Історія воєнного часу: чоловік з окупованої Херсонщини в Одесі став морським прикордонником (фото) «фото»

Історія воєнного часу: чоловік з окупованої Херсонщини в Одесі став морським прикордонником (фото)

Рік тому, у серпні 2022, Дмитру вдалось вихати з родиною з окупованої території, де він допомагав співгромадянам та співпрацював з нашими підрозділами, ризикуючи бути викритим окупантами.

Про це розповіли у Морській охороні Держприкордонслужби України.

Житель села Катеринівка на Херсонщині, Дмитро у часи перед повномасштабним вторгненням навчався у Херсонському національному університеті кораблебудування.

Паралельно він працював касиром в торгівельному центрі, де зустрів свою майбутню дружину Оксану. Скоро у молодого подружжя народився первісток – Назарчик. Вже після 24 лютого 2022 народилася донька. Дмитро розумів, що треба виїхати з окупованої території, – це вдалося зробити у серпні.

Довжелезні черги на виїзд з рідного окупованого Херсону, в житті таких не бачив. Перелякані люди, які відмовляються вірити в те, що бачать на власні очі. Поблизу чути ридання дітей, які хочуть додому. Це було тижневе жахіття, яке ми все ж подолали. Міланочці на той час було три місяці, Назарчику півтора роки. Коли проїхали останній блок пост з кадирівцями, я видихнув, й подякував Богу, що мої діти в безпеці, – розповів чоловік.

В Одесі розпочався новий етап життя, і Дмитро вирішив стати військовим, щоб захищати свою землю. При цьому він обожнює море. Військові, яких він запитував про вибір підрозділу, порадили йому вступити до лав Морської охорони Держприкордонслужби. Незабаром мрія здійснилася – він став морським прикордонником і несе службу на борту одного з кораблів Морської охорони: закінчив курс базової військової підготовки в Навчальному центрі Морської охорони і опанував різні види зброї.

Моряк-прикордонник впевнений у тому, що ми обов’язково переможемо ворога. І рашисти відповідатимуть за скоєні злочини. І за його рідний Херсон, за мальовниче село Катеринівка, за сльози діточок, які вимушені були покинути рідну домівку.

Ліворукість, ніяк не дефект, швидше перевага. Це моє, власне, вроджене, і я не уявляю себе іншим. Я впевнений, що моя ліва правильно вкаже курс ворогу, слідом за російським кораблем, – впевнений Дмитро, який є шульгою.

Раніше на USIonline.com

З заводу на фронт: історія одеського артилериста

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.