В чому секрет?
Зайшла до пацієнтів, побачила новенького, познайомилися. Він каже: вже впевнено стою на своїх двох та крокую. Дивлюся на нього: подвійна ампутація, одно око не бачить, інше – 40 відсотків зору. Такі пацієнти на третій день зазвичай ще не ходять. Питаю в реабілітолога: «В чому секрет?». Сергій, так звати нашого пацієнта, випереджає: «В мене дружина на 6 місяці вагітності. Через три місяці в мене буде син. Маю мрію тримати його на руках, стоячи на своїх двох. Розумієте?».
Дивлюся на нього. Розумію.
Реабілітолог посміхається: «Йому треба!».
Ніхто не мріє про ноги. Всі мріють про те, куди на цих ногах можна дійти.
Ніхто не мріє про руки. Всі мріють про те, що можна зробити тими руками.
На першій зустрічі з пацієнтом наша команда питає про точку, в яку хоче прийти людина. Навіщо йому або їй ноги? Бігати? Керувати автівкою? Бути знов одного зросту з дружиною? Грати в футбол з дитиною? І ми йдемо в реабілітації до цієї точки, міцно тримаючи її в фокусі.
А від недавна ми стали збирати мрії пацієнтів. Це більше, ніж ціль реабілітації. Це глибинна мотивація заради якої наші Суперлюди пітніють та вимотуються на тренуваннях щодня. Це те, заради чого ми повертаємо втрачені можливості. І ці мрії ми пообіцяли собі виконувати разом з пацієнтами. І знаєте що? Наші Суперлюди стали швидше відновлюватися. Стали різвіше ходити. Стали ще більше посміхатися. Бо тепер мають не лише ціль реабілітації, мають мрію.
Виявилося, мрія більша за ціль.
Виявилося, ми повертаємо не лише можливість ходити, ми повертаємо можливість стоячи на своїх двох тримати новонародженого сина.
Виявилося, ми не робимо сталеві руки, ми даємо можливість дістати каблучку та зробити пропозицію власноруч.
Вдячна Superhumans Center за те, що повернув мене до улюбленої справи: виконувати мрії людей)