Небезпечне тепло: як одесити гріються без світла і опалення та чим це закінчується (фото, відео)

Про найнебезпечніші варіанти обігріву, реальні випадки на Одещині та навантаження на рятувальників в умовах війни Українській Службі Інформації розповіла Марина Аверіна, речниця ГУ ДСНС України в Одеській області.

Марина наголошує: зима завжди була складним періодом для рятувальників, але останні два–три роки додали зовсім нових викликів. Масові блекаути змінили поведінку людей і призвели до появи небезпечних «побутових рішень», з якими раніше ДСНС майже не стикалася.

Однією з найбільших проблем стали туристичні газові пальники. За словами Марини Аверіної, тільки за один місяць рятувальники фіксували до п’яти випадків, коли через них вигорали цілі квартири або відбувалися вибухи з серйозними руйнуваннями. Йдеться саме про туристичні пальники, які призначені для використання на відкритому повітрі — у походах або на природі, щоб швидко закип’ятити воду чи приготувати щось найпростіше.

На них не можна варити борщі, смажити, готувати перше, друге і компоти. Вони для цього просто не розраховані, — пояснює Марина Аверіна.

Попри це, рятувальники регулярно стикаються з тим, що люди використовують ці пальники вдома для повноцінного приготування їжі. Велику каструлю ставлять на маленький пальник, газовий балон перегрівається, відбувається розгерметизація — і вибух. За словами речниці, були випадки, коли вибух зносив частину фасаду будинку.

Ще одна небезпека — отруєння чадним газом без пожежі чи вибуху. Люди вмикають пальник у зачиненій квартирі, щоб зігрітися, не відкриваючи вікон. У таких умовах чадний газ накопичується дуже швидко. Один із випадків минулого року — чотири дитини опинилися в лікарні саме через таку спробу обігріву. Діти не одразу зрозуміли, що їм зле, і рахунок ішов буквально на хвилини.

Марина Аверіна наголошує: не існує «безпечних» або «менш небезпечних» туристичних пальників. Усе залежить від дотримання інструкції. Якщо прилад сертифікований і використовується за призначенням — ризики мінімальні. Якщо ні — небезпека однакова для будь-якого розміру чи моделі.

Але найпоширенішою причиною пожеж узимку залишаються короткі замикання. У період блекаутів ця проблема загострилася ще більше. Коли світло з’являється, люди намагаються зробити все одразу: готувати, прати, сушити речі, вмикати обігрівачі. Таке навантаження часто виникає не в одній квартирі, а в усьому будинку, що призводить до перенавантаження електромереж і пожеж у щитових або квартирах.

Були й випадки, коли пожежа починалася через холодильник. Люди вимикали майже всі прилади, але залишали його увімкненим. Після відновлення електропостачання стрибки напруги призводили до короткого замикання і займання.

Окрема і надзвичайно небезпечна тема — генератори. Попри численні попередження, люди й далі встановлюють їх у квартирах, на балконах, у під’їздах і загальних коридорах. Марина Аверіна розповіла про випадок, коли двоє людей потрапили до лікарні з отруєнням чадним газом через генератор, встановлений на балконі поверхом нижче. Всі вихлопи піднімалися у квартиру сусідів.

Були й трагічні історії. В одному з випадків загинула родина з п’яти осіб, серед яких троє дітей. Генератор встановили на першому поверсі будинку, а вся сім’я перебувала на другому. Ніхто не прокинувся. В іншій ситуації загинули дідусь і онук у гаражі, де працював генератор.

Перші ознаки отруєння чадним газом, за словами Марини Аверіної, — запаморочення, сильна слабкість, відчуття крайньої втоми. У таких випадках потрібно негайно виходити на свіже повітря і викликати медиків.

Якщо люди помічають, що сусіди встановили генератор з порушенням правил, слід звертатися до ДСНС або поліції. Рятувальники та правоохоронці можуть прийти, пояснити небезпеку і спробувати переконати власників прибрати прилад. У більшості випадків люди реагують адекватно, хоча бувають і конфлікти.

До традиційних, але не менш небезпечних способів обігріву Марина Аверіна відносить використання газових духовок і свічок. Свічки, за її словами, зараз стали однією з головних причин загибелі людей під час пожеж. Особливо часто це трапляється з літніми людьми, які можуть залишити свічку без нагляду або поставити її на горючу поверхню. Іноді пожежі стаються через домашніх тварин, які випадково перекидають свічку.

Ще одна проблема — пічне опалення. Багато років люди не користувалися печами, маючи електричне опалення. Зараз, коли світло зникає, про печі згадують, але не готують їх до сезону. Забиті димоходи, тріщини і відсутність перевірок призводять до пожеж і отруєнь чадним газом.

Статистика пожеж підтверджує масштаб проблеми. За словами Марини Аверіної, з початку року в Одесі та Одеській області сталося понад 200 пожеж. Основні причини — короткі замикання, свічки і пічне опалення. Газові пальники, свічки і павербанки щороку фігурують у десятках інцидентів, особливо в зимовий період.

Попри це, навантаження на рятувальників зростає не лише через пожежі. Щоденні обстріли змушують ті самі підрозділи одночасно ліквідовувати наслідки прильотів і виїжджати на побутові надзвичайні ситуації. Буває, що пожежні машини не повертаються до частин протягом цілої доби.

Марина Аверіна зазначає, що людей і техніки наразі вистачає, хоча техніки ніколи не буває забагато. Частину машин знищили обстріли, але автопарк постійно оновлюється за підтримки держави та міжнародних партнерів. У критичні моменти, як-от масовані атаки по енергетиці або негода, на допомогу одеським рятувальникам приїжджають колеги з інших регіонів.

Важливою частиною роботи ДСНС залишаються пункти незламності. На базах пожежних частин вони готові запрацювати протягом п’яти хвилин після появи людей. Там є світло, тепло, інтернет, місця для відпочинку, дитячі куточки, чай і кава, можливість зарядити гаджети. У разі великого напливу людей розгортають і мобільні пункти. Пункти незламності працюють цілодобово, і люди можуть звертатися туди навіть уночі.

ДСНС також взаємодіє з іншими службами, якщо відомо про будинки, де тривалий час немає світла чи опалення. У таких районах можуть встановлювати додаткові пункти незламності або генератори, а інформація передається між службами.

Оцінюючи готовність населення до складної зими, Марина Аверіна говорить, що люди дуже різні. Частина стала більш підготовленою, має павербанки і запасні варіанти, але водночас багато хто не готовий відмовлятися від звичного комфорту і нехтує правилами безпеки. Це, за її словами, і створює ті ризики, з якими рятувальники стикаються щодня.

Матеріал підготувала Наталія Костенко.

Раніше на  USIonline.com —

Спасати життя усіма доступними способами: Одеські рятувальники здали кров (фото)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.