У розмові з головною редакторкою Української Служби Інформації Тетяною Милимко вона пояснила, чому мирні перемовини без правосуддя не зупинять війну, а окупація залишається її продовженням.
Росія вже мала досвід «мирних угод» після 2014 року. За цей час вона перебудувала економіку, наростила військове виробництво, перетворила Крим на військову базу й підготувалася до повномасштабного вторгнення.
Олександра Матвійчук каже: риторика не змінюється місяцями, змінюється лише упаковка.
Я сприймаю всі ці мирні перемовини, розуміючи, що Росія насправді миру не хоче. Росія хоче досягти своїх геополітичних цілей. І тут треба чесно це визнати, — говорить правозахисниця.
За її словами, досвід України після 2014 року показав: будь-який «мир» без реальних гарантій безпеки Росія використовує як час для перегрупування, підготовки армії та нового наступу.
А погодження на легітимізацію окупації - це не мир, а руйнування всієї системи міжнародної безпеки. Якщо Росії можна порушити кордони, то чому іншим не можна? Тоді ми всі опинимося у світі, який буде небезпечний для кожного, - каже Олександра.
Одна з центральних тем розмови - людський вимір окупації, який часто випадає з міжнародних дискусій.
Для багатьох за кордоном окупація - це просто зміна прапора. Але ми знаємо, що російська окупація - це насильницькі зникнення, катування, зґвалтування, фільтраційні табори, масові могили і депортація дітей, - наголошує Матвійчук.
За офіційними даними, на тимчасово окупованих територіях нині перебуває понад 1,6 мільйона українських дітей. І про них практично не говорять у контексті «мирних угод».
Одним із найсильніших моментів інтерв’ю стала історія, якою поділилася Олександра Матвійчук. У школі в окупації дітей змушують починати день з російського гімну. Одна дитина відмовилася співати. Її змусили вийти перед класом. І замість російського гімну вона заспівала “Ще не вмерла Україна”.
Якщо діти, які залишилися сам на сам з окупантами, не здаються, то ми, дорослі, точно не маємо права опускати руки, - додала Олександра
Окремо Матвійчук зупиняється на темі амністії, яка періодично з’являється в міжнародних дискусіях.
Амністія російських воєнних злочинів - для нас неприйнятна. Міжнародні злочини не мають терміну давності. І мирні переговори не повинні створювати жодних барʼєрів для правосуддя, - коментує правозахисниця.
Вона наголошує: трек правосуддя має бути повністю незалежним від дипломатичних домовленостей - із роботою МКС, спеціального трибуналу та реєстру збитків.
Наприкінці розмови Тетяна Милимко просить Олександру Матвійчук звернутися до одеситів і всіх українців, які живуть у темряві, під обстрілами й у виснаженні.
Ми проходимо через те, що не обирали. Але проходимо гідно. І якщо говорити про побажання, то я б нагадала дуже просту істину - любов до ближнього. Це і є найвищий прояв патріотизму, - завершує розмову Олександра Матвійчук.
Новий випуск «На звʼязку» із Нобелівською лауреаткою премії миру Олександрою Матвійчук - дивіться за посиланням.
Довідка: Олександра Матвійчук — українська правозахисниця, голова організації «Центр громадянських свобод», яка у 2022 році отримала Нобелівську премію миру, лауреатка премії «Захисник демократії» від місій ОБСЄ.
