Фейкові новини поширюються швидше завдяки реальним людям, а не ботам «фото»

Фейкові новини поширюються швидше завдяки реальним людям, а не ботам

Про це говорять дослідження цілих інститутів, які займаються питанням дезінформації. Гортаю зараз тисячі сторінок матеріалів до виїзної сесії @aspen_germany і відчуття ніби я у якомусь шпигунському серіалі. Я буду однією з 5 українок у міжнародній групі піврічної програми «Дезінформація і роль соціальних медіа-інфлюенсерів в часи криз та воєн». І звісно обіцяю на цю тему не один пост.

А поки пройдусь жирними мазками про найголовніше.

Якщо ви думаєте, що на Заході ніхто не розуміє масштабів р. пропаганди – то це не так. Працюють цілі наукові інститути, робляться дослідження, публікуються цілі статті у світових авторитетних виданнях від The Guardian до The New York Times. І це не якісь умовні «британські вчені» а справді професори і науковці, публікації яких лежать на столах кабінетів західних політиків.

Інформаційний фронт набув колосальних масштабів не тільки в Україні, а у всьому цивілізованому світі. Свобода слова, демократія і плюралізм думок у соціальних мережах вилазять боком. Бо як тепер навчити людей протистояти фейкам і дезінформації, коли запущена ціла машина?

Факт-чекінг більше не працює. Люди, які звикли гортати стрічку і вирішувати залишатись чи ні за 3 секунди – не будуть витрачати свій час на перевірку інформації з 3-х джерел.

Дезінформація – дешева, ефективна та постійно недооцінена. Ідея – щоб викликати сумніви та заплутати. Чим частіше людина чує маячню з різних «інфлюенсерських» джерел – тим більше вона починає вагатись і не довіряти правді. Дослідники називають це явище «ефектом ілюзорної правди».

Ще є поняття «пост правди», де особиста думка відомих людей, політиків, інфлюенсерів важить більше, ніж обʼєктивна правда.

Дослідження також показують, що люди вірять дезінформації, тому що вона легко вписується у їхній світогляд. Дезінформація і фейки часто дуже прості і примітивні, а правда глибока і складна. Тому, що нижчий інтелектуальний рівень людей, які їдять цю інформацію, то більший рівень поширення.

Як казав колись Савік Шустер «піпл хаває».