Умови виживання на окупованих територіях для мешканців Маріуполя від початку окупації стали нестерпними. Після того, як росіяни знищили місто, вони обмежують корінне населення у правах - люди, які не отримали російський паспорт не можуть працевлаштуватися, отримати медичну допомогу, пенсію і сплачують більші податки, окупанти ставлять остаточні строки - погрожують депортацією. Тим часом рф пристосувала місто як військово-логістичну тилову базу: сюди завозять багато техніки, мобілізованих та ППО. Окупанти за безцінь змусили прибирати безробітних містян усі руйнування та побутове сміття на заводі «Азовсталь», облаштували там майданчик для гвинтокрилів та військові склади. Все це не проходить повз очі, українців, які чекають на визволення міста та повернення до України.

У неділю, 28 липня, одесити долучилися до акції, яка пройшла в багатьох містах України й світу та була присвячена другій річниці теракту в Оленівці.

Сержант Юліан Самсонов загинув під час оборони Маріуполя, але тільки зараз повертається на щиті до родини.

Єдиний показ відбудеться 16 листопада в Українському театрі ім. Василька.

Одеські добровольці пропонують перейменувати вулицю Махачкалинську на честь загиблого у Маріуполі командира снайперського підрозділу – Віталія Блажка.

Український військовий, старший сержант 36-ї окремої бригади морської піхоти з позивним «Мішаня», який отримав поранення на Азовсталі та був захоплений у російській полон, передав дітям загиблих українських героїв зібрані 3 млн гривень.

Одесит Дмитро Кубряк - лікар-нейрохірург та футбольний арбітр. У російській полон він потрапив у квітні в Маріуполі. В полоні він перебував у той самій Оленівці.

Свій 21-й день народження Анастасія Бугера зустріла у холодному підвалі. До 24 лютого дівчина навчалася у Харкові, але на канікули узимку приїхала у гості до батьків в місто Ізюм Харківської області, там її і застала війна. Студентка бачила, як росіяни вщент знищили маленьке містечко та їх будинок, пережила окупацію. А в цей час її хлопець боронив Маріуполь, був в "Азовсталі", наразі він у російському полоні. Зараз Настя вже знаходиться у безпеці в Польші. Вона намагається докричатися до усіх міжнародних організацій, адже знає, що у полоні її коханий переживає тортури.

Окупаційна влада у Маріуполі готує рок-концерт. Його мають намір провести на території зруйнованого заводу «Азовсталь». У Маріупольській міськраді висловилися з приводу планів окупантів, як про «шабаш на крові та кістках».

Украинские летчики доставляли еду, воду и лекарства, а также боеприпасы на «Азовсталь» в Мариуполе, рискуя жизнью. Один из пилотов рассказал, что согласно тактике, математическим и другим расчетам, выполнить задачу было практически невозможно, однако нашим защитникам это удавалось, и не раз. Чтобы попасть на завод, военным нужно было преодолеть большое расстояние и прорвать оборону вражеской ПВО.