«Посідання» замість права власності? Чому новий Цивільний кодекс викликав хвилю протестів в Україні

Що таке «посідання» і чому цей термін налякав українців

Після голосування за нову редакцію Цивільного кодексу у першому читанні в Україні почалися акції протесту. Мітинги відбулися у Києві, Одесі, Львові, Луцьку, Івано-Франківську та інших містах. Активісти, юристи та громадські організації заявили, що документ містить норми, які можуть створити серйозні ризики для права власності, сімейних відносин та судової практики.

Одним із найбільш обговорюваних термінів стало «посідання». Саме навколо нього виникла найбільша хвиля занепокоєння серед українців. В ефірі УСІ адвокатка Анастасія Хижняк пояснила, що «посідання» у новому проєкті Цивільного кодексу означає фактичне володіння або фактичне панування над річчю. За її словами, нова редакція кодексу фактично вводить окрему категорію осіб – «посільців».

За словами Анастасії Хижняк, найбільше занепокоєння викликає зв’язок «посідання» з механізмом набувальної давності. Саме через це, каже юристка, власники майна можуть опинитися у зоні ризику.

Як через «посідання» можна втратити майно

Наразі чинне законодавство дозволяє отримати право власності через набувальну давність лише на майно, яке фактично не має власника або не зареєстроване. Проте новий проєкт Цивільного кодексу, за словами адвокатки, може дозволити претендувати на майно навіть тоді, коли воно має офіційного власника, зазначеного у реєстрі.

За її словами, чинний Цивільний кодекс дозволяє набути право власності за набувальною давністю лише у випадку, якщо майно фактично є «нічийним» — тобто у реєстрах немає власника або право власності ніколи не було оформлене. За чинними нормами, якщо людина добросовісно користується нерухомим майном протягом 10 років, а рухомим — протягом 5 років, вона може претендувати на оформлення права власності. 

Водночас у новій редакції Цивільного кодексу, за словами юристки, ситуація кардинально змінюється: право власності за набувальною давністю потенційно можна буде отримати навіть у випадку, якщо власник існує та зазначений у реєстрах, але інша особа тривалий час фактично «посідає» майно — користується ним, контролює його та утримує.

Саме це, на думку юристів та активістів, відкриває шлях до великої кількості судових спорів та потенційних рейдерських схем. Під найбільшим ризиком, за словами адвокатки, можуть опинитися українці, які виїхали за кордон під час війни та не мають можливості постійно контролювати своє майно. Також це стосується спадкових квартир і будинків, якими роками користуються родичі або інші особи.

Окреме занепокоєння викликає і можливість легалізації фактичного користування державним або комунальним майном.

Водночас автори реформи пояснюють появу нових норм адаптацією українського законодавства до європейського права. Саме на це, як зазначено у пояснювальних матеріалах, орієнтується нова редакція Цивільного кодексу. Втім, критики документа наголошують, що багато норм викликають питання навіть серед професійної юридичної спільноти.

Недійсність правочинів: чому юристи прогнозують хвилю нових спорів

Окрему увагу адвокатка Анастасія Хижняк звернула на зміни, які стосуються недійсності правочинів. За її словами, саме цей блок нового Цивільного кодексу може стати одним із найбільш конфліктних у майбутній судовій практиці, особливо у сімейних та спадкових спорах.

Юристка пояснює, що зараз правочин можна визнати недійсним, якщо він не відповідає вимогам закону — наприклад, якщо була порушена обов’язкова нотаріальна форма або не враховані права співвласника майна. Особливо часто це стосується ситуацій, коли один із подружжя продає квартиру чи інше спільне майно без згоди другого. У таких випадках другий із подружжя сьогодні має можливість звернутися до суду та оскаржити угоду.

Втім, за словами Анастасії Хижняк, нова редакція Цивільного кодексу значно сильніше захищає так званого «добросовісного набувача» — людину, яка купила майно та перевірила дані у державному реєстрі. Якщо покупець бачив у документах, що продавець є власником, суд може стати саме на його бік, навіть якщо інший співвласник фактично не давав згоди на продаж.

За словами юристки, це може створити серйозні проблеми для подружжя, спадкоємців та інших співвласників майна. Вона прогнозує значне збільшення кількості судових спорів, оскільки нові норми можуть суттєво ускладнити захист права власності для тих людей, чиї інтереси не були враховані під час укладення угоди.

Чому українців обурили зміни щодо шлюбу і сім’ї

Крім права власності, суперечки викликали і зміни у сімейному законодавстві. Зокрема, адвокатка звернула увагу на те, що навіть після реформи подружжя з дітьми, яке хоче розлучитися без спорів, усе одно муситиме проходити процедуру через суд. Ба більше – нова редакція Кодексу передбачає можливість шестимісячного строку на примирення.

За словами адвокатки, особливе обурення викликає те, що навіть люди, які давно не живуть разом і не мають спорів щодо дітей чи майна, однаково змушені будуть проходити судову процедуру. При цьому в окремих випадках суд може надавати час на примирення, що лише затягуватиме процес.

Анулювання шлюбу через зміну статі і суперечки навколо моралі

Серед інших спірних положень нового Цивільного кодексу – норми про анулювання шлюбу у разі зміни статі одного з подружжя, можливість компенсації витрат після скасування весілля та питання моральної поведінки сторін.

Анастасія Хижняк звертає увагу, що багато нових формулювань залишають простір для довільного трактування.

Окремо юристка звернула увагу на питання анулювання шлюбу у разі зміни статі одного з подружжя. За її словами, у такому випадку виникає велика кількість юридичних колізій.

Чому юристи чекають серйозного доопрацювання документа

Юристи наголошують, що документ у нинішньому вигляді містить велику кількість оціночних понять, які можуть трактуватися судами по-різному. Саме через це правнича спільнота вимагає суттєвого доопрацювання документа до другого читання.

Сама Анастасія Хижняк вважає, що новий Цивільний кодекс ще можуть суттєво змінити.