Україна навряд чи битиме по кремлю на 9 травня, але матиме право на симетричну відповідь — політолог
Україна навряд чи плануватиме окремі ударні операції безпосередньо на 9 травня, зокрема по москві чи червоній площі. Водночас у разі продовження російських атак на українську інфраструктуру Київ може діяти дзеркально. Відповідь України може бути спрямована виключно по законних військових цілях на території рф. Будь-які проблеми з безпекою під час російського параду стануть серйозним політичним сигналом для кремля.
Про це в ефірі УСІ заявив політолог Олексій Буряченко.
Чи буде Україна відповідати на 9 травня
Політолог зазначив, що сумнівається в ймовірності окремих українських операцій, прив’язаних саме до 9 травня. Зокрема, він не вважає реалістичними удари по символічних цілях у москві або на червоній площі.
Водночас Буряченко підкреслив, що позиція України може змінюватися залежно від дій росії.
Якщо рф продовжить обстрілювати українську інфраструктуру та мирні українські міста, порушуючи перемир’я, які путін оголосив в односторонньому порядку, Україна може діяти дзеркально. І реалізовувати перенесення війни на територію ворога, тобто бити по абсолютно законних цілях.
Йтиметься, за словами політолога, виключно про військові або інфраструктурні об’єкти, без ураження цивільного населення.
Чому 9 травня має політичне значення для кремля
Олексій Буряченко також наголосив, що будь-які інциденти з безпекою під час параду в москві можуть мати значний політичний ефект для російського керівництва.
Черговий удар десь по Новосибірську чи Туапсе стане серйозним ляпасом на 9 травня, на сакральну дату для путінського режиму. Коли під час параду будуть говорити не про те, наскільки величний путін, а про те, що він не здатен забезпечити безпеку самим росіянам.
На думку експерта, на тлі економічних труднощів у рф, внутрішніх обмежень і зростання суспільного напруження, навіть символічні провали у день 9 травня можуть посилити тиск на путіна та його режим.
Хто усуне путіна: у росії можливі тільки силові сценарії
Олексій Буряченко наголосив, що говорити про конкретний сценарій зміни влади у росії складно через повну відсутність політичної конкуренції та зачищене поле.
За його словами, ключова загроза для чинного керівництва рф може йти не лише від зовнішніх чинників, а й від внутрішніх еліт і силових груп, які залишаються найближчим оточенням путіна. До того ж будь-які прогнози щодо наступника є умовними.
Ми не знаємо, хто може прийти замість путіна, наскільки ця людина буде радикальною чи менш радикальною, і чи буде вона налаштована на конфронтацію із Заходом або навпаки на стабілізацію.
Політолог виділив два базові варіанти. Перший — силовий сценарій, коли владу можуть перебрати представники силових структур. Другий — умовно «електоральний» сценарій, який також, на його думку, приведе до силовика при владі через контрольоване політичне поле. В обох випадках експерт не виключає ризику подальшої конфронтації росії із Заходом.
9 травня — «парад на мінімалках»: чому кремль показує антимілітаризм
У 2026 році військовий парад у москві на 9 травня проходитиме у значно «урізаному» форматі без демонстрації сучасної техніки та новітніх зразків озброєння. У такий спосіб, за словами політолога, росія може намагатися показати Заходу, зокрема США та європейським країнам, що не налаштована на ескалацію та готова до діалогу. Паралельно кремль намагається зменшити занепокоєння в Європі щодо можливого розширення війни, аби європейські держави не готувалися до неї.
Якщо зараз путін не буде рішучим у своїх агресивних діях щодо Європи, то через кілька років він може остаточно втратити ініціативу. Тому зараз, коли частина європейських лідерів, які тяжіють до правих і ультраправих поглядів, говорить про відновлення відносин із росією на тлі енергетичної кризи, путін також намагається просувати ідею, що він не є ворогом Заходу. Водночас в його риториці звучать вимоги щодо доступу до Калінінградської області, повного контролю над Сувальським коридором і Балтійською акваторією, а також формування так званої “санітарної зони” вздовж кордонів НАТО та ЄС.
Окремо Олексій Буряченко звертає увагу на стан російського оборонного сектору. За його словами, експорт озброєнь рф суттєво скоротився, а продукція втратила конкурентність на глобальних ринках.
Продажі озброєння росії зараз мінімальні за останні вісім років. Їхня техніка показала, що вона не є технологічною і не є конкурентною.
У таких умовах демонстрація озброєння для підтримки міфологеми військового величчя на 9 травня втрачає сенс, вважає політолог
Коли росія може напасти на країни НАТО
Скорочений формат параду 9 травня у москві не свідчить про зменшення агресивних планів кремля. Навпаки, росія може використовувати цей період для підготовки до нових загроз у бік країн ЄС та НАТО.
Парад на мінімалках» точно не вказує на те, що росія не готується влітку або восени до реальної агресії проти країн ЄС.
