На тлі бенефісу одного чубатого діда за кадром залишається воєнний злочин

У мене складається враження, що на тлі божевільного бенефісу одного чубатого діда, за кадром залишається головне- воєнний злочин. Витончений у своєму дикунстві, безглуздості та масштабі. Від перших днів великої війни до тепер. Кожен раз, коли людству відкривалися жахи, здавалося, що це кульмінація, гірше вже не можна вигадати. Ну не може людина мати таку збочену уяву, щоб вигадати ще жахливіше. Розстріляні автівки з родинами, масові поховання страчених, ракетні удари по тяжкохворих дітях…

Я живу в місті, яке є майданчиком пролонгованого в часі воєнного злочину. Оккупація з катівнями, в яких дико мучили. Настільки дико, що коли ми це записували, мені ставало погано. Катували просто так. Без якоїсь цілі. Після звільнення- шалені обстріли 24/7. Вбиті та поранені цивільні. Здавалося, гірше бути не може. Може. Підрив Каховської ГЕС. Як таке могло з’явитися в голові чєловєчєчкого дєтьониша взагалі?! Затопили, потопили, навіть, невідомо скільки народу. А тих, хто намагався рятувати-обстрілювали нещадно. Тепер полювання на людей з дронів. Тільки уявіть собі: сидить цей дєтьониш і відслідковує в окулярах якогось діда з кравчучкою, жінку з дитиною, хлопчину на вєліку, бабцю в городі та скидає на них гранату. Або снаряд до рпг на маршрутку. Він же ж все бачить!

Чесно, я не розумію, як копалини можуть зупинити ці злочини та як вони можуть покарати злочинця? Злочинець має бути тільки у двох агрегатних станах: страчений, або довічно ув’язнений. Інакше, це триватиме вічно.

Це фото, раптом, принесло вітром з будинку, в який тиждень тому влучив КАБ.