Про це в ефірі Української Служби Інформації розповів політолог Олексій Якубін.
За словами експерта, імовірність удару США по Ірану останнім часом зросла. Він пов’язує це не лише з міжнародною ситуацією, а й із процесами всередині Америки.
Олексій Якубін звертає увагу, що після скасування Верховним судом частини тарифних рішень Дональда Трампа та хвилі судових позовів з боку бізнесу президенту може знадобитися нова гучна тема для перемикання уваги суспільства. На його думку, історія з Іраном потенційно може виконати таку роль.
Політолог зазначає, що адміністрація Трампа вже посилила військову присутність у регіоні – йдеться про переміщення сил на бази у Середземному морі, зокрема на Криті, а також у район Перської затоки. Формально це може виглядати як тиск на Тегеран для укладення угоди. Проте обсяги перекинутої техніки й особового складу, на думку експерта, свідчать, що сценарій силових дій не можна виключати.
Водночас Якубін наголошує: Трамп може зважитися на удар лише за умови швидкого і зрозумілого результату. Йдеться або про швидке досягнення політичної домовленості, або про демонстративний успіх – наприклад, серйозний удар по ядерній інфраструктурі Ірану чи усунення керівництва режиму. Якщо ж операція затягнеться на тижні, це стане для Білого дому проблемою.
Експерт звертає увагу й на позицію союзників США. Далеко не всі партнери підтримують можливу операцію. Країни Перської затоки, частина європейських держав, Туреччина можуть зайняти обережну позицію. Ізраїль, за оцінкою Якубіна, підтримує жорсткий сценарій, однак лише на нього США спиратися не зможуть. До того ж для масштабної операції Вашингтону потрібна логістика і бази за межами власної території.
Щодо Ірану, то, за словами політолога, інформація про розробку плану дій на випадок загибелі верховного лідера Алі Хаменеї має насамперед інформаційний характер. Тегеран таким чином демонструє, що режим готовий до будь-якого сценарію і не впаде автоматично навіть у разі ліквідації керівництва.
Якубін підкреслює, що в самому Ірані зберігається внутрішня напруга – тривають протести, зокрема в університетах. Тому меседжі про стійкість режиму адресовані як зовнішній аудиторії, так і внутрішній. Водночас переговори зі США залишаються складними, а ситуацію додатково ускладнює фактор Китаю.
Окремо експерт говорить про нафтовий ринок. На тлі ризиків ескалації ціни на нафту зростають. У разі затяжної операції Іран теоретично може спробувати обмежити рух через Ормузьку протоку, через яку проходить значна частина світових поставок нафти. Це може спровокувати різке зростання цін.
І саме тут, за словами Якубіна, криється один із ключових ризиків для України.
З одного боку, швидка й успішна операція США може продемонструвати Росії, що Вашингтон здатен діяти жорстко. Це потенційно може вплинути на переговорні позиції Кремля. З іншого боку, затяжна війна на Близькому Сході здатна підвищити ціни на нафту, що дасть Росії додаткові доходи для фінансування війни проти України.
Крім того, є ризик зміщення фокуса уваги. Якщо США повністю зануряться у близькосхідний конфлікт, це може вплинути на обсяги продажу озброєння Україні. За словами політолога, Вашингтон може використати нову кризу як аргумент для перегляду пріоритетів постачання.
Якубін також звертає увагу на роль Китаю, який не залишиться осторонь і спробує використати ситуацію у власних інтересах. Паралельно Росія демонструє співпрацю з Іраном, зокрема через заяви про спільні навчання, хоча в минулому Тегеран не підтримував Москву в питаннях міжнародного визнання окупованих українських територій.
Підсумовуючи, експерт вважає, що найближчі дні можуть стати визначальними. Проте остаточне рішення Трампа залежатиме від одного – чи зможе він отримати швидкий і переконливий результат. Якщо ні, конфлікт може залишитися в площині жорстких заяв, дедлайнів і взаємного тиску без переходу до масштабної війни.
Для України ж будь-який розвиток подій нестиме як потенційні можливості, так і серйозні ризики – насамперед через енергетичний фактор, позицію союзників та перерозподіл уваги США на інший регіон.
Матеріал підготувала Наталія Костенко.