Щоденник маріупольчанки Катерини Савенко виходить друком у вигляді книги
Щоденник маріупольчанки Катерини Савенко виходить друком у вигляді книги Катерині було 40 років. Із 24 лютого 2022 року вона щодня записувала свої думки, переживання та події, які відбувалися навколо під час російської блокади Маріуполя. Вона писала до загибелі свого чоловіка Віталія та власного поранення, яке згодом стало фатальним.
Про це повідомила голова наглядової ради Фонду Ріната Ахметова Наталія Ємченко.
У цих записах — 39 днів життя в оточеному місті. Казковий сніг і жах від російських авіаударів. Квітучі крокуси й виснажливі ночі у підвалі. Надія, страх, біль і боротьба за життя.29 березня 2022 року будинок подружжя Савенків потрапив під обстріл російських військових. Тоді загинув Віталій Савенко. Катерина померла 4 квітня від отриманих поранень.
Після її смерті два зошити зі щоденниковими записами вдалося вивезти із зруйнованого Маріуполя її матері. Сьогодні щоденник зберігається у Музеї «Голоси Мирних».
Книга стане ще одним важливим свідченням трагедії Маріуполя та злочинів росії проти мирних жителів міста.
Нагадаємо, раніше Українська Служба Інформації писала про життя окупованого Маріуполя. Як зазначмолося, на Азовсталі відкрили майданчик для гвинтокрилів, але у самі підвали окупанти й досі бояться спускатися.
Умови виживання на окупованих територіях для мешканців Маріуполя від початку окупації стали нестерпними. Після того, як росіяни знищили місто, вони обмежують корінне населення у правах - люди, які не отримали російський паспорт не можуть працевлаштуватися, отримати медичну допомогу, пенсію і сплачують більші податки, окупанти ставлять остаточні строки - погрожують депортацією.
Тим часом рф пристосувала місто як військово-логістичну тилову базу: сюди завозять багато техніки, мобілізованих та ППО. Окупанти за безцінь змусили прибирати безробітних містян усі руйнування та побутове сміття на заводі «Азовсталь», облаштували там майданчик для гвинтокрилів та військові склади. Все це не проходить повз очі, українців, які чекають на визволення міста та повернення до України.

