Про технології, виклики та перспективи розвитку технологій на полі бою Українська Служба Інформації поговорила з Костянтином Криволапом, аналітиком і авіаекспертом.
За його словами, перші спроби застосувати так звані «сварм»-технології – управління групами дронів – почали ще на початку 2023 року. На той час можливості були обмежені: керуванням можна було охопити лише 6–8 апаратів, і процес був дуже залежним від людини.
Штучний інтелект – це алгоритми, які працюють з простими виборами: робити чи не робити, йти чи не йти. Для складних бойових ситуацій цього мало. Приклад – система “ведучий – ведений”, коли кожен наступний БПЛА повторює дії попереднього. Ось таку систему наразі росіяни намагатимуться запровадити в керуванні своїми « Шахедами » КриволапСучасні системи працюють інакше. Дрон спершу розпізнає об’єкт, ідентифікує його та визначає, до якого класу він належить. Щоб навчити алгоритм, потрібно тисячі або навіть десятки тисяч знімків і відео, аби дрон міг самостійно приймати рішення. Потім система визначає, які дрони атакують, яким маршрутом і як найефективніше діяти. Наразі існує декілька систем алгоритмів керування БПЛА, здатних на такі складні дії. Сьогодні українські розробки дозволяють керувати до 10 дронів у рої, але тестування вже показало ефективність груп до 25 апаратів, у планах – 100 дронів.
Експерт зазначив, що повністю автоматичне перехоплення «шахедів» наразі неможливе. Для простого оператора задача складна: щоб збити один дрон-камікадзе, зазвичай запускають до десяти власних апаратів, а в процесі західні одразу декілька спеціалістів. Але розвиток ШІ дозволить у майбутньому створювати системи, які самостійно визначатимуть і уражатимуть загрозу.Розробка таких роїв – це постійна боротьба технологій. Одні системи з’являються, інші намагаються їх перехопити. Війна змушує рухатися дуже швидко, – пояснив Криволап.
Він також наголосив на важливості міжнародних обмежень: за політикою США та союзників, людина має ухвалювати рішення про удар. Втім, досвід Туреччини та Ізраїлю показує, що автономні дрони вже застосовуються в реальних бойових умовах.
Не менш цікавою новиною стало оголошення української компанії Fire Point про розробку власних балістичних ракет F-P7 та F-P9, а також систем протиповітряної оборони. Криволап пояснив, що ці ракети принципово відрізняються за швидкістю, дальністю та вагою бойової частини:
- FP5 – максимальна швидкість до 950 км/год, дальність до 200 км;
- FP7 – швидкість до 1500 м/с, дальність до 850 км;
- FP9 – швидкість понад 2200 м/с, дальність до 900 км.
Це різні системи для різних завдань. Алгоритми управління можуть бути схожі, але сама реалізація та характеристики абсолютно відмінні
До того ж, за словами аналітика, швидкий розвиток технологій цих ракет і запуск серійного виробництва вельми ймовірний, адже в розробці і випуску FP-7 та FP-9 не задіяні жодні ланцюги постачання, пов’язані з потужностями часів СРСР.
Ще одна важлива новина: Firepoint готує запуск виробництва твердого ракетного палива в Данії. Це дозволить пришвидшити серійне виробництво і застосування ракет на фронті. Криволап підкреслив, що паритет із Росією в виробництві ракет не є головною метою: Головне – швидкість та ефективність, а не абсолютна рівність із противником.Щодо російських аналогів, таких як універсальна Х-101, експерт відзначив їхні потужні характеристики та дальність до 5600 км, але додав, що завдяки досвіду української ППО більшість цих ракет вже ефективно збивають. Тож, рівень ефективності тих самих Х-101 на сьогоднішній день відчутно знизився.
Водночас Україна фокусує зусилля на створенні ракет для конкретних умов війни та конкретних завдань на фронті. В першу чергу – ураження ВПК ворога.
Наостанок Криволап підкреслив: Ми не намагаємося повторити все, що роблять інші країни. Наші розробки орієнтовані на реальні бойові потреби України. Це дозволяє швидко адаптувати технології під сучасні виклики.
Україна вже демонструє значний прогрес у високотехнологічних розробках: рої дронів, власні балістичні ракети та системи ППО дозволяють не лише захищати країну, а й задавати темп розвитку сучасного озброєння.
Дивіться інтерв’ю з авіаекспертом на нашому YouTube - каналі.Матеріал підготувала Наталія Костенко.
