Система надання допомоги, яку ми тільки почали будувати, знов недоступна
Отримав подарунок з довоєних часів. Книжку чудового Максима Недвиги «Як ми перемогли інсульт». Людини, яка пережила інсульт, відновилась після нього і педантично, крок за кроком описала свою роботу з відновлення. Презентація книжки повинна була відбутись на початку квітня, і я дуже хотів потрапити на цю презентацію. Але війна змінила усе.
Чи зникли інсульти? – ні, думаю їх навіть побільшало.
Однак система надання допомоги, яку ми з такою ніжністю тільки почали будувати знов недоступна.
Блокпости зменшують швидкість доправлення хворого в лікарню, комендантська година та постійні ракетні обстріли унеможливлюють транспортування до тих лікарень, де можуть надати допомогу в повному обсязі, іноді лікарня зруйнована російськими ракетами, іноді населенний пункт блокований російським окупантом.
Людина з інсультом, навіть переживши гостру фазу, лишається сам на сам з тисячою проблем які несе за собою інсульт.
Книжка яку я тримаю в руках з одного боку може бути дороговказом, як крок за кроком відновитись після інсульту, з іншого стати промінцем надії – відновлення після інсульту можливе.
І ще одне, я дуже радий, що не дивлячись на війну, книжку надрукували, бо це теж один з кроків нашого відновлення від іншої страшної хвороби – війни, бо реабілітація починається ще під час лікування гострого періоду.
Дякую тобі, Максиме!