«Нобелівського лауреата вивезли з тюрми з мішком на голові»: у Вільнюсі зустріли білоруських політв’язнів (відео)

Про це авторці проєкту Української Служби Інформації «На звʼязку» Тетяні Милимко розповіла білоруська режисерка Олександрина Глаголева.

За словами Олександрини Глаголевої, яку пов’язує з Біляцьким багаторічна правозахисна та документальна робота, подію важко назвати звільненням у повному сенсі.

Це не звільнення - це депортація. Найголовніше, що люди опинилися у вільних країнах і тиск над ними припинився. Але в них не залишили вибору: повернутися додому вони не можуть, - розповіла режисерка.

Вони виглядають так, ніби вийшли з концтабору

Практично кожен, кого ми зустрічаємо, виглядає жахливо. Сірий колір обличчя, виснаження, серйозні проблеми зі здоров’ям. Вони роками перебували в режимі інкомуніката - без передач, без вітамінів, без сонячного світла, - каже вона.

За її словами, одразу після прибуття колишніх в’язнів беруть під опіку гуманітарні та медичні організації, адже багато з них потребують термінового лікування.

Про сам механізм «звільнення» режисерка розповідає з посиланням на свідчення тих, хто пройшов через це.

Людям просто кажуть: “Вставайте, йдемо”. На голову - чорні мішки, автобус, кордон. Лише там стає зрозуміло, що відбувається. Це XXI століття - і нобелівський лауреат їде з мішком на голові, не знаючи, куди його везуть, - каже режисерка.

Окремо Олександрина Глаголева згадує зустріч з Олесем Біляцьким — людиною, про яку її команда знімала документальний фільм ще до його повторного ув’язнення.

Він дуже схуд, змучений, але ця внутрішня сила - вона при ньому. Його очі, його спокій, його віра в те, що правда на його боці, — це нікуди не зникло, — говорить Олександрина.

Режисерка пригадує момент зустрічі Біляцького з дружиною у Вільнюсі.

Коли вони нарешті обійнялися після кількох років розлуки — це було світло. Дві людини просто світилися щастям, - додає Олександрина.

«Тисячі залишаються за ґратами»

Попри резонансне звільнення, співрозмовниця наголошує: у білоруських тюрмах і далі залишаються тисячі людей.

Йдеться не про сотні і навіть не про тисячу. Ми не знаємо реальної цифри. Багато хто не готовий навіть прийняти статус політв’язня - через страх за рідних, - зазначає Глаголева.

Вона переконана, що депортації - це інструмент залякування тих, хто залишається в Білорусі.

Це сигнал: ми можемо зробити це з кожним - і з нобелівським лауреатом, і з політичним лідером. Головна мета - страх.

Водночас, за її словами, приклад Біляцький має інший, протилежний сенс.

Його головний принцип - щоб люди не боялися. І навіть зараз, своїм прикладом, він показує: страх - це те, з чим потрібно боротися в першу чергу, - каже режисерка.

Повне інтервʼю з білоруською режисеркою дивіться за посиланням на YouTube-каналі УСІ. Проєкт «На звʼязку. Литва»

Довідка:

Олесь Біляцький — засновник та голова правозахисного центру «Вясна», віцепрезидент Міжнародної федерації прав людини (FIDH) з 2007 по 2016 рік. Його арештували влітку 2021 року під час затримань спецслужбами представників правозахисної спільноти Білорусі. У 2023 році його було засуджено до 10 років позбавлення волі.