В Україні хочуть змінити підхід до прожиткового мінімуму: чому нинішня система застаріла

В Україні назріла потреба не просто переглянути розмір прожиткового мінімуму, а повністю змінити принципи його розрахунку. Нинішня методика, яка визначає, скільки одягу чи інших речей має вистачити людині на кілька років, давно не відповідає реальним умовам життя. Натомість пропонується перейти до європейського підходу, коли за основу беруть реальну вартість необхідного харчування, а решту витрат формують відповідно до структури сучасних потреб людини.

В Україні хочуть змінити підхід до прожиткового мінімуму: чому нинішня система застаріла
Прожитковий мінімум в Україні хочуть рахувати по-новому

Про це повідомив Голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетмцев.

Він вважає, що в Україні необхідно докорінно переглянути підхід до визначення прожиткового мінімуму, адже чинна методика не відображає реальних потреб громадян. Наразі прожитковий мінімум розраховується за застарілими підходами, які передбачають визначення кількості речей, необхідних людині на кілька років. Зокрема, враховується, скільки курток, шкарпеток чи інших предметів гардероба повинно припадати на одну особу, хоча такі розрахунки вже давно не відповідають реальності.

Натомість у більшості країн Європейського Союзу застосовується інший принцип. Спочатку фахівці визначають повноцінний набір продуктів харчування, необхідний для різних категорій населення, після чого оцінюють його вартість за актуальними цінами. Решта витрат — на житло, транспорт, медицину, освіту, одяг та культурні потреби — формується відповідно до затвердженої структури прожиткового мінімуму, а людина самостійно розпоряджається цими коштами.

Як свідчать наведені дані, у країнах ЄС витрати на продукти харчування становлять лише 10–13% сімейного бюджету. Наприклад, в Австрії цей показник дорівнює 10,9%, у Німеччині — 11,8%, а в Люксембурзі — близько 9%.

В Україні картина суттєво відрізняється. Приблизно 40% доходів громадяни витрачають на харчування, ще 31% — на оплату житла та комунальних послуг, 9% — на медичне забезпечення і 4% — на транспорт. Таким чином майже 80% доходів українців спрямовується лише на базові потреби, що є одним із найвищих показників серед європейських країн.

Тому перегляд прожиткового мінімуму — невідкладне питання. Ми маємо нарешті відв’язати від прожиткового мінімуму всі показники, які не пов’язані із забезпеченням базових потреб людини. І зробити його тим, чим він має бути насправді, – чесним і зрозумілим стандартом мінімального рівня життя, 
- каже Гетманцев. 

На думку авторів ініціативи, це дозволить зробити прожитковий мінімум реальним соціальним стандартом, який відображатиме фактичну вартість життя в Україні.

Нагадаємо, що у цьому році українські військовослужбовці, які отримали інвалідність під час служби, можуть розраховувати на одноразову грошову допомогу від держави. Її розмір залежить від причини інвалідності, встановленої групи та прожиткового мінімуму, що діє на 1 січня року, коли інвалідність була встановлена. Максимальна сума виплати становить понад 1,33 мільйона гривень.