«Тиждень воєнного кіно» в Одесі: фронт і тил очима військових (фото, відео)

Про те, як народилася ідея проєкту, як реагували військові на пропозицію показати свої фільми і чому цей захід такий важливий для українців Українській Службі Інформації розповіла творча архітекторка проєкту Олександра Семененко.

Народження ідеї

Ми із нашими засновниками якось несподівано всі разом сходили в кіно на фільм “Одного літа в Україні” про іноземних військових, які перебували у нас під час війни, — згадує Олександра.

І нам так захотілося показати наших хлопців, які зараз на війні, які постійно докладають неймовірних зусиль, щоб вибороти нашу незалежність, щоб ми, цивільні, жили тут хоч трохи спокійніше. Спочатку це був ніби жарт між собою: “А як ми зможемо це зробити?”. А потім ми дізналися, що багато наших знайомих хлопців, які воюють, у цивільному житті працювали на телебаченні, були режисерами, операторами. І так ми почали збирати цю ідею в соціальний проєкт.

Скріншоти з фільму “Фокс”. Історія бійця

Олександра пояснює, що на фронті вже накопичився величезний обсяг відеоматеріалу: У кожного з них є великий обсяг відео, який можна показати. І це не художній фільм, не постановка, не актори переодяганні у військових. Це – реальна війна.

Реальні історії та емоції

Олександра наводить приклад одного з фільмів, який її особисто вразив: Наприклад, фільм “Врятувати рядового Гачка”. Йде бій, справжній бій, летять снаряди, все стріляє, все вибухає. І в цей момент хлопці не тільки рятують цього рядового, а ще й фільмують усе це. У мене аж серце стискалося, коли я дивилася.

Скріншоти з фільму 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади

Вона підкреслює, що фестиваль дає глядачам можливість побачити життя військових «зсередини»: Тут справжні герої, справжні декорації, справжні емоції, і небезпека теж справжня. Реальний біль, реальні жарти, як вони жартують між собою, як засмучуються, як іноді втрачають віру, але знаходять сили відновитися.

Реакція військових на ідею

Стосовно реакції військових на пропозицію показати їхні відео Олександра розповіла: Ми боялися, що хлопці не захочуть комунікувати, але все склалося зовсім інакше. Вони із радістю надали свої фільми, і короткий, і довгий метр. Єдине питання, яке вони ставили: чи не комерційний наш проєкт. І він не комерційний.

Про ціль заходу вона додає: Проєкт спрямований на підтримку ветеранів, тих, хто приїжджає в наше місто у шпиталі і на закупівлю найнеобхіднішого для них. Ми хочемо, щоб це було соціально важливо.

Теми та герої фільмів

За словами Олександри, на фестивалі буде представлено близько 20 стрічок з усіх напрямків фронту. Хтось розповідає про свій шлях, як снайперка Чилі, про рядового Гачка. Є стрічка про 12 днів в оточенні — про дуже молодих хлопців. І я, коли дивилася цю стрічку вперше, думала: я могла б їх народити, а вони вже боронять мене та інших.

Стрічка «12 днів в оточенні» розповідає про контрактників за програмою «18-24» з 92-ї бригади, які першими в Україні отримали державні нагороди, – ордени «За мужність».

Наприкінці червня двоє молодих бійців прийшли на допомогу побратимам під Покровськом. Вони опинилися в повному оточенні ворога, але майже два тижні утримували позицію, знищуючи кожного противника, який наближався, і при цьому залишалися непомітними для росіян. Коли хлопцям вдалося вийти на зв’язок, командування спланувало для них маршрут евакуації, і зрештою вони вийшли з оточення, дорогою забравши ще двох поранених побратимів!

Олена зазначає: Цей проєкт – це не про художнє кіно, його навіть порівнювати не можна. Це реальне життя, реальні люди, реальні емоції. Тут немає пафосу, тут життя.

Покази і глядачі

Покази відбудуться протягом чотирьох днів, ближче до вихідних, щоб більше людей могли потрапити на перегляди: Підписуйтеся на наш Інстаграм. Першого жовтня ми оголосимо, де відбудеться показ. Це дуже знакове місце для Одеси, з кіношним вайбом і глибокою історією.

Команда проєкту переконана, що побачити на великому екрані справжнє життя наших захисників і захисниць захоче багато різних людей: Я думаю, що визначити нашу цільову аудиторію віком чи соціальним статусом неможливо. Наш глядач – це небайдужі люди, які переймаються незалежністю України, переймаються проблемами, з якими стикаються хлопці і дівчата на фронті, це ті, кому не все одно. 

Скріншоти з фільму «Шлях на Кринки»

Це будуть небайдужі люди, – і літні, і середнього віку, і студенти. У нас дуже патріотична молодь! Я знаю це тому, що працюю з молоддю і ті, хто дізнається, що я дотична до цього проєкту, вже кажуть: Так, ми обов’язково прийдемо, ми обов’язково візьмемо друзів, бо це дуже цікаво і важливо! Вони це розуміють.

Олександра додає, що частина фільмів демонструватиметься на великому екрані вперше: Більше половини, мабуть, навіть 75% стрічок ще не були показані на великому екрані.

Будуть і вже добре відомі фільми. Зокрема, в рамках показів «Тижня воєнного кіно» глядачі, зможуть подивитись стрічку режисера Любомира Левицького «Ми були рекрутами».

Це неймовірний подарунок для нас! Ми не думали, що так легко зможемо отримати дозвіл на демонстрацію цієї стрічки. Це було надзвичайно просто! Питання декількох СМС: – Можна? – Можна!

Команда та організація

Проєкт молодий — ідея народилася взимку, а сторінку проєкту у соцмережах запустили в серпні 2025. 

Нас четверо в команді. Троє з нас були знайомі дуже давно, – працювали разом у волонтерських проєктах. Керівник і фундаторка проєкту — Анастасія Сімонова, журналістка, редакторка. Головним чином це була її ідея. А ми вже сказали: Ми з тобою! 

Є у нас Ігор Башинський. В проєкті він офіційно – координатор. Але фактично – і дизайнер, і фасилітатор, і людина, яка вміє робити сайти та організовувати все. 

Дар’я Чумакова – це менеджерка культурних процесів і крутий організатор, багато років пропрацювала в медіа та сфері культури. Та сама людина, яка може приборкати шалений хаос і зробити з нього чітко організовані потоки. 

У нас в «Тижні воєнного кіно» вона виконує роль координаторки проєкту, бо таку мультизадачну та креативну особистість ще треба пошукати. І ми знайшли!, — розповідає Олександра.

Сьогодні команда цілеспрямовано не шукає нових людей, але відкрита для тих, хто хоче долучитися зі свіжими ідеями. Крім того, молодий проєкт, звісно, не відмовиться від фінансової підтримки. Адже є некомерційним і благодійним. 

Майбутнє «Тижня воєнного кіно»

Команда проєкту вже планує зробити «Тиждень воєнного кіно» щорічною подією. 

Ми не просто хочемо зробити його щорічним. Ми хочемо, щоб проєкт вийшов за межі Одеси і поширився всією Україною, — каже творча архітекторка. Вона розповіла, що вже є люди в інших містах, які загорілися ідеєю та хочуть реалізувати фестиваль в своїх містах.

Слідкуйте за новинами і анонсами проєкту на офіційній сторінці «Тиждня воєнного кіно» в Instagram.

Матеріал підготувала Наталія Костенко

Раніше на  USIonline.com —

«Фільма для НЕПмана»: в Одесі знімають серіал (фото)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.