Розвиток системи травми
Декілька днів (а точніше ночей) тому, мав за честь виступити на конгресі The 6th World Trauma Congress Tokyo 2023 серед делегації українських спікерів (нажаль онлайн). Цікавість до подій в Україні з боку світового товариства дуже висока, отже для нас був виділено прайм-тайм.
Однак, так як ми виступали онлайн, а з Японією у нас дуже і дуже серйозна різниця в часі, то виступ Української делегації прийшовся з 2:30 до 5:00. Досить складно зібрати думки у купу в такий час. Особливо мені було складно, адже в день були оперативні втручання, які чітко відповідали моїй доповіді про уроки Демедж Контрол під час війни.
Україна була представлена дуже крутими спікерами:
Цікава і змістовна доповідь Костянтина Гуменюка, головного хірурга Збройних сил України КМС, багато чого нового та інноваційного. Говорили про використання лапороскопії на війні для малих поранень черевної порожнини, що значно зменшує хірургічну агресію, а значить дає можливість воїнам швидше одужати.
Олександр Лінчевський говорив про переосмислення надання хірургічної допомоги при травмі. Виступ можна почитати на сайті Global Medical Knowledge Alliance. Дуже співзвучно з моїми думками.
Vitaliy Kryluyk, голова Всеукраїнської ради реанімації та екстреної медичної допомоги. І окрема подяка Oleksandr Sokolenko, завдяки кому це стало можливо, за представлення нашої групи на конференції, модерування конференції і дуже цікаві та вичерпні доповіді.
Про що була моя доповідь:
Контроль пошкоджень (amage control) необхідний для порятунку життя важко поранених пацієнтів. Основні принципи amage control такі: (1) мінімальні хірургічні процедури, які рятують життя, їх спрямованість обмежено зупинкою кровотечі та контролем контамінації; (2) корекція фізіологічних розладів; (3) і потім на наступному етапі остаточні хірургічні процедури.
Хоча спочатку в стандартних умовах мирного часу виникає питання, що є кращим підходом amage control чи раннє повне лікування (ETC).
Враховуючи умови повномасштабної російсько-української війни, ми бачимо кілька додаткових умов і фаз у порівнянні з загально прийнятим damage control. Існує догоспітальна фаза damage control, оскільки можлива затримка евакуації з місця травми, серйозна гіпотермія та крововтрата постраждалого. Також майже ніколи етапи «першої операції» та «повернення до операційної» не виконуються в одному лікувальному закладі. Між ними є фаза «евакуації», яка може тривати кілька годин і бути на відстані сотні кілометрів.
Під час евакуації слід забезпечити не тільки стабільність пацієнта, але і можливість бригаді, яка евакуює негайно припинити кровотечу. Для цього широко використовуємо транстпортні турнікети. На кінцівки це просто і зрозуміло, накладається не затягнутий турнікет, а для парінгіматозних органів запропоновано судинний турнікет на ніжку органа, який виведено за черевну стінку, і який бригада транспортування може легко затягнути, та зупинити таким чином внутрішню кровотечу при недостатньому тампонуванні.
З іншого боку результати ETC не дуже обнадійливі. Однак не зрозуміло, якій підхід краще обрати, бо в Україні досі не має травма реєстру, який є наріжним каменем розвитку системи травми. Не можна просто взяти і скопіювати чиюсь систему травми, адже умови завжди дуже різні. Отже для вивчення та налагодження надання допомоги при травмі, будь якій травмі – військовій або важкій цивільній травмі, необхідно створити травма реєстр.
Висновки:
Для порятунку життів поранених дуже важливо побудувати надійну логістику контролю за пошкодженнями.
Підхід надання одномоментної полоної хірургічної допомоги не показуює хороших результатів, але враховучи відсутність травмареєстру такі дані не грунтуються на доказах.
Для розбудови хорошої системи травмадопомоги необхідно створити національний травма реєстр.
Під час транспортування доцільно використовувати тимчасові турнікети, як на кінцівках так і на судинних ножках паренхіматозних органів.