Кореспондентка Української Служби Інформації Тетяна Горбонос поспілкувалася з екологами та науковцями про те, як бойові дії впливають на українські ґрунти, що загрожує врожаю на забруднених територіях та наскільки тривалими можуть бути наслідки для природного середовища південного регіону.
Забруднення токсичним ракетним паливом
Велика кількість вибухових речовин, що містяться у боєприпасах та безпілотниках, які інтенсивно застосовуються під час війни приводить до забруднення ґрунтів. Так, ракетні снаряди містять значну кількість твердого палива. За словами еколога, голови ГО «Зелений лист» Владислава Балінського, серед цих речовин, що вимагають значної енергії для свого використання, є окиснювачі, які підтримують велику температуру горіння у безкисневому середовищі. Якщо ракетне паливо не повністю згорає або розливається, це призводить до серйозного забруднення, оскільки їх окиснювачі та вуглеводнева частина мають значну токсичну дію на навколишнє середовище.
На початку повномасштабного вторгнення використовувались балістичні та крилаті ракети, політ яких розрахований на декілька тисяч кілометрів, і більша частина цього палива згорала за містом влучання цієї ракети. Зараз вже, наскільки я знаю, росіяне заправляють ракету паливом на ту відстань, на якій знаходиться ціль, - зазначив Балінський.
На фото Владислав Балінський
Вибухові речовини, які входять до будь-яких боєприпасів, розділяються на два типи: основні та ініціюючі (первинні). Останні вважаються найбільш небезпечними за хімічним з’єднанням, адже містять важкі метали, такі як азид свинцю або гримучу ртуть, цинк, кадмій та низку інших вкрай токсичних сполук. Вони накопичуються у ґрунті та можуть негативно впливати на подальшу родючість земель й здоров’я людей. Процеси їх розкладання, каже еколог, займають тривалий час від десятків до сотен років.
Вибухові речовини - це десятки сполук, які містять нітроз’єднання, які також володіють токсичними властивостями та властивостями впливу на організм людини і тварин. Тобто при масовому використанні вибухових речовин ми отримуємо забруднення ґрунтів стійкими хлорорганічними сполуками та солями важких металів і звісно в атмосферу виділяється ціла низка небезпечних сполук - чадний газ, вуглекислий газ, закис азоту, діоксид азоту, формальдегід, пари кислот, - зауважив біолог.
У довкілля потрапляє 100% хімічної частини снаряда, зазначає науковиця Інституту мікробіології і вірусології імені Заболотного НАН України, докторка біологічних наук Людмила Білявська. Щось залишається у повітрі, щось — одразу потрапляє до ґрунту, а щось вимивається водою і йде до наземних та підземних вод. Через міграцію важких металів із ґрунту в підземні води забруднюється природне середовище за межами воєнної зони.
Вже зараз, на південних ділянках фронту, зокрема на Херсонщині, вміст важких металів у ґрунтах у декілька разів перевищує норму, а на деяких територіях Донеччини, де бойові дії тривають з 2014 року, завищений більш ніж у 25 разів. На сході країни фахівці фіксують у сотні разів перевищені гранично допустимі концентрації свиню, наявні також стронцій та титан, які нехарактерні для ґрунтів у значних кількостях.
Тонни знищеного металобрухту
Рух важкої військової техніки та її знищення, спричиняють потужні вібрації - внаслідок цього на уражених ділянках витісняється кисень, порушується водопроникність та температурний режим, який визначає вологозабезпеченість рослин. Нестача живлення гальмує їх ріст та розвиток.
Крім того, велика кількість боєприпасів залишаються на земельних ділянках, не детонувавши. Через замінування або наявність у землях сільськогосподарського призначення вибухонебезпечних предметів, уламків ракет та безпілотників, їх неможливо засіяти. Все це після війни необхідно буде зібрати та утилізувати.
Деградація ґрунтів та руйнування ландшафтів
Бойові дії призводить до фактичного знищення ландшафтів та їх задернованих трав’яних покривів. Внаслідок вибухів утворюються великі вирви, що в подальшому спричиняє ерозії ґрунту на ділянках. Якщо мова йде про великі площі, ці процеси можуть мати потенційно небезпечні наслідки у майбутньому.
Горіння боєприпасів та потрапляння уламків у ґрунт суттєво змінюють його структуру - отруюючи такими речовинами як сірка та сполуки азоту. Саме сірку, яка в контакті з вологою повітря та опадами перетворюється на сірчану кислоту, вважають чи не найбільш небезпечною для ґрунтів. У цій кислоті згорають мільйони грунтоутворювальних організмів, які формують родючий шари ґрунту, порушується його важлива біологічна складова - біоценоз. Основи нашого ґрунту - це сіроземи, однією зі складових ґрунтів яких є вапнякова складова. Вона безпосередньо піддається впливу кислот, просто знищується.
Сам ґрунт - це жива структура і він не може існувати без цілої низки ґрунтоутворювальних організмів, які підтримують його родючість. Тут ідеться як про рослини з кореневою системою, так і про бактерій, грибів, черв’яків, комах і ракоподібних, дрібних стародавніх комах, як-от колемболи та низку інших, а також про дрібних тварин, які також належать до ґрунтоутворювальних, - зазначив Владислав Балінський.
Ерозії ґрунтів на схилах та водних ділянках приводять до серйозного впливу на водозбірні басейни малих та великих річок. Адже вода вимиває оголені від пошкоджень ділянки ґрунту. Це, пояснює еколог, у гіршому випадку призводить до замулювання малих річок, зміни їх русел, забрудненню та фактичному їх знищенню.
Впливає на ґрунти й вітрова ерозія, зазначає Владислав Балінський, коли сотні і тисячі тон часток пилу та продуктів горіння, саме окиснювання вибухових сполук підіймаються у повітря та у вигляді зависі потужно впливають на зміст атмосфери. Отруйні речовини потрапляють у ґрунт разом із опадами. Ці процеси суттєво впливають на кліматичні умови.
Ми говоримо про тривалий період впливу - адже продовжується інтенсивний період бойових дій, як мінімум з 24 лютого 2022 року. Тобто - це системні процеси, які своєю чергою призводять до низки інших змін. Ця завись у залежності від дисперсності, розміру часток, може підніматися на різну висоту та змінює властивості атмосфери, тим самим призводячи до погодних змін. Після цього, залежно від напрямку вітру і т.д., вона переноситься на великі відстані і знову таки випадає у вигляді опадів на поверхню землі. При цьому вносячи певні зміни - змінюється альбедо-здатність поверхні відбивати сонячну радіацію. Біла поверхня здатна максимально відбивати, а чорна навпаки максимально поглинає, - пояснив Балінський.
Сьогодні процеси опустелювання у зв’язку з глобальними кліматичними змінами вже призвели до змін ландшафтів на півдні України. За словами Владислава Балінського, вплив війни значно прискорює ці процеси. Якщо
