Об’єднання Молдови з Румунією: третина населення має румунські паспорти, але підтримають 7% – громадський діяч

Про це в ефірі Української Служби Інформації заявив громадський діяч Михайло Багас.

Попри фактори спільності, ідея приєднання до Румунії не знаходить підтримки серед більшості молдовського суспільства: лише близько 7% громадян готові впевнено сказати «так» злиттю.

За словами Михайла Багаса, уніоністська ідея системно маргіналізувалася, зокрема через російські наративи про «румунських фашистів», які нібито прийдуть до влади та встановлять у Молдові режим на кшталт нацистського.

На жаль, цей рух так і не набрав достатньої популярності, щоб сприйматися як реальний шлях розвитку держави, — зазначив він.

Водночас серед громадян Молдови існує думка, що єдиним виходом для збереження молдовського етносу є об’єднання з Румунією. Паралельно у Молдові точаться дискусії навколо двох позицій: назва мови — молдовська чи румунська, та назва етносу — молдовани чи румуни. Саме на цих суперечностях, за словами Багаса, значною мірою спирається російська пропаганда.

Громадський діяч також нагадав, що розмежування між «молдовською» та «румунською» ідентичностями значною мірою було закладене ще за часів пакту Молотова—Ріббентропа.

Радянський Союз провів лінію поділу та оголосив, що тут живе інша нація та існує інша мова. Протягом багатьох років це цілеспрямовано впроваджувалося, зокрема через страх, що ми нібито можемо втратити свою ідентичність та мову. Але як можна втратити мову, якщо там говорять на тій самій мові? Як можна втратити ідентичність, якщо люди з того боку кордону вважають себе молдаванами? — запитав Михайло він.

Михайло Багас звернув увагу на парадокс: майже всі громадяни, які підтримують радянські наративи, водночас мають румунські паспорти.

Він також наголосив, що якби референдум щодо об’єднання відбувся найближчим часом, він, найімовірніше, провалився б, оскільки опитування показують підтримку на рівні близько 7%.

Рейтинг уніоністських настроїв впав нижче за 7%. Відсутня інформаційна кампанія щодо того, якими методами може бути досягнуто злиття. Крім того, залишаються два небезпечні моменти: Придністров’я та Гагаузія. В останньої у статуті утворення автономії прописано, що у разі, якщо Молдова втрачає незалежність, Гагаузія має право на самовизначення, — пояснив Михайло Багас.

Невизначеними залишаються й питання того, чи готові румуни до об’єднання, чи стане воно посильним з фінансової точки зори для Бухаресту, а також чи схвалить злиття Європейський союз.

На думку Михайла Багаса, поки що тема об’єднання більше схожа на спробу відвернути увагу громадян Молдови від глибокої фінансової та демографічної кризи в країні.

Раніше на  USIonline.com —

Румунія готова обговорювати можливе об’єднання з Молдовою – євродепутат

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.