1,5 копійки з гривні: як в Україні стягують борги
У 2025 році виконавці стягнули 29,6 млрд грн боргів. Це лише 1,5 копійки з кожної гривні. Загалом у роботі було 6,3 млн проваджень на 2,32 трлн гривень. Водночас у Мін’юсті стверджують, що реальний рівень виконання значно вищий.
Про це йдеться в аналітиці Опендатабот.
У 2025 році державні та приватні виконавці отримали понад 6,3 млн виконавчих проваджень на загальну суму 2,32 трлн грн. Майже половину з них завершили, однак реальне стягнення відбулося лише у третині випадків.
Загалом за рік вдалося повернути 29,63 млрд грн боргів. Це на 16% більше, ніж у 2024 році. Водночас у середньому з кожної гривні боргу реально стягнули лише 1,5 копійки.
Чому статистика показує низький рівень стягнення боргів
У Мін’юсті пояснили, що ці цифри не відображають реальної картини. Заступник міністра юстиції Андрій Гайченко заявив, що фактичний рівень виконання значно вищий.
З умовної тисячі документів виконується приблизно 300–400, тобто 30–40%.
За його словами, статистику суттєво спотворюють так звані «мертві борги» — суми, які фактично неможливо стягнути.
Частина справ — це ті, що в принципі не можуть бути виконані зараз: або через дію мораторіїв, яких наразі близько 25, або, наприклад, у справах щодо відшкодування шкоди, завданої війною РФ. Для кейсів з РФ, на мою думку, взагалі має бути окремий механізм — наприклад, реєстр збитків, які відшкодовуватимуться в майбутньому: через репарації або міжнародні компенсаційні механізми. Це не зовсім питання виконавчого провадження у класичному вигляді.
Хто ефективніше стягує — державні чи приватні виконавці
Більшість проваджень — 4,94 млн на 1,84 трлн грн, отримали державні виконавці. Приватним передали 1,36 млн справ на понад 471 млрд грн.
Державні виконавці виконали кожне четверте провадження, приватні — кожне п’яте. Водночас за сумами приватні показали кращий результат: стягнули 3% (12,46 млрд грн), тоді як державні — лише 1% (17,17 млрд грн).
Чому навіть «живі» борги складно стягнути
Приватний виконавець Андрій Авторгов також вказав на велику частку «заморожених» боргів і недосконалість системи.
Від початку повномасштабного вторгнення держава більше опікувалась проблемами боржників, а не стягувачів, запроваджуючи все нові й нові заборони та мораторії на виконання. Безсистемний підхід до реформи виконання судових рішень, подальше зволікання зі зрівнянням повноважень приватних та державних виконавців та покладання механізмів примусового виконання виключно на Реєстр боржників призведе до подальшого зниження рівня виконання судових рішень майнового характеру.
Окремо він зазначив, що навіть платоспроможні боржники часто уникають виконання рішень.
Чи допоможе цифровізація виконавчої служби
У Верховній Раді вже ухвалили закон про цифровізацію виконавчого провадження. Він передбачає автоматизацію процесів і підключення всіх банків до Автоматизованої системи виконавчого провадження.Зараз до неї підключена лише половина банків. Інші працюють у паперовому форматі, що створює лазівки для боржників.
Поки банк очікує постанову про арешт рахунку у паперовому вигляді від виконавчої служби, боржник переказує гроші на рахунок в іншому банку, який не підключений до АСВП – й такі міграції фінансів можуть тривати нескінченно,
Втім, приватні виконавці ставляться до змін обережно.
Ці зміни не стільки про цифровізацію, скільки про подальший рух до так званої “реєстрово-обмежувальної” моделі, де посилюються наслідки внесення до Реєстру боржників і обмежується можливість розпоряджатися майном без участі виконавця. На сьогодні, “цифровізація” іноді працює навіть на шкоду виконанню. Наприклад, коли боржник бачить провадження в “Дії” і встигає вивести кошти швидше, ніж накладається арешт,
Одесити рекордно накопичували борги: сумна статистика
Станом на початок березня 2026 року Одеська область посіла четверте місце серед регіонів України за кількістю боргів в Єдиному реєстрі боржників. Більше виконавчих проваджень було зафіксовано лише у Дніпропетровській, Харківській областях та у Києві.
Загалом на Одещині зафіксували понад 585 тисяч боргів, що становить близько 6% від загальної кількості по країні.
