Токсичні відкладення на дні, масова загибель дельфінів та мідій: чим загрожує війна екосистемі Чорного моря (фото, відео)

Кореспондентка Української Служби Інформації Тетяна Горбонос поспілкувалася із вченими та дізналася, чим унікальне Чорне море та як війна впливає на природу Причорномор’я, басейнів Дніпра та Сіверського Дінця.

Наслідки екотерору росіян на море

З початком повномасштабного вторгнення природоохоронні території узбережжя Чорного та Азовського морів страждають від бойових дій та окупації. Чисельні обстріли, мінування, збиті літаки, безпілотники та затонулі судна забруднюють морськє середовище. Найбільший негативний вплив спричинила диверсія на Каховській ГЕС, яку окупанти здійснили 6 червня 2023.

За словами одеського хіміка-біолога, голови громадської організації «Зелений лист» Владислава Балінського, через бойові дії, на жаль, у вчених не має доступу для повноцінного дослідження морської води. Вивчаючи Одеську затоку, дослідники побачили, що через підрив дамби у море разом із прісною водою потрапили великі обсяги токсичних та небезпечних для здоров’я людей і морських мешканців речовин, які ще десятиліттями будуть нагадувати про себе.

Владислав Балінський. Фото Юлії Сенкевич

Масштаби катастрофи – колосальні й матимуть глобальний екологічний характер для всього чорноморського регіону. Щоб зрозуміти їх, можна порівняти об’єм Каховського водосховища та Одеської затоки. Водосховище було найбільшим з шести водойм каскаду, який був побудований на Дніпрі ще в радянські часи. Об’єм греблі складав майже 18 кубічних кілометрів, водночас Одеська затока як мінімум у 10 разів менше за об’ємом. Її ширина становить приблизно 20 км, а площа – 38 квадратних кілометрів.^.

Дослідження ГО «Зелений лист»

Каскад водойм створювався наперекір природі, як велике комуністичне будівництво, абсолютно бездумно з точки зору екології. Такого масштабу водосховища ніде у світі не створюються. Крім того, вироблення електроенергії була не першочерговою функцією цього каскаду водойм, адже вироблення електроенергії на всьому комплексі було близько 4-5 МВт, це не дуже багато. Один енергоблок атомної електростанції може давати більше або стільки ж. 

Функцією греблі був інженерний захист території, регулювання системи паводків та поставка води у сільськогосподарський та промислові сектори. Треба розуміти, що на березі Каховської ГЕС була розташована величезна кількість промислових об’єктів, – розповів Балінський.

Бомба уповільненої дії – отруєння моря важкими металами та хлорорганічними пестицидами

За 70 років роботи водосховища на його дні накопичилося багато відходів від діяльності агро-промислового сектору. Забрудники від гірничодобувної, хімічної, металургійної промисловості а також агрохімікати, відходи тваринництва та стічних вод десятиріччя потрапляли у водойму і формували на дні токсичний осад.

Сотні тисяч тонн осаду. Перш за все, це токсичні мули (сапропель), що накопичилися за десятки років на дні Каховського водосховища – все це під час теракту було змито в море.

Те, що небезпечно та дуже довго розкладається у природі – це сполуки тяжких металів, таких як нікель, кадмій, свинець, ртуть, цинк, миш’як, марганець та ряд інших. Ці елементи належать до найнебезпечніших забруднюючих речовин. У природі період їх розкладення до моменту, коли вони  припинять бути небезпечними, може тривати сотні років. Крім того, ці метали, як і низка інших органічних забруднювачів, мають ефект біоакамуляції. Тобто коли ці речовини накопичуються в організмі людини або тварини і дуже складно звідти виводяться, – пояснює Владислав Балінський.

Навіть за незначної концентрації цих речовин, додав еколог, постійне вживання харчових продуктів з важкими металами може призвести до поступового зростання їх концентрації в організмі, а згодом через 5-6 років – до хронічного отруєння організму.

Фото: Підтоплена Каховська ГЕС/ 6 червня 2023 року

Забрудники, які накопичувались на дні водосховища, розповсюдились на Північно-західний шельф Чорного моря – один з наймілководніших регіонів, який тягнеться до території Румунії та Болгарії. Глибини цієї зони не перевищують 200 метрів. Саме цей район відіграє важливу роль у морській екології, бо є місцем нересту риб та інших морських організмів, а також ключовим для міграції морських птахів.

Ця шельфова зона характеризується тим, що вона біопродуктивна. Оскільки там є багато нерестовищ та кормової бази. Саме цим зумовлене бажання багатьох країн, зокрема Туреччини, здійснювати вилов риби, звісно у довоєнні часи, на території цієї шельфової зони. Крім того, через те що ця територія є нерестовищем, біорізноманіття усього Чорного моря загалом залежить від нашої цієї зони. Тут також є велика кількість лиманів де риба нагулюється та нереститься. Тому оцю зону північно-західного Причорномор’я називають колискою Чорного моря, – зазначив Владислав Балінський.

Карта глибин Чорного моря

Разом із рибою та тваринами від підриву греблі постраждали китоподібні та птахи – у останніх екологи вже фіксували отруєння важкими металами.

Розлив мастила та змиті ландшафти 

В Українському науковому центрі екології моря розповіли УСІ, що під час підриву греблі у Дніпро потрапило від 400 до 600 тонн машинного мастила, яке витекло і в акваторію Чорного моря – ці наслідки відчують не лише в Україні, а і в інших чорноморських країнах.

Щоб усунути ці наслідки та мінімізувати шкоду, наразі вживають необхідні заходи, включаючи ліквідацію наслідків виливу, очищення забруднених ділянок і відновлення пошкоджених екосистем, — підсумували в Українському науковому центрі екології моря.

Під час диверсії на Каховській ГЕС опинилися змитими великі ландшафтні території, серед яких: Ніжньодністровський національний природний парк, створений для збереження природних заплавних комплексів дельти Дніпра. Частково Кінбурський нацпарк та заповідна зона парку «Білобережжя Святослава», Олешківські піски, ціла низка інших об’єктів природно-заповідного фонду.

Каховська ГЕС до і після руйнування греблі

У цьому випадку мова йде про повне знищення ландшафту. Як мінімум 30 видів тварин та рослин на цій території були занесені до Червоної книги.

Через диверсію росіян у морі плаває багато пластику

Однак попри все екосистема намагається очиститися від забруднень, каже Владислав Балінський. Швидкість цього процесу дещо вища, ніж спершу передбачали екологи. Водночас у морі досі залишаються цілі острівці пластикового та побутового сміття, яке винесло під час катастрофи на греблі.

Зовнішньо стан моря відновився. Адже ми не бачимо тих наслідків, які могли б бути. Це вдалий збіг обставин, хоча наслідки, безумовно, є. Є небезпека вторинного забруднювання і це зазвичай довготривалі наслідки забруднення Чорного моря промисловими відходами та сміттям.

Велетенська кількість різноманітного пластика та будівельних матеріалів, просто побутових залишків було змито та залишається зараз на поверхні моря. Велика кількість сміття опинилася й на дні. Ці залишки дуже довго розкладаються в навколишньому середовищі, проблема забруднення морської акваторії, вона на десятиріччя, – зазначив  еколог Владислав Балінський.

Вимирання птахів та вторинне забруднення

Разом із пестицидами у Чорне море потрапила значна концентрація небезпечних сполук дусту, залишки якого осідали у донних відкладеннях водосховища. Інсектицид розкладається у природному середовищі сотні років, саме тому був заборонений до використання у всьому світі ще з початку 1960-х років. В радянському союзі ДДТ масово використовували до 1970-х років.

Під час досліджень екологи виявили, що ці отруйні сполуки причетні до вимирання птахів.

Фото: Іван Русєв/Facebook

Птахи накопичують цей інсектицид у своєму організмі та це приводить до генетичних порушень. В першу чергу яйця, які відкладають птахи, залишаються без твердої оболонки, становляться м’якими. Коли це побачили, стали вивчати вплив на організм людини та з’ясували, що ці речовини здатні впливати й на геном, – підкреслив Владислав Балінський.

Токсичний осад міцним потоком винесло до гирла Дніпро-Бузького лиману. А далі він разом зі сміттям був підхоплений так званою основною Черноморською течією у напрямку Одеської затоки та далі увздовж узбережжя Румунії та Болгарії. Де саме осіли ці речовини та в якої кількісті, зараз сказати не можна – цей процес потрібно більш детально досліджувати, каже еколог, адже згодом завдяки штормам ці речовини можуть знову потрапити у харчови ланцюги.

Схема розповсюдження забруднених річкових вод після підриву греблі Каховської ГЕС відповідно до супутникових знімків

Та чи означає це, що чорноморську морську рибу ще довго неможна буде їсти? На це питання у вчених поки немає однозначної відповіді. В м’язах кефалі, наприклад, яка живиться донними організмами, після диверсії на Каховській ГЕС може спостерігатися перевищення концентрації отруйних сполук. Багато інших зграйних риб які мігрують в інші регіони, можуть живитися в Одеській затоці, а через деякий час прямуватимуть в акваторію Румунії або Болгарії. Всі ці процеси зараз потрібно вивчати, підкреслює Балінський, особливо важливо налагодити систему моніторінгу.

З липня по серпень, за кілька місяців після підриву греблі, Владислав Балінський здійснив низку занурень для дослідження дна Одеської затоки. Йому вдалося зафіксувати стан прибережної частини пляжів Одеси у підводній зйомці. На відео можна побачити, як течія рознесла сміття на великі простори, усіяне дніпровським очеретом дно та процеси масового вимирання мідій. Багато рифів, особливо за хвилеломами у прибережній зоні, залишилися оголеними – раковини молюсків затягнуло під валуни у поглибленнях дна. Таке ж явище можна було спостерігати на сотнях кілометрів узбережжя.

Крім того, екологи зробили аналіз молюсків Одеського узбережжя. Дослідження мідій показало, що в деяких випадках концентрація токсичних речовин у сотні та тисячі разів більше, ніж це допустимо. Вчені стверджують, що близько 50% мідій, які були старші 3-х років, одразу після підриву дамби загинули.

Ми це фіксували, ми передали інформацію до прокуратури. І вони до цієї справи долучили Український національний центр екології моря – керівник Віктор Коморін та Інститут морської біології НАН України під керівництвом Галини Мінічевої, – зазначив Балінський.

Пришвидшити очищення моря можуть шторми, які розподілять забруднення по всьому Чорному морі, але токсичні речовини мають тенденцію накопичуватися в ланках харчового ланцюга біотів одеського узбережжя – від зоопланктону до дельфінів і  виводяться дуже-дуже довго.

Кадри підводної зйомки Владислава Балінського 

Найрозумніші мешканці Чорного моря 

У Чорному морі ми можемо зустріти три види китоподібних – дельфін афаліна, дельфін звичайний (білобочка) та морська свиня (азовка). Вони також є жертвами окупантів.

Перші масові викиди білобоких дельфінів на узбережжя Туреччини були відмічені майже одразу після виведення у море російських бойових кораблів – наприкінці зими та початку весни 2022 року. Влітку, під час боїв за острів Зміїний, коли тривали масштабні обстріли з моря, на пляжі різних країн чорноморського узбережжя винесло найбільшу кількість тіл.

Через масову смерть китоподібних Чорного моря, Одеська спеціалізована прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом екоциду.

Масштабне явище загибелі почали вивчати науковці – під час досліджень були відзначені нетипові ознаки смерті у цих тварин. Українські спеціалісти провели розтини ссавців, проте саме причини смерті визначити не змогли, через те, що в Україні немає методики, яка б підтвердила їх, пояснює, начальник Спеціалізованої екологічної Одеської обласної прокуратури Володимир Францевич. Тому отримані матеріали відправили до Падуанського університету в Італії та Ганноверського університету в Німеччині.

Спеціалісти Інституту зоології НАН України проводять розтин тіл ссавців, знайдених на узбережжі. Лаура Бушняк/The New York Times

Дослідження біологічних зразків з тіл мертвих ссавців й досі тривають у європейських наукових центрах. Як повідомив Українській Службі Інформації доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу Національний природний парк «Тузлівські лимани» Іван Русєв, станом на 22 квітня 2024 року результати експертизи українським вченим ще не були доступні. Хоча зразки були надіслані ще наприкінці 2022 року. На запити та звернення повідомити подробиці справи Спеціалізована прокуратура Одеської області, італійські та німецькі науковці відповідали, що остаточних подробиць поки немає а також, що треба ще зачекати.

Коли ми відправляли зразки, нам сказали тоді, що десь дев’ять місяців пройде і будуть відомі результати. Але до теперішнього часу немає жодних даних цих досліджень, на жаль. Причини цього нам невідомі. Ми також надсилали запити до нашої прокуратури, яке веде це питання, вона не змогла відповісти, там відповіли, що теж не знають. Дуже дивно, що таке важливе питання залишається в закордонних лабораторіях та звідти немає відповіді, – наголосив Іван Русєв.

Іван Русєв/Facebook

Під час війни найбільше китоподібні страждають від хвиль сонарів та бомбардування. Чимало ссавців отримали контузії від потужних вибухів ворожих російських кораблів, пояснює Владислав Балінський — такі дельфіни у 98-99% також передчасно вмирають.

На відміну від багатьох інших тварин та людини, дельфіни мають ще один орган чуття – це ехолокація. Це дуже тонка система органів, яка може страждати від використання у морі воєнної техніки. Військові холокатори досить потужні, та можуть сильно вплинути на ссавців. Через акустичні травми від вибухів ракет китоподібні втрачають здатність орієнтуватися у просторі, а ехолокація є основною для полювання, – зауважує науковець.

Джерело: Звіт міжнародного проекту ЕМВLAS

Через травми війни багато дельфінів вимушені були змінити свої місця зимівлі, що призвело їх до голодної смерті – це новий прояв екоциду ссавців, пояснив УСІ Іван Русєв.

Справа у тому, що зазвичай китоподібні в цю пору року зимують на глибинах моря біля Криму, берегів Грузії, Туреччини. Але після повномасштабного нападу рашистів на Україну вчені не раз помічали контужених одиноких тварин, які відокремилися від родин та блукали у мілководді Північно-Західної частині Чорного моря, де дуже мало їжі. 

У стресових умовах голодуючі ссавці, починають витрачати підшкірний жир, який захищає життєвоважливі органи від впливу температури й навколишнього середовища. Та, якщо до цього, вони вживали заражену їжу, ці токсичні сполуки починають впливати на організм, спричиняючи важке отруєння. Це в свою чергу уражає імунітет та призводять до розвитку вірусних та бактеріальних захворювань, а згодом і до загибелі дельфіна.

Епізоотія (епідемія серед тварин) частіше виникає тоді, коли є стресова ситуація. Звуки сонарів, бомбардування і розрив мін, ці умови дуже травмуючі для ссавців. Тому й виникли ці інфекції – обезсилені  тварини страждають та вмирають від цього, – зазначив Іван Русєв.

Рахувати, щоб рятувати 

Нові факти масової загибелі дельфінів зафіксували у березні 2024 року біля берегів окупованого Криму та російського узбережжя Чорного моря, саме у тій зоні, де росіяни тримають свій флот. Як повідомив Іван Русєв, тільки за вищезазначений місяць, більше 130 мертвих китоподібних винесло на узбережжя моря. Хоча у лютому та на початку березня цього року, масових викидів морських тварин на берег, як на початку повномасштабної війни, не було. В цей час вчені спостерігали поодинокі випадки загибелі – біля Аркадії в Одесі, а також у Болгарії на берег викинуло декілька азовок.

Нові смерті ссавців еколог пов’язує із впливом акустичних сигналів російських підводних човнів, які останнім часом стали ще більш активними. Серед вражених тварин,  було багато дельфінів виду білобочка.

Їх було знайдено біля різних берегів Краснодарського краю –  Сочі, Новоросійську та кримського узбережжя. Також є підтверджені знахідки декілька загиблих, яких викинуло знову на береги Болгарії, – зазначив Русєв.

Останні дослідження фахівців показали, що реальна кількість загиблих дельфінів з початку 2024 року складає вже декілька тисяч тварин, з урахуванням того факту, що море викидає тільки 5% загиблих тіл. Тоді як від початку війни вчені України, Румунії, Болгарії, Туреччини та Грузії офіційно зафіксували не природну смерть понад 50 тис. китоподібних.

Ці данні чисельності загибелі дельфінів у Чорному морі під час війни, пояснює Владислав Балінський, перевищують загальну статистику смерті ссавців за останні 50-60 років.

Токсичне цвітіння внаслідок екстремального опріснення 

Надходження в Північно-Західну частину Чорного моря річкових вод Каховського водосховища спричинило цвітіння водоростей. У водній товщі значно підвищилася концентрація хлорофілу «а», пояснює біолог Владислав Балінський.

За допомогою супутникових знімків, вченим вдалося зафіксувати масштаби цього явища. Так, 45,8%, а це практично половина площі Північно-західної частини Чорного моря на 15 червня 2023 були охоплені наслідками потрапляння вод Каховського водосховища в море. За даними Інституту морської біології НАН України сильне цвітіння водоростей спостерігалося на майже 1500 кв. км. В морській воді також були виявлені сильно забруднені ділянки із вмістом нафтопродуктів, великим та мілким органічним сміттям – загальна площа цієї зони склала близько 6 000 кв. км.

Карта концентрації хлорофілу «а» в Північно-західній частині Чорного моря Джерело — Інститут морської біології НАН України

Влітку минулого року мешканці Одещини та науковці спостерігали не тільки типовий для цвітіння насичено-зелений колір води, а й незвично бурштинове і червонувате її обарвлення. На думку Владислава Балінського, такий специфічний колір був пов’язаний із розмноженням в ній динофлагелятів (одноклітних динофітових водоростей) та потраплянням у воду органічних речовин, які визвали токсичне цвітіння. Воно може викликати алергічні реакції та прояви на шкірі людей у вигляді дерматозів, бути причиною харчових отруєнь.

Вітри, які дули в цей період вберегли жителів Одеськуої затоку від масового процесу заморення. Адже під час таких цвітінь, пояснює Балінський, живі організми залишаються без кисню. Водночас за даними дослідників, у бактеріологічних показниках води були виявлені численні  патогені організми.

Зафіксовані позитивні результати РНК ротавіруса А та ДНК сальмонели. Це значне забруднення частково вплинуло й на акваторії сусідніх держав, – каже Балінський.

Війна ще триває – майже кожен день рашисти отруюють Чорне море ракетним паливом, мінно-вибуховими речовинами, здійснють рух військової техніки, яка забруднює водні ресурси небезпечними сполуками  від окиснення металу та впливає потужними звуками на її мешканців. Тому проводити повноцінні дослідження рівня забруднення вод та сказати скільки часу потрібно буде на відновлення моря, можливо буде лише після закінчення бойових дій.

Попереду ще довга дорога до подолання цих наслідків. Однак у всіх нас є можливість допомогти унікальному морю у його очищенні, знизивши антропогенний вплив на його екосистеми: скорочуючи споживання пластику та целофану, й, відповідно, викиди парникових газів.

Матеріал створений в межах Грантової угоди, що фінансується CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції

Раніше на USIonline.com —

«Це не випадковість»: як екологи досліджують наслідки бойових дій у Чорному морі і документують екоцид

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.