Біль

Ця проблема потребує системного рішення!
Тисячі українців щодня страждають від хронічного та гострого болю.
Онкохворі, паліативні та поранені.
В День Конституції, в своєму звернені Президент зазначив, що всі найкращі світові практики, всі найбільш ефективні політики, всі рішення якими б дивними вони не були повинні бути використані для того, щоб українцям не доводилось терпіти біль. Після чого Президент, сказав про канабіс.

Що опублікували в ЗМІ?
Правильно, що президент наголосив, що серед пріоритетів розвитку медичної сфери – препарати на основі канабісу.

І хоч я є палким прихильником легалізації медичного канабісу, однак проблема значно складніша, і не буде вирішена просто легалізацією канабісу (хоч це і потрібно зробити якомога швидше).
Давайте візьмемо геть іншу ситуацію – бойове поранення.

Що зараз прийнято в війську США? «Триваріантна аналгезія» розроблена Joint Trauma System та Tactical Combat Casualty Care – TCCC – DoD Committee on TCCC.
Цей план аналгезії на полі бою забезпечує швидше, безпечніше та ефективніше знеболення при бойових пораненнях. Що входить в «триваріантну анальгезію».

Якщо біль легкий або помірний – військовий набір таблеток для лікування ран (CWMP) – мелоксикам та парацетамол.

Якщо при помірному болі втрачена боездатність, використовують льодяники з Фентанілом.
Досить цікава техніка, якщо військовий втратив свідомість, льодяник пластирем або скочем за паличку кріплять до руки, та закладають сам льодяник за щоку. Дуже ефективне, контрольоване знеболення.

У разі середнього або важкого болю широко використовується кетамін. Вводиться він медиком.
Ця схема признана безпечною, та замінила введення морфіну, який використовувався військовими ще за часів Громадянської війни в США.
Це називається системний підхід.

Що маємо ми?
В Україні, нажаль, досить розповсюдженим є внутрішньом’язове використання синтетичного опіоідного аналгетика – Налбуфін.
При чому налбуфін використовується на етапах евакуації, в тому числі і цивільними медиками екстрених служб, і навіть в лікарнях. Що найбільше здивувало мене, те що цей препарат використовується і для паліативних пацієнтів. Нещодавно почув пояснення – його не треба списувати.

Чому він повинен бути викинутий з медичної практики, написано вже тисячі і тисячі сторінок. (має недостатню аналгетичну дію, за рахунок взаємодії з каппа-рецепторами, знижує ефективність подальшого використання опіоідних анальгетиків, пригничує дихання).

Я жодного разу не бачив фентанілових льодіяників, тим більше для поля бою, хоча бачив використання фентанілових пластирів. Маю досвід двох реанімацій при зупинці дихальної діяльності на фоні налбуфіну. Та багато інших історій.

А ще крім того налбуфін це завжди ризик наркотичної залежності в подальшому.

Це пост не проти налбуфіну, чи за канабіс, це пост про те, що Україна потребує системних рішень щодо впровадження політик та протоколів боротьбі з болем на всіх рівнях. З гострим, хронічним, онкологічним, паліативним. Всіма видами болю без виключення.

Адже право не відчувати болю, це природне право людини!