Новий випуск - на YouTube-каналі Української Служби Інформації.
Ольга Волинська опинилася в Австрії, як і мільйони інших українців, на другий день повномасштабного вторгнення. Запросив знайомий режисер, і відтоді Грац став для них новим домом. Але війна не відпустила — навпаки, сформувала її нову професійну місію.
Ми з сином виїхали в нікуди. У Граці ми опинилися випадково. Хоча, мабуть, випадкового нічого не буває, — згадує вона.
До 2022 року Волинська була відома як журналістка, громадська діячка та авторка художніх книжок. Однак після переїзду вирішила документувати український досвід.
Єдине, що я вмію реально добре робити, — це працювати зі словом, як журналістка, як документалістка. Я зрозуміла, що можу передавати людський досвід через справжні історії, через глибокі інтерв’ю, — каже вона.
У 2023 році в австрійському видавництві вийшла її перша книга німецькою — «Wie der Krieg uns verändert» («Як війна нас змінила»). Це збірка інтерв’ю з українцями різних професій.
Журналістка зізнається: після 2014 року Австрія мало розрізняла Україну й Росію. Брак контексту дозволяв кремлівській пропаганді працювати безперешкодно. Тому її книги й публічні виступи покликані пояснити: ця війна не почалася у 2022-му, а є наслідком столітньої політики знищення української ідентичності.
Це не війна за шматок території. Це війна проти ідентичності, війна екзистенційна, на знищення, — наголошує Ольга Волинська.
Попри те, що дівчині доводиться бути далеко від дому, вона переконана: зв’язок між людьми й суспільствами зберігається й навіть посилюється.
Зв’язок існує… Це часто якась ірраціональна історія, коли з’являються саме ті люди, які ведуть тебе далі, — каже вона.
Історії читачів доводять, що її робота змінює погляд європейців на Україну. Один літній австрієць після дискусії у консульстві Граца купив книги Волинської, аби подарувати дітям.
Остання книга Ольги Волинської присвячена мистецтву під час війни. Її презентували в Австрії, Норвегії та нещодавно в Лейпцизькій національній бібліотеці.
Тільки зараз у Європі починають розуміти, наскільки велику роль грає мистецтво. Воно має надзвичайну силу для збереження ідентичності, для опору і для переосмислення досвіду війни, — переконана письменниця.
