Новий цивільний кодекс: крок уперед чи два назад

Українська Служба Інформації  вирішила розібратися, що ж не так з новим Цивільним кодексом. 

До того проєкт розроблявся шість років під гаслами про шлях до євроінтеграції. Відповідальний за нього особисто Руслан Стефанчук — голова Верховної ради. Проте після публікації, суспільство обурили нові положення.

Сім’ю можуть мати не всі

Наразі Сімейний кодекс України визнає сім’ю осіб, які спільно проживають, ведуть спільний побут і мають взаємні права та обов’язки. Це поняття не зводиться до статті пари, хоча законодавство досі не визнає одностатеві шлюби чи зареєстровані партнерства. 

Натомість у новій редакції визначення сім’ї пропонується, як природний та основний осередок суспільства, що створюється переважно через шлюб, кровну спорідненість або усиновлення і відповідає доброякісності. При цьому поняття «доброзвичайність» не має чіткого юридичного визначення. такі норми додати реальним взаємодіям між людьми. Таким чином, якщо вони не будуть «вписуватися» в заявлені, то держава може їх не визнавати сім’єю.

Шлюб, як у Середньовіччі 

Найбільша громадськість обурила статтю 1478, в якій йдеться: «Право на шлюб мають особливу протилежну статтю, яка досягла шлюбного віку — із 16 років. У разі цієї жінки або народження нею дитини — з 14 років». Така норма тягне за собою легалізацію ранніх шлюбів, не захищає права неповнолітніх та перекладає ухвалення рішень з дітей на дитину. 

Стаття 1488 дозволяє вимагати відшкодування витрат на весілля та компенсацію моральної шкоди, якщо цього не відбулося. У реальності немає критеріїв за тим, які саме витрати чи моральну шкоду можна отримати від шкоди. Своєю чергою це тягне збільшення кількості зловживань.

У статті 1512 йдеться про заборону на розлучення під час захворювання та одного року після народження дитини, що повідомляє добровільній згоді входження у шлюб та вихід з нього. Наступна ж стаття пропонує примирення подружжя через доброзвичайність. Знову ж таки, поняття «доброзвичайності» не є чітко виокремленим, а шлюб має базуватися на вільній згоді обох сторін. 

Стаття 1636 дозволяє звільнити платника аліментів, якщо дохід отримувача перевищує дохід платника. Таким чином дитина, яка залишилася з мамою або батьком, які заробляють більше за свого колишнього/колишнього чоловіка або дружину, може не отримувати аліментів. 

Також у статтях 1495, 1498 держава скасовує шлюб, якщо один із партнерів/партнерок змінили стать. 

Усиновлення — ще складніший процес 

У новій редакції Цивільного кодексу повноваження органів опіки збільшуються, а батьків ні. Редакція дозволяє таким органам — діяти з власної ініціативи, вирішувати питання щодо дитини в «невідкладних умовах». Школи, лікарні та соціальні заклади зобов’язані невідкладно повідомити про особливості, що є основою для опіки. При цьому чітких критеріїв не виконується, що веде за собою дискредитацію сімейних взаємин. 

Стаття 1660 визначає — будь-який злочин проти громадського порядку може позбавити людину права на усиновлення, незалежно від факту зняття чи погашення судомості за вчинене правопорушення. Це розповсюджується на бабусь та дідусів, тіток та дядьків, мачух та вітчимів або інших членів родини, з якими проживає дитина. У реальності дане положення не відповідає реальним взаємодіям у родині та інтересам самої дитини. 

Правозахисна жіноча громадська організація «Марш жінок» коментує:

«Марш жінок» на своїй сторінці в Instagram, у співавторстві з іншою ГО, опублікували збір підписів до офіційного листа до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики. 

Сам Руслан Стефанчук відреагував на критику нової редакції та, особливо норму про схвалення шлюбу з 14 років. Припустивши, що її приберуть і залишать дію. Пізніше він виклав дописав собі на Facebook-сторінці:

*У правому полі Цивільний кодекс дає друге місце за значенням після Конституції. Він регулює народження, шлюб, спадкування, бізнес, інтелектуальну творчість, власність, договори та смерть.