Усе про ЗНО-2021

По-перше, складати ДПА у формі ЗНО для цьогорічних випускників не обов’язково. Якщо тільки ви не вступаєте у ВНЗ. У цьому випадку процедура стандартна: ви складаєте зовнішнє незалежне оцінювання, а ваші бали за ЗНО також будуть перераховані в бали ДПА. Бали за ДПА – це ті бали, які будуть виставлені в додатку до атестата. А вже з результатами ЗНО подаєте заявку на вступ до ВНЗ в особистому електронному кабінеті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. І чекаєте, у який заклад вищої освіти ви проходите.

Якщо ви не плануєте вступати до ВНЗ, тоді можете просто отримати атестат про повну ЗАГАЛЬНУ середню освіту. Таким чином, даючи можливість дітям проходити ЗНО за власним бажанням, ми можемо зменшити кількість абітурієнтів у пунктах тестування до 20%. Це важлива ініціатива в умовах пандемії коронавірусу.

Вакцинація для учасників ЗНО не обов’язкова?

Для учасників – ні, а от для вчителів в пунктах тестування – бажана. Зараз якраз їхня черга. Бо це питання суспільної і насамперед їхньої особистої безпеки. Проте це не примусовий захід: якщо вчитель не хоче – не вакцинується. Слід зазначити, що така вакцинація відбувається зараз по всій країні, використовується вакціна SINOVAC. Ще раз закликаємо всіх до вакцинування – це найкращий спосіб зупинити розповсюдження COVID-19.

Маски, санітайзери та вимірювання температури – усе, як і минулого року?

Так, на вході усі проходять температурний скринінг. Під час складання тестування – усі в масках, приміщення провітрюються та дезинфікуються до і після тестування. У приміщеннях також мають бути санітайзери.

Якщо в день тестування в дитини температура?

Якщо випускник з поважної причини не зміг взяти участь в основній сесії ЗНО, наприклад, мав температуру в цей день, то він має право звернутися до Центру оцінювання якості освіти з відповідною заявою. Для того, щоб зареєструватися на додаткову сесію, потрібно зазначити причину відсутності та довідку, яка підтвердить, що ви дійсно були тоді хворі. Така можливість буде і в дітей з окупованих територій, адже ми, як я вже казав, розуміємо можливі проблеми з перетином кордону.

Чи зміниться пороговий бал ЗНО?

Така можливість є. Пороговий бал може бути різним, але яким саме – встановлює відповідна  група експертів, які тестують завдання ЗНО. Безумовно, експерти, які встановлюють пороговий бал, беруть до уваги і той факт, що навчальний рік відбувався в незвичному режимі, діти відвідували школи епізодично.

Що на це впливає?

Наприклад, були роки, коли просів середній бал з фізики. Це не означає, що всі діти різко перестали вчити фізику. Це значить, що рівень завдань був трохи вищим за попередні роки, а пороговий бал міг бути зависоким. Кожного року завдання переглядають, додають завдання з тих розділів, яких давно не було, тобто гармонізують сам тест, тому корелюється його складність.

Цього року пороговий бал по окремих предметах може бути трохи нижче аналогічного балу за попередні роки. Ми всі прекрасно розуміємо, що дистанційне навчання навряд чи підвищить рівень знань дітей, але іншого виходу в нас наразі немає. Освіту треба отримувати будь-яким чином, навіть коли закриті школі.

А наскільки сильно «дистанційка» змінила рівень знань?

За результатами дослідження Світового банку, під час карантину змарновано до 0,9 навчального року. Причина зрозуміла – недостатня якість навчання. Звісно, це не означає, що 90% знань втрачено. Більш точні вимірювання ще попереду.

Точно знаю, що дистанційка не покращить рівень знань, і тут багато всім відомих причин: складність контролю, банально лінь, відсутність інтернету, відсутність контролю батьків, відсутність соціальної функції школи в онлайні тощо. Також сама освіта поляризується сильніше саме в нинішніх умовах – розрив між рівнем освіченості дітей у містах і сільській місцевості зростає. За даними PISA, села в середньому відстають від міст на 2-2,5 роки. Тобто ми дали можливість на доступ до освіти, але відсутня рівноцінна за якістю освіта. Але і тут є цілком зрозумілі причини. До того ж, щоб ви розуміли, держава виділяє мільярди на освітні потреби. Натомість минулого року субвенція на STEM-освіту виділялась вперше, це було близько 900 млн грн, але понад 300 млн не використали. Тобто держава дає гроші, – беріть, купуйте комп’ютери, наглядні матеріали для уроків, але, на жаль, не всі громади можуть правильно освоїти кошти.

У часи карантину, коли в селі на 5 дітей в сім’ї один комп’ютер – вчиться хтось один. Та й не в усіх вчителів є ноутбуки. У цьому році держава виділила 1 млрд грн антиковідної субвенції, де 20 млн грн пішли на засоби захисту під час ЗНО, а решта на закупівлю ноутбуків вчителям для дистанційного навчання. Треба, звичайно, і дітям купити ноутбуки, але ж тут необхідна спільна робота і з боку громад. Впевнений, що має бути суттєве співфінансування саме з місцевих бюджетів. Поки що рівень освіти страждає: не в усіх є технічні можливості, і не всі батьки контролюють навчання дітей.

Чому в ЗНО додали математику як обов’язковий предмет?

Випускникам виставлятимуть ДПА з 4-х предметів. Серед них українська, математика, історія України чи іноземна мова. Четвертий предмет можна обрати з переліку запропонованих. Також можна зарахувати собі бали з відповідних ЗНО чи обрати свою річну оцінку як підсумкову.
А от для ЗНО можна обрати до 5 предметів: крім обов’язкової історії України чи іноземної мови, на вибір є математика, біологія, географія, хімія чи фізика.

Для вступу до вишу у 2021-му підійдуть сертифікати ЗНО за 2018, 2019 і 2020 роки. Якщо у вас їх кілька, можна самостійно вирішити, який надавати для вступу.

Закиди про те, що, мовляв, моїй дитині не треба математика, бо вона в гуманітарний вступає, або – моя дитина погано знає математику, – смішні. По-перше, оцінка ЗНО з математики ніяк не вплине на вступ у гуманітарний ЗВО (заклад вищої освіти). По-друге, батьки випускника, який йде в технічний вуз, так само може сказати, – нащо йому здавати історію, він її погано знає.

Тут питання глибше і є стратегічно важливим. Річ у тім, що в Україні буквально занепад природничо-математичної освіти. І це демонструють результати міжнародних досліджень ЗНО. Результати успішності українських учнів/студентів нижчі за середні по країнах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Так, за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA, якщо середній бал з математики у дітей країн ОЕСР – 492,03, то наші діти отримують в середньому на 39 балів менше. Середній бал з природничо-наукових дисциплін – 490,78, у наших дітей – на 22 бали менше.

Математика потрібна для того, аби формувати математичний тип мислення, – аналітичний, логічний. Без цього наше мислення буде однобоким, не розвиватиметься критичне мислення, таке необхідне в сучасному інформаційному світі. Нами простіше буде маніпулювати. До того ж додану вартість в економіці формує саме природничо-математична освіта. Риторичне запитання, що для держави перспективніше: просто продавати зерно і бути сировинною державою чи подумати і, наприклад, поставити з нуля завод?

Тож математика – це не забаганка, а цілком далекоглядна державна річ.

Окрім того, тепер учні зможуть обирати: чи їм здавати тільки українську мову, чи українську мову та літературу. Максимально спрощено логіку такого розділення можна описати так: створити тест для вступників на технічні спеціальності, який би максимально дозволяв перевірити ті компетенції, які будуть їм потрібні для навчання у ЗВО. Це міжнародна практика і я вважаю це логічним кроком.

І останнє, що хотів зауважити: цьогоріч 270 випускників шкіл із найкращими результатами ЗНО отримають президентську стипендію у 10 тисяч грн щомісячно протягом року!

Як щодо дітей з тимчасово окупованих територій Криму та Сходу України. У які ЗВО вони зможуть вступати і що для цього потрібно?

Будь-яка дитина з тимчасово окупованих територій має право на освіту в українських ВНЗ. Як і решта українських дітей, вони можуть зареєструватися на тестування, пройти ЗНО і вступити в ЗВО. Але треба розуміти, що в цих дітей можуть бути складнощі з перетином кордону. До того ж додаткові складнощі створює пандемія коронавірусу. З огляду на ці виклики сьогодення ми в парламенті проголосували закон, який дає можливість дітям з тимчасово окупованого Криму та Сходу України не проходити ЗНО.

Хочу зауважити, що можливість для таких дітей вступати в українські ВНЗ жодним чином не вплине на права та можливості інших дітей потрапити до університету. Бюджетне замовлення жодним чином не зміниться, кількість місць буде розрахована з урахуванням цієї категорії людей.

Також маємо думати про те, як адаптувати цих дітей до української програми, допомогти увійти в український контекст, адже вони перебували в іншому ідеологічному просторі. Для цього Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій спільно з Міністерством освіти та науки створюють центри, де діти можуть перебувати після закінчення школи, поки вони не зараховані до вишів, і проходити підготовчі курси в центрах освіти при ЗВО.

Як ви оцінюєте ефективність Української школи онлайн?

У період, коли тільки розпочалась пандемія і ми зіткнулись з новою реальністю – це було новаторське, потрібне рішення. Зараз школа перетворилась в потужну платформу, де старі і нові уроки (їх досі знімають, вдосконалюють), є тестування, конспекти, особистий кабінет дитини, кабінет вчителя. Сьогодні школа стала потужною платформою для освіти. Що важливо – ми перші в світі запустили уроки на телебаченні. Це був потужний сигнал допомоги з боку держави.