«Атмосфера, нові знайомства, рекорди та багато позитивних емоцій»: одеські фігуристи про Чемпіонат світу 2026

Фігуристи розповіли журналістці Української Служби Інформації Вікторії Бєккєр про підготовку, емоції від змагань та плани на майбутнє. 

Чи були додаткові складнощі в підготовці через ситуацію в Одесі?

Іван: Так, складнощі були, тому що світла не було, лід декілька днів не був нормально залитий. Ми через цю ситуацію поїхали на збори в Німеччину (Оберстдорф) на два тижні, щоб хоч якось нормально підготуватися до змагань.

Тетяна: Також на арені було дуже холодно (-3°).

Це перші змагання такого масштабу для вас, як опишете свої емоції та виступ?

Тетяна: Я була щаслива, що потрапили на змагання такого рівня, але й хвилювання також було сильним. Ми не розраховували на якесь певне місце, але, звісно, хотілося увійти у двадцятку. Мені дуже сподобалося, як ми відкатали ритмічний танець. Здавалося, що я навіть не дихала під час прокату. Довільний танець, звісно, дався значно легше в плані хвилювання, але був складнішим морально, адже від самого початку відчувався тиск і сильні переживання.

Іван: Так, це були перші змагання такого рівня і ми були в захваті від всього, що там було: атмосфера, нові знайомства, крута організація та багато класних емоцій.

Чи плануєте брати участь у Чемпіонаті світу наступного року?

Іван: Так, ми плануємо виступати на наступному Чемпіонаті світу.

Тетяно, з ритмічним танцем ви виступали в свій день народження, які були емоції?

Тетяна: Я взагалі вже не перший раз виступаю на свій день народження, але цей раз був особливим. Неймовірні емоції, усі вітали і з виступами, і з моїм днем народження — було дуже приємно, ці спогади залишаться зі мною назавжди.

Яка ваша основна ціль у спортивних досягненнях?

Тетяна: Напевно, піднятися на п’єдестал на Чемпіонаті світу у 2027/2028 сезоні та, звісно, хочеться потрапити на Олімпіаду у 2030 році.

Іван: Звісно, Олімпійські ігри і більше нагород загалом у змаганнях.

Чим надихались, коли готували свої виступи?

Тетяна: На ритмічний танець ми обрали музику Vanilla Ice «Ice Ice Baby» та «You Can’t Touch This», бо тема для ритмічного танцю — 90-ті, і тоді дуже популярним був фільм «Красуня», тому костюми з нього і в стилі того часу. А наш довільний танець під «Survivor», з фільму і гри «Лара Крофт: Tomb Raider», тут ми як воїни — боремося за життя.

Чи є фігуристи або танцювальна пара на льоду, кими ви захоплюєтеся?

Тетяна: Мені подобається Пайпер Ґіллес, бо вона ніби живе фігурним катанням і дуже надихає.

Іван: Мені подобається Скотт Моїр, через конект з його партнеркою, і те, як вони одне одного відчували, і показували, як це треба робити. Ще Гійом Сізерон, його катання й те, як він зливається з музикою — там просто хочеться тільки дивитись на нього і більше нічого.

До речі, вітаю з перемогою на Чемпіонаті України! Скажіть, у чому полягають головні відмінності в організації змагань на міжнародному рівні і на рівні України?

Іван: Дякуємо, дуже приємно! Звісно, це різні рівні змагань. Спершу хочу сказати, що на Чемпіонаті світу не вимикали світло, а тут — вимикали, і організатори з цим добре впоралися. Одразу включили генератори, хоча треба було почекати, бо вся система збивалась і були невеликі затримки.

Тетяна: Але ми раді, що в такий складний час для нашої країни федерація знаходить місце, де можна провести максимально безпечно ЧУ і це дуже важливо для нас.