся повну історію, архітектуру та цікаві факти, які зібрала Українська Служба Інформації.

Перший театр: як Рішельє заклав оперу в місті без доріг

Історія Одеського оперного театру почалася з ініціативи герцога Армана де Рішельє — французького аристократа та градоначальника Одеси. На початку XIX століття місто лише формувалося як великий порт на Чорному морі, однак Рішельє вважав, що для розвитку потрібні не лише торговельні споруди, а й потужні культурні інституції. Саме тому він підтримав створення першого міського театру.

Будівлю за проєктом архітектора Франческо Фраполлі звели всього за дев’ять місяців. Урочисте відкриття відбулося 10 лютого 1810 року. Театр мав залу на 800 місць, що для міста з населенням близько 12,5 тисячі людей було надзвичайно масштабним проєктом. Уже з 1811 року тут ставили відомі європейські опери, зокрема «Севільського цирульника» Джоаккіно Россіні та «Любовний напій» Гаетано Доніцетті, які згодом стали одними з перших постановок цих творів на території сучасної України.

Театр швидко став центром культурного життя. Його відвідували Олександр Пушкін, Адам Міцкевич і Микола Гоголь, які в різні роки жили в Одесі або бували тут проїздом. Для молодого міста поява опери стала важливим кроком до формування репутації великого європейського культурного центру.

Пожежа в новорічну ніч 1873 року і десятиліття без опери

У ніч з 31 грудня 1872 року на 1 січня 1873 року Одеса втратила свій головний театр. Через необережне поводження з вогнем будівля загорілася і за короткий час була повністю знищена. Вогонь охопив сцену, залу та внутрішні конструкції, тому врятувати споруду не вдалося.

Після цієї трагедії місто залишилося без оперного театру більш ніж на десять років. Водночас одесити не відмовилися від ідеї відновити головну сцену міста. Було оголошено міжнародний архітектурний конкурс на проєкт нової будівлі. Перемогу здобуло відоме віденське бюро Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера, яке на той момент уже створило понад сорок театрів у різних країнах Європи.

Архітектори взяли за основу рішення, використані під час проєктування Дрезденської опери архітектора Готфріда Земпера. Майбутній театр мав стати не лише місцем для вистав, а й однією з найвеличніших архітектурних споруд міста. Саме так почалася історія сучасної будівлі Одеської опери.

Будівництво 1884–1887: три роки і 1,5 мільйона рублів

Будівництво нового театру розпочалося у 1884 році та тривало три роки. Над реалізацією віденського проєкту працювали також одеські архітектори Олександр Бернардацці, Фелікс Гонсіоровський та Юрій Дмитренко. Вони адаптували креслення до місцевих умов і особливостей ґрунтів, на яких стоїть історичний центр Одеси.

Загальна вартість будівництва склала близько 1,5 мільйона золотих рублів. Приблизно половину фінансування забезпечив граф Толстой, якому належала земельна ділянка під театром. Для свого часу це був один із найдорожчих громадських проєктів на півдні тодішньої імперії. Урочисте відкриття нової будівлі відбулося 1 жовтня 1887 року.

Новий театр став справжнім символом технічного прогресу. Саме він став першою будівлею Одеси з електричним освітленням. Для забезпечення його роботи поряд спорудили окрему електростанцію, яку вважають першою в Російській імперії. Завдяки цьому театр одразу отримав репутацію однієї з найсучасніших культурних споруд свого часу.

Архітектура фасаду: від пантер Мельпомени до бюстів письменників

Фасад Одеського оперного театру виконаний у стилі віденського необароко, який поєднує урочистість бароко та архітектурну гармонію другої половини XIX століття. Центральний вхід нагадує Тріумфальну арку, що підкреслює статус будівлі як одного з головних символів міста.

Ліворуч від входу розташована скульптурна композиція «Трагедія», створена за мотивами давньогрецької трагедії «Іполит» Євріпіда. Праворуч знаходиться група «Комедія», натхненна п’єсою Аристофана «Птахи». Над ними розміщені постаті Орфея і Терпсіхори — символічних покровителів опери та балету.

У нішах верхнього ярусу встановлені бюсти Олександра Пушкіна, Михайла Глінки, Олександра Грибоєдова та Миколи Гоголя. Завершує композицію скульптурна група з музою Мельпоменою, яка стоїть у колісниці, запряженій чотирма підкореними пантерами. Саме ця скульптура стала однією з найвідоміших архітектурних деталей театру та часто зображується на туристичних листівках і фотографіях Одеси.

Інтер’єр: рококо, Шекспір на стелі і дві тонни люстри

Внутрішнє оздоблення Одеського оперного театру не менш вражаюче, ніж його фасад. Глядацька зала виконана у стилі пізнього французького рококо та має підковоподібну форму, яка вважається класичною для найкращих європейських театрів. Зала розрахована на 1635 місць і забезпечує добру видимість сцени практично з будь-якої точки.

Особливістю інтер’єру є велика кількість ліпних елементів із тонкою позолотою. Основним декоративним мотивом став рокайль — характерний орнамент рококо. Майстри прагнули уникнути повторень, тому значна частина декоративних композицій має унікальний малюнок. Саме ця увага до деталей створює враження розкоші та легкості водночас.

Стелю прикрашають чотири великі картини-медальйони художника Лефлера за мотивами творів Вільяма Шекспіра: «Гамлет», «Сон літньої ночі», «Зимова казка» та «Як вам це сподобається». У центрі розташована величезна кришталева люстра вагою близько двох тонн. Навпроти сцени, у центрі бельетажу, знаходиться знаменита «царська» ложа, яка традиційно вважається найпочеснішим місцем у театрі.

Акустика: чому шепіт зі сцени чути в кожному куточку

Однією з головних особливостей Одеського оперного театру є його унікальна акустика. Архітектори Фельнер і Гельмер спроєктували залу так, щоб звук рівномірно поширювався по всьому приміщенню. Завдяки цьому навіть тихі репліки або шепіт зі сцени можна почути практично на будь-якому з 1635 місць.

Площа сцени становить близько 500 квадратних метрів, а площа ар’єрсцени — приблизно 200 квадратних метрів. Для кінця XIX століття такі технічні можливості вважалися передовими та дозволяли реалізовувати масштабні оперні й балетні постановки. Під час будівництва врахували складні геологічні умови Одеси, тому фундамент укріпили спеціальними палями.

Із театром пов’язана популярна легенда про мішки із сіллю, які нібито заклали у фундамент для покращення акустики. Документальних підтверджень цьому немає, однак історія залишається відомою серед екскурсоводів. У 2008 році журнал Forbes включив театр до списку 17 найцікавіших пам’яток Східної Європи, а у 2022 році він отримав міжнародну премію International Opera Awards у номінації «Найкращий театр».

Зірки, що виступали на одеській сцені

Наприкінці XIX століття Одеська опера переживала період справжнього розквіту. Особливо яскравими стали 1897–1900 роки, коли театром керував антрепренер Олександр Сибіряков. Саме в цей час на сцені регулярно виступали найвідоміші виконавці тогочасної Європи.

Серед світових зірок, які працювали в Одесі, були Енріко Карузо, Маттіа Баттістіні, Луїза Тетрацціні, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Леонід Собінов, Тітта Руффо та багато інших відомих співаків. Театр також приймав легендарних танцівниць Анну Павлову, Ісідору Дункан і Катерину Гельцер. За диригентським пультом у різні роки працювали Петро Чайковський, Микола Римський-Корсаков та Сергій Рахманінов.

Саме на одеській сцені відбулися одні з перших постановок в Україні опер «Севільський цирульник» Россіні та «Тоска» Пуччіні. Сьогодні театр має власний симфонічний оркестр, хор і балетну трупу. При ньому працює дитяча балетна школа, а протягом року відбувається понад 80 вистав. У театральних фондах зберігається понад 800 унікальних сценічних костюмів.

Як дістатися та що варто знати перед відвідуванням

Одеський національний академічний театр опери та балету розташований за адресою: провулок Чайковського, 1, Одеса. Центральний вхід зручно доступний з боку вулиць Рішельєвської та Ланжеронівської. Завдяки розташуванню в історичному центрі міста дістатися сюди можна як пішки, так і громадським транспортом.

До зупинки «Театр Опери та Балету» курсують автобуси №1, 2, 5, 11, 12, 27, 37, 45, 57, 70, 145 і 150. Також сюди можна доїхати тролейбусами №2, 3, 7, 9, 10, 11 і 12. Для довідок працює каса театру за телефоном 048 780-15-09.

Відвідати театр можна не лише під час вистави. Для туристів проводять оглядові екскурсії тривалістю близько 60 хвилин. Вартість становить 250 гривень для дорослих і 150 гривень для дітей. Під час екскурсії гості можуть побачити парадні сходи, фоє, головну залу та дізнатися більше про історію театру. Для дітей працює балетна школа, а також регулярно проводяться спеціальні вистави для наймолодших глядачів.