Чи справді Одеса перебуває в енергетичному глухому куті, з чим пов’язані перебої з теплом, чи здатні 18 мільйонів гривень з міського та державного бюджетів врятувати ситуацію, а також чому місто досі не використовує власний потенціал генерації електроенергії — Українська Служба Інформації запитала у експерта у сфері житлово-комунального господарства Юрія Звеліндовського.
Ситуація з теплопостачанням в Одесі залишається критичною не лише через відключення електроенергії. За словами експерта, проблема значно глибша і має системний характер. Вона пов’язана як з технічними обмеженнями котелень, так і з обсягами газу, які місто отримує для виробництва тепла.
Чому генератори на котельнях не рятують ситуацію
Проблема відключень електроенергії безпосередньо впливає на роботу всієї теплової інфраструктури міста. Навіть якщо котельня технічно готова виробляти тепло, без електроенергії зупиняються насоси, які забезпечують тиск і подачу теплоносія.
Юрій Звеліндовський пояснює, що у ланцюгу теплопостачання задіяні не лише котельні. Важливу роль відіграють центральні теплові пункти, через які тепло доходить до житлових будинків. Якщо такий пункт залишається без світла, тепло просто не потрапляє до кінцевого споживача — навіть за наявності гарячого теплоносія.
Саме тому встановлення генераторів лише на котельнях не вирішує проблему повністю. Для стабільної роботи системи альтернативні джерела живлення потрібні і на центральних теплових пунктах. Інакше мешканці можуть залишитися без опалення навіть за формально працюючої котельні.
Багатоповерхові будинки і бойлерні: чому тепло до них не доходить
Найгостріше проблема теплопостачання проявляється у багатоповерхових будинках — від 12 до 16 поверхів. За словами Юрія Звеліндовського, такі будинки підключені до системи за так званою незалежною схемою теплопостачання. Це означає, що для кожного будинку або групи з двох-трьох будинків працює окрема бойлерна, яка забезпечує необхідний тиск і циркуляцію теплоносія.
Навіть якщо котельня та центральний тепловий пункт мають резервне живлення, без електроенергії в бойлерній тепло до багатоповерхівки просто не потрапляє. Саме тому мешканці висоток під час блекаутів залишаються без опалення, навіть коли в інших будинках тепло зберігається.
Таких бойлерних в Одесі багато. Вони розташовані на Таїрова, селищі Котовського, у центральній частині міста, зокрема в районах Балківської та Червонослобідської. Без встановлення генераторів безпосередньо на цих об’єктах забезпечити стабільне теплопостачання багатоповерхових будинків неможливо.
Чому багатоповерхівки залишаються не лише без тепла, а й без води
Проблема блекаутів для висотних будинків не обмежується відсутністю опалення. Юрій Звеліндовський звертає увагу, що разом із теплом мешканці часто втрачають і водопостачання.
Поруч із такими будинками працюють насосні станції, які належать «Інфоксводоканалу» і відповідають за циркуляцію води. Без електроенергії ці насосні зупиняються, а бойлерна не може забезпечити ані тиск, ані циркуляцію теплоносія. У підсумку будинки залишаються без тепла, води, а також без роботи ліфтів.
Це створює особливо складну ситуацію під час тривалих відключень світла, коли багатоповерхівки фактично стають непридатними для нормального проживання.
Генератори і гроші: чому 18 мільйонів гривень — не системне рішення
На забезпечення генераторів, встановлених на котельнях міста, паливом місто і держава виділять 18 мільйонів гривень. Проте, за словами експерта, навіть така сума не здатна кардинально змінити ситуацію.
Якщо електроенергії не буде дві-три доби, витрати на пальне для генераторів можуть «з’їсти» ці кошти буквально за один день. При цьому генератори фізично не охоплюють усю інфраструктуру — котельні, центральні теплові пункти, бойлерні, насосні станції.
Окрім фінансового аспекту, існує і технічний. Багато бойлерних частково розташовані під землею, що ускладнює встановлення та обслуговування генераторів. Питання не лише в закупівлі обладнання, а й у можливості його безпечної та стабільної експлуатації.
Об’єкти в Одесі, які могли б генерувати електроенергію, але не працюють
За словами експерта в сфері житлово‑комунального господарства Юрія Звеліндовського, в Одесі існують потужні енергетичні об’єкти, які мали технічний потенціал для виробництва електричної енергії, але наразі цей потенціал не використовується.
Одним із таких об’єктів є Одеська теплоенергоцентраль (ТЕЦ), яка була побудована на початку 1950‑х років як комплексне підприємство для виробництва тепла і електрики. Раніше ТЕЦ виробляла близько 35 мегават електричної енергії, з яких частину використовувала для власних потреб, а частину постачала в мережу міста. Однак близько десяти років тому там сталася аварія з трансформаторним обладнанням, і з того часу електрогенерація була повністю відключена. За словами Звеліндовського, для відновлення такого виробництва потрібна заміна трансформаторів та відновлення обладнання, але цього не зроблено, і вона залишається позбавленою можливості виробляти електроенергію, яку могла б використовувати Одеса в кризові періоди. До того ж, як вважає експерт, відсутність генерації на Одеській ТЕЦ вигідна монополістам в сфері електропостачання – “ООЄК” та “ДТЕК Одеські електромережі.
Ще одним об’єктом, який міг би бути джерелом генерації, є котельня «Московська», що фактично була побудована як другий котлотурбінний цех Одеської ТЕЦ на вулиці Чорноморського Козацтва. Цей об’єкт уже понад 15 років простоює і зараз фактично не функціонує. Раніше він виробляв значні обсяги теплової енергії для промислових об’єктів міста. На його території збереглися газові мережі та споруди, де, за словами експерта, можна було б розмістити когенераційні установки або газові генератори для виробництва електричної енергії. Такий потенціал досі не задіяний.
Звеліндовський зазначив, що навіть якщо задіяти ці об’єкти, вони не забезпечать повністю все місто електрикою, але могли б частково покривати критичні потреби — наприклад, для освітлення вулиць або роботи трамваїв і тролейбусів.
Ліміти «Нафтогазу»: тепло буде, але мінімальне
Однією з ключових причин слабкого опалення в житлових будинках є встановлені “Нафтогазом” ліміти на газ. Через них котельні не можуть працювати на повну потужність, а теплоносій не прогрівається до температури, необхідної для комфортного проживання. Це особливо відчутно у районах масової забудови — на селищі Котовського та Таїрова, де мешканці навіть за мінусових температур скаржаться на ледь теплі радіатори.
Температура теплоносія, пояснює експерт, часто не відповідає нормативним параметрам саме через нестачу газу. У результаті система працює, але фактично «на мінімалках», не забезпечуючи належного рівня тепла у квартирах.
Місто змушене працювати в умовах, коли газу вистачає лише на мінімальний підігрів. У результаті будинки не замерзають повністю, але й не отримують достатньо тепла для комфортного проживання. Це компромісне рішення, яке дозволяє підтримувати систему «живою», але не вирішує проблему якості опалення.
Що місто може зробити вже зараз: перші кроки без ілюзій
Юрій Звеліндовський наголошує: за наявності вже закуплених генераторів і виділених коштів місто має почати діяти негайно. Навіть часткове встановлення альтернативних джерел живлення дозволить забезпечити теплом бодай частину будинків у періоди відключень електроенергії.
Водночас експерт підкреслює, що встановлення генераторів — це лише тимчасовий крок. Паралельно необхідно провести повну ревізію всієї теплової інфраструктури: котелень, центральних теплових пунктів, бойлерних і насосних станцій. Без чіткого розуміння технічного стану кожного об’єкта неможливо вибудувати ефективну систему резервного живлення.
Особливу увагу слід приділити бойлерним, значна частина яких розташована напівпідземно. Це створює додаткові складнощі для монтажу генераторів, їх обслуговування та безпеки експлуатації. Саме тому рішення має бути не точковим, а системним.
Міжопалювальний період як шанс підготуватися до наступної зими
На думку Юрія Звеліндовського, весна і міжопалювальний період дають місту реальний шанс підготуватися до наступного опалювального сезону. Коли знижується потреба в теплі, з’являється час для планування і впровадження рішень, які неможливо реалізувати в умовах зими.
Експерт говорить про необхідність створення чіткої «дорожньої карти» — поетапного плану дій щодо забезпечення теплових об’єктів альтернативним електроживленням. Такий план має враховувати реальні технічні можливості, фінансові ресурси та логістику.
Він також застерігає від ілюзії, що проблему можна вирішити простим встановленням генератора в кожному будинку. Це дорого, складно і не завжди технічно можливо.
Інженерна альтернатива генераторам: як використати існуючі електромережі
Окрім генераторів, Юрій Звеліндовський пропонує розглянути інший інженерний підхід. Йдеться про перегляд схем електроживлення бойлерних і насосних станцій.
За його словами, ці об’єкти часто підключені до тих самих ліній, що й житлові будинки. У разі відключення світла вони автоматично знеструмлюються разом із житлом. Натомість існує можливість перепідключення їх до ліній, які живлять об’єкти критичної інфраструктури.
Лікарні, пологові будинки та інші важливі заклади зазвичай не залишаються без електроенергії або відключаються в останню чергу. Частину цієї потужності можна спрямувати на забезпечення роботи бойлерних і насосних станцій, які відповідають за тепло і воду в житлових будинках.
Такий підхід дозволив би зменшити залежність від генераторів і забезпечити більш стабільну роботу системи під час блекаутів.
КП «Теплопостачання міста Одеси»: системна проблема, а не кадрова
Окрему увагу Юрій Звеліндовський приділяє ситуації навколо КП «Теплопостачання міста Одеси». Він підкреслює, що підприємство є проблемним не через окремих керівників, а через масштаб і технічний стан інфраструктури.
Мережі, котельні та обладнання створювалися десятки років тому і потребують модернізації. Зміна керівників без оновлення технічної бази, за словами експерта, не дасть жодного результату. Проблеми залишаться, незалежно від того, хто очолює підприємство.
Чому пошук винних не вирішує проблеми теплопостачання
Юрій Звеліндовський окремо наголошує: спроби звести складну ситуацію в теплопостачанні Одеси до персональної відповідальності окремих керівників — хибний шлях. За його словами, проблема формувалася десятиліттями й пов’язана передусім із фізичним зносом мереж, котелень і допоміжної інфраструктури.
Експерт підкреслює, що звільнення або призначення нового кері
