РЕГІОН

Вже рік одеська влада ігнорує проблему мешканців гуртожитків Військової академії, які постраждали унаслідок російського дронового удару, завданого в травні 2023 року.

Дівчинка стала восьмою жертвою варварського обстрілу касетною балістичною ракетою 29 квітня. Прощання з нею відбулось в Спасо-Преображенському соборі у середмісті Одеси.

Щодня російські війська застосовують велику кількість зброї у війні з Україною. За даними СNN, тільки на початку цієї весни росіяни вистрілювали 10 тис. снарядів на день, у той час коли Україна лише 2 тис. Інтенсивні обстріли із застосуванням різних типів снарядів та ракет, мінування територій спричиняють велику шкоду українським землям та її мешканцям. Внаслідок вибухів та розливу ракетного палива відбувається токсичне забруднення ґрунтів, річок, гине все живе навколо, зникають унікальні заповідні зони не тільки на лінії фронту, а й у глибокому тилу. Війна загрожує не лише навколишньому середовищу України, а вже спричинила низку проблем для довкілля в Європі та в перспективі може призвести до ще більших наслідків.

На початку квітня Одеський Національний університет ім. І. І. Мечникова розпочав процедуру реорганізації музеїв вишу в один Науково-просвітницький центр. Частина музеїв були зачинені та опечатані, чимало співробітників звільнили, іншим запропонували нові посади. Фахівці, які відповідали за утримання колекцій фондів, були позбавлені можливості доглядати за експонатами.

Відповідну програму затвердили у Міністерстві охорони здоров'я України з Національною службою здоров'я України. На послуги у бюджеті на 2024 рік закладено фінансування у розмірі 750 мільйонів гривень.  

У світі сьогодні гостро відчувається дефіцит пороху, що ускладнює пошук снарядів для України і призводить до значного підвищення цін на них. За словами європейських виробників зброї, ця проблема виникла через нестачу бавовняного волокна, яке є складовою для пороху, а також через залежність від Китаю, який забезпечує трохи менше половини світової торгівлі бавовною. Звідти постачання бавовняної целюлози на свої порохові заводи нарощує і росія. Тому в Україні розглядають можливість вирощування власної сировини для пороху та вирішили розвивати цю галузь. За висновками вчених, ідеальні природно-кліматичні умови для цієї сільськогосподарської культури склалися на Одещині. За словами заступника голови Комітету ВР з питань агарної та земельної політики Степана Чернявського, перший крок для відродження бавовництва на Півдні вже зроблено. На цьому шляху Україна отримує значну підтримку міжнародних партнерів. Європейські компанії надають свій досвід вирощування цієї культури та планують поставити

Сапер та матрос Віталій Скакун — це той Герой, який в перший день повномасштабного вторгнення, щоб зупинити російську навалу, підірвав міст Генічеськ — Арабатська Стрілка разом з собою. Коштом волонтерів та небайдужих простих людей в Одесі виготовлено погруддя Віталія з білого мармуру та ветеранська спільнота наполягає на встановленні його у парку Перемоги, але міська влада визначила інше місто для вшанування пам'яті Героя. Тож, суперечки з цього приводу продовжуються та активісти наполягають на переобранні історико-топонімічної комісії.

Війна розв'язана рашистами відкладає відбиток на всьому, чого торкається – зруйновані цілі міста й домівки, пам'ятки історії та архітектури України, понівечені долі багатьох людей та родин. Бойові дії знищують заповідну зону та отруюють довкілля, впливаючи на екосистему Чорного моря та її мешканців. Наразі достеменно відомо, що деякі види ссавців, через забруднення моря та постійний шум вибухів та ехолокації опинилися на межі зникнення. Стан Чорного моря та вплив чинників війни є однією із ключових тем досліджень вчених Європи. Чому масово гинуть дельфіни, чи можна їсти рибу, виловлену на узбережжі Північно-Західної частини Чорного моря після диверсії рашистів на Каховській ГЕС та як кожен може допомогти науковцям?

17 квітня Вищий Антикорупційний суд визнав винними у хабарництві мера Рені Ігоря Плєхова та ексдепутата міської ради Івана Подойлова.

Україна програла російській пропаганді у Польщі. Наративам країни-агресора в європейській державі майже ніщо не протистоїть, тому звичайні поляки сприймають саме російську версію подій в Україні – цю версію здебільшого прописують просто в польській Вікіпедії. Звичайний поляк впевнений, що 2 травня 2014 року була «одеська Хатинь» - і навіть не замислюється, що це може бути неправдою чи просто вивернутою навиворіт версією правди. Про це нам розповідає «польський одесит» Борис Тинка – письменник, краєзнавець, дослідник та великий друг нашої Одеси. «У Польщі немає книг про Одесу, хоча я це вже трохи змінив» – з самоіронією каже він, але це більше ніж жарт.

Збирають пластик, сміття і непотрібні речі та здають їх на переробку – волонтери громадської організації «Мрія Вільних Людей»  перетворюють вторинні відходи на цінні ресурси для вирішення соціальних проблем. Екоактивісти ініціювали проєкт «Економіка Мрії»,  який не тільки популяризує серед одеситів культуру сортування сміття, а й підтримує  воїнів на передовій. Здаючи на переробку відходи вони отримують кошти,  за які потім купують дрони та амуніцію для ЗСУ.

Олександр Спатар родом з Миколаєва. До війни був інженером у сфері метрології, працював на державному підприємстві «Укрхімтрансаміак». З 2019 року миколаївчанин став займатися волонтерством - його шлях почався з допомоги дітям та після півтора року війни відкрив всеукраїнський благодійний фонд «Стрибог». Наразі організація веде супровід постраждалих від війни родин на Миколаївщині та Херсонщині, виконує гуманітарні рейси у населені пункти, які розташовані поруч із лінією зіткнення, допомагає у відновленні обладнання Херсонської лікарні та не забуває про підтримку військових. Напрямків, за якими благодійний фонд Олександра надає допомогу різного роду багато -  і все це не тільки запити та звернення, а й постійний зв'язок з людьми, які також підтримують волонтерів та надають сили для великої боротьби.

Кожен донат має значення, впевнений волонтер Святослав Вербицький із Тиврова, що на Вінниччини. Хлопцю лише 10 років, а за його акційним насінням, яке він вирощує власноруч, вже черги. Святослав підготовлює насіння чорнобривців, помідорів та перцю, а потім продає його за донат тим, хто хоче підтримати воїнів на передовій.

У ніч на 2 березня росіяни нанесли черговий удар по місту. Один із ворожих дронів влучив у житловий будинок, вщент зруйнувавши один із під'їздів. Люди опинилися під завалами.

Через катівні російських окупантів у Херсонській області пройшли тисячі осіб – серед них не тільки військовослужбовці, а й прості місцеві жителі, яких росіяни сприйняли як загрозу для свого загарбницького режиму. Відомо, що після деокупації на звільненій території Херсонщини поліцейські зафіксували 7 катівень та 8 місць несвободи. В одному з них побував херсонець Юрій Кайов. Його затримали російські військові під час гуманітарного рейсу - волонтер доставляв у населені пункти Херсонщини ліки та необхідну мешканцям допомогу. Юрія із товаришами одразу кинули до в'язниці, де його катували та допитували, потім вивезли до Сімферополя в інший тюремний заклад, а після того помістили у слідчий ізолятор в «Лефортово» у Москві, де він провів більше року. Там херсонцю призначили суд.

Очаків залишається єдиним містом у Миколаївській області, яке росіяни обстрілюють кожен день. Від позицій ворога на Кінбурнській косі Очаків відділяє лише 5 кілометрів по морю. Таку відстань артилерійські снаряди долають за 5-10 секунд, тож сховатися від удару неможливо.