Про це повідомили у поліції Одеської області.
Організатором оборудки був 34-річний житель Одеського району. До незаконної діяльності він залучив свого односельця такого ж віку та 25-річного жителя Одеси.
Фігуранти створили кілька фейкових вебсайтів, які імітували роботу легальних іноземних кредитних компаній. За допомогою ІТ-фахівців вони розмістили ресурси на орендованих хостингах і приймали заявки від українців на отримання кредитів у розмірі від 120 до 320 тисяч гривень.
Після цього псевдоменеджери зв’язувалися з потенційними позичальниками через месенджери та переконували, що кредит уже схвалений міжнародними фондами та навіть погоджений із Національним банком України.
Для отримання коштів громадянам пропонували сплатити низку обов’язкових платежів: за «активацію» кредиту, підтвердження платоспроможності, страхування, юридичний супровід, конвертацію валюти та відкриття транзитних рахунків.
Насправді ж потерпілі купували криптовалюту, яка автоматично надходила на електронні гаманці зловмисників. Надалі цифрові активи конвертували у готівку та виводили через банківські картки знайомих і криптогаманці.
Після отримання грошей шахраї блокували своїх клієнтів, а обіцяні кредити люди так і не отримували.
Правоохоронці затримали трьох учасників схеми. Під час обшуків за місцями їхнього проживання вилучили десятки мобільних телефонів, ноутбуки, планшети, системні блоки, банківські картки, SIM-картки, флешнакопичувачі, готівку, чорнові записи та автомобілі. На все майно суд наклав арешт.
Фігурантам повідомили про підозру за ч. 4 ст. 190 КК України, тобто шахрайство, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та з використанням електронно-обчислювальної техніки. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.
Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, якою вони скористалися.
Наразі слідчі встановлюють інших можливих учасників злочинної схеми та громадян, які могли постраждати від дій шахраїв.
Нагадаємо, що поліція Одеської області попередила про поширену шахрайську схему, під час якої аферисти представляються працівниками технічної підтримки інтернет-провайдерів. Під приводом усунення проблем зі зв’язком вони переконують громадян встановлювати програми віддаленого доступу та повідомляти конфіденційні дані. У результаті зловмисники можуть отримати доступ до особистих акаунтів, банківських застосунків та коштів користувачів.
