«Укрпошта»: недостатньо змінити значок, потрібно змінити оптику
є одним із найбільших роботодавців України і 77% працівників складають жінки. В той самий час рівень спілкування гендиректора Укрпошти в соціальних мережах з жінками: «ви повії». Ще раз в компанії з 32 тисяч людей – 24 923 це жінки!!!
У цій історії, яку сам собі створив пан Смілянський замайоріло одразу кілька червоних прапорців. Це публічне відношення до клієнтів aka платників податків, яким цікава доцільність редизайну лого державної пошти за 600 000 грн і які ставлять доречні питання, щодо якості обслуговування і у скільки обійдеться заміна лого на усіх вивісках і автівках Укрпошти. Це сексистські випади в сторону жінок. Ну і безумовно, ставлення до своїх же співробітників, 77% яких представляють жінки, вибачайте за тавтологію.
У будь-якій європейській компанії CEO, який публічно називає жінку «повією», бо вона ставить незручне питання – не продовжував би обговорювати нову айдентику і не презентував би нові марки перед телекамерами. Він би обговорював свій контракт із юристами. Бо в світі, де все ж існують корпоративні правила і суспільна думка – такі слова в бік жінок – це не про «гострий стиль». Це миттєвий репутаційний скандал, розслідування, вибачення і до побачення.
Але пан Смілянський, схоже дуже самовпевнений, і вважає себе, вочевидь, недоторканним. Якщо прочитати усі ці його коментарі у тредс – стає дурно від цього маргінально-хамського тону.
Питання: Який це дає приклад для працівників компанії? Яких стандартів і відношення до клієнта ми вимагаємо у державної Укрпошти? Чого тоді дивуватися, що непривітні працівники сидять в холодних приміщеннях, часто не вміють оперативно працювати з замовленнями, бо їх елементарно ніхто не вчить працювати з технікою, вони не відчувають горизонтальної підтримки й не асоціюють себе з брендом, який мають представляти. Про яку таку корпоративну етику взагалі може йти мова на лінійному рівні, якщо CEО публічно задає ось такий тон. А який це приклад для інших чоловіків чи хлопчиків поза межами компанії, які читають це і нормалізують зневажливе ставлення до жінок і дівчат? На будь-яке питання ми тепер усіх повіями будемо обзивати?
Але мене як жінку, яка роками була дотична до створення проєктів для жінок і посилення їхньої ролі у суспільстві – все ж найбільше обурили ці «повії». Бо ми так довго і важко боремося проти стереотипів і ярликів. А це коментарі CEO одного з найбільших роботодавців, де репрезентативна частка працівників – жінки!
Цей кейс ще раз показує, як важливо в команді крім креаторів мати грамотних комунікаційників. Бо ти можеш мати скільки завгодно дипломів, MBA, мільйонні зарплати, вважати себе крутим CEO, але такий публічний випад створює серйозну репутаційну втрату для цілої компанії. Укрпошта – не власність Смілянського, він найманий працівник по контракту. Це не його бізнес, а власність держави. Тому дуже сподіваюсь, що на цю середньовічну дич таки відреагує Наглядова рада Укрпошти і кабінет міністрів, на чолі з жінкою премʼєркою пані Свириденко.
Ще раз, коли CEO однієї з найбільших державних компаній дозволяє собі публічно зневажати жінок у країні, де жінки тримають на собі величезну частину економіки, сервісу й тилу, – це не просто невдалий коментар. Це моральний провал. Компас зламаний. Змовчати і толерувати – означає дати зелене світло для інших таке робити.
Це вже історія не про логотипи й ребрендинг. Це історія про сенси, відповідальність і цінності. У нас є приклади, коли державні компанії стають love-mark’ами. Але для цього недостатньо змінити значок. Потрібно змінити оптику. І починати завжди доводиться з керівника.
