«На зв’язку Антарктида» — з Єлизаветою Сафоновою, біологинею 30-ї Української антарктичної експедиції (відео)

В інтерв’ю Тетяні Милимко для подкасту «На зв’язку Антарктида» Єлизавета розповіла про те, чим живе станція, які відкриття вже зроблені та чому те, що відбувається на краю світу, має значення для кожного з нас.

Українські наукові кордони на крайньому півдні

Україна має в Антарктиці свою цілорічну власну станцію. Це дає нам можливість збирати незалежні дані про клімат, про середовище, право голосу в Антарктичному договорі і зробити прямий внесок в світову науку. Саме наукова автономність — ключ до того, щоб бути не лише спостерігачами, а й повноцінними гравцями на міжнародній арені.

Наукова програма, в межах якої працює експедиція, включає, зокрема, детальні дослідження екосистем: від мікроорганізмів до рослин і тварин. Зібрані тут дані не лише формують фундамент екологічного знання, але й мають безпосередню практичну вагу для екологічної політики в Україні.

Життя там, де здається, що життя немає

Для багатьох Антарктида — це лише крижаний континент, морози й вічна ніч. Але те, що бачать на станції «Академік Вернадський», показує інше. Хоча це зовсім не так. Звісно, рослин тут немає в такій кількості, як є в Україні. Але тут є велика кількість різних мохів, лишайників, — повідомляє Єлизавета.

В регіоні не ростуть дерева і кущі, але рослинність з’являється коли сніг тане, каміння оголюється і мохи розростаються, утворюючи зелені килими серед льодової реальності.

Важливими темами є дослідження мікробоценозів, наземних та прісноводних безхребетних, а також таксономічна структура планктону в акваторії навколо станції. Єлизавета розповідає, що зразки відбирають тут, фіксують, потім транспортують до України для глибшого аналізу в лабораторіях. Таким чином під час тривалих біологічних моніторингових спостережень ми вдосконалюємо методики досліджень, враховуючи як попередні результати, так і природні умови в нашому регіоні, — пояснює вона.

Клімат, зміни, сліди потепління

Одне з найважливіших спостережень — кліматичні трансформації, які особливо явно простежуються у полярних зонах.

Кліматичні зміни відчутні у всьому світі, але найкращі їхні прояви видно в Арктиці та Антарктиці. Вони водночас зачіпають усі живі організми, всі рівні живої природи, — каже Єлизавета.

За метеорологічними даними станції, середньорічна температура за останні вісімдесят років підвищилась майже на 4 градуси Цельсія. Однією з таких змін є зміна ареалів пінгвінів.
На Західному узбережжі Антарктичного півострова скорочується чисельність пінгвінів Аделі, тоді як субантарктичні пінгвіни просуваються південніше та їх кількість зростає.

Ще одним індикатором змін є появи нових видів лишайників чи мікроорганізмів, які раніше не траплялися в цих широтах.

У 2024 р. у регіоні Аргентинських островів – півострова Київ вперше для цієї місцевості зафіксовано два види лишайників роду Umbilicaria — U. africana та U. aprina; для U. africana встановлено південне зміщення межі ареалу приблизно на 300 км.

Виклики, побут і психологія

Життя в Антарктиці — не лише наукова праця, а й особливий побут, випробування температурою, світлом, часом і психічним навантаженням.

Світло — окрема тема. Антарктика не має чіткого «полярного дня» чи «полярної ночі» в класичному розумінні, але в зимовий період лише кілька годин світла на добу, що обмежує можливості роботи і змушує адаптовуватись до режиму.

Психологічно також важливою є команда, взаємодія, спільне навчання: щотижневі семінари, лекції, спілкування зі школярами й студентами онлайн, обговорення різних питань. Це допомагає долати відчуття ізоляції.

Для Єлизавети це поїздка не просто за науковими даними чи досвідом — вона була мрією з дитинства.

Чесно кажучи, я мріяла потрапити до складу експедиції дуже давно… ще на перших курсах університету. Коли я сюди приїхала, це місце ніби я повернулася додому. Воно наче я все бачу вперше, інакше я тут була завжди, – каже Єлизавета.

Команда підбирається за професійними якостями і за психологічною сумісністю, — зазначає Єлизавета Сафонова.

Вона додає, що робота, насиченість завдань дає можливість майже не зациклюватись на складнощах побуту — ти весь час зайнятий: чи відбором зразків під час морських виходів, чи дослідженнями в лабораторії.

Чому це важливо для України та як виглядає станція Вернадського просто з камери телефону, дізнаєтесь з проєкту «На звʼязку». Дивіться за посиланням.

Раніше на  USIonline.com —

Одеські школярі вийшли на прямий зв’язок з Антарктидою (фото)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.