«Стосунки, це про віддавати, а не брати», — психолог про адаптацію в сім’ї після фронту

Кореспондентка Української Служби Інформації Аліна Грицаєнко поспілкувалася з психологинею Вірою Волошиною про те, як підтримати захисників після повернення з фронту та допомогти їм адаптуватися до мирного життя, не завдаючи шкоди стосункам.

Як війна та служба впливають на психологічний стан військових, і як це може проявлятися в їхній поведінці вдома?

Повернення військового до цивільного життя – це складний процес адаптації. Він стикається з труднощами у відновленні стосунків з близькими, оскільки звикає до іншого типу спілкування. Зміни в сім’ї та втрата зв’язків з друзями створюють відчуття «чужого» та потребують нових зусиль для побудови близькості. Відсутність енергії, невизначеність цілей, тривога за майбутнє, труднощі з задоволенням потреб та почуття провини – все це може призвести до роздратованості, нервового стану та емоційних блоків. ПТСР може викликати безсоння, провали в пам’яті, депресію та агресію. Важливо, щоб дружина розуміла ці симптоми та допомагала військовому звернутися до фахівців задля психологічної допомоги. Бажано пройти безкоштовну діагностику в інтернеті на безоплатній основі про психоемоційний стан і вже вирішувати, чи звертатися до спеціалістів.

Які найпоширеніші психологічні та емоційні проблеми виникають у дружин військових після повернення чоловіків з фронту?

По-перше, зрозуміти, що жінка, яка залишилася сама, вона бере на себе роль чоловіка та все тягне на собі. І, коли чоловік повертається звичайно мріє і сподівається, що він, як і раніше візьме на себе обов’язки чоловіка і їй стане легше. Але, в реальності вона отримує людину, яка за певний час просто не здатна взяти на себе ще одну «дитину», і навіть гірше, тому що чоловіки  часто бувають роздратовані невпевнені, засмучені і тому жінка стикається з першою фрустрацією, що їй і надалі треба так само багато  працювати, а може ще й більше, щоб допомагати чоловіку. По-друге, вона сподівається, що чоловік повернеться і в них буде контакт, бо зазвичай, цей контакт під час війни більш емоційний, а коли чоловік повертається, то він втрачає це і жінка може відчувати себе більш одинокою, навіть якщо повертається чоловік. Вона може бути налякана, бо партнер може агресувати чи бути більш агресивним. Тоді, звісно вона відчуває наляканість і тривожність, бо тепер не розуміє, як їй бути далі.

Які поради ви можете дати дружинам військових, щоб допомогти їм зберегти своє власне психологічне здоров’я та добробут під час адаптації до «нового життя»?

Треба зрозуміти, що навіть якщо це ваш чоловік – це зовсім інша особистість. Він має право проживати своє життя, як він вважає за потрібне. Ви маєте давати йому право на його рішення, вчинки. А Ви бути такою, якою вважаєте за потрібне. Проговорювати свої потреби. Ви піклуйтесь про своє щастя, він про своє. Якщо чоловік просить про допомогу, допоможіть, але не віддавайте своє життя повністю чоловіку. Будьте готовою допомогти.

Igor Vetushko/Depositphotos

Які ознаки можуть свідчити про те, що дружина військового потребує психологічної допомоги?

Якщо ви помічаєте, що ви багато плачете, збої у сні, не можете розслабитися, помічаєте зникнення інтересу до життя, і цей стан триває  більше ніж 2 тижні, це все маячки, що Вам потрібна психологічна допомога спеціаліста. Також, не хочете митися, піклуватися про себе, за домом, або зациклилися навпаки, я щось не вимкнула, 3 рази повертаєтесь — це все симптоми про допомогу.

Які ресурси та підтримка доступні для дружин військових, які потребують психологічної допомоги або консультацій?

Наразі є дуже багато центрів, де допомагають саме сім’ям  військових. Проєкт «Жіночі Сили України», проєкт підтримки жінок «Плюс-Плюс», фонд «Українські ветерани», проєкт «Варто жити», гаряча лінія кризової підтримки ветеранів. Є дуже багато платформ: наприклад  Mindly, які також представляють послуги психологів, курсів.

Як допомогти чоловікові та дружині знову навчитися спілкуватися та розуміти один одного після тривалої розлуки?

Щоб знову навчитися спілкуватися, необхідно почати вивчати жінці – психологію чоловіка, чоловіку – жінки. Будувати відносини на повазі, любові та вдячності. Стосунки, це про віддавати, а не брати. Візьміть позицію: це велике щастя, мати того, про кого можна піклуватися. Розмовляти не з позиції претензії, а з позиції  своїх відчуттів, відкривати їх. Це інша людина, вона може бути різною, і Ви маєте право обирати відношення до себе, стосунків і як вони будуть будуватися. Ти згоден? Ти цього хочеш? Що ми можемо зробити, щоб  в нас такі стосунки були? Адаптація – це повільний процес, без «пігулки повернення». Спілкуйтеся з тими, хто вам комфортний, уникайте негативу.

Що допоможе зміцнити стосунки з чоловіком після тривалої розлуки та пережитого стресу?

Дружині варто звернутися до психолога для підтримки. На початковому етапі вона відіграє ключову роль у сім’ї, допомагаючи чоловікові адаптуватися. Поступово вони знову стануть взаємною опорою. Важливо почати з тілесного контакту: обійми, дотики, щоб показати, що ви поруч. Шукайте спільні інтереси, спостерігайте за його потребами. Просіть розповісти про його світ, не нав’язуючи свою думку. Робіть щось разом: прогулянки, вечері, як на початку стосунків. Живіть без очікувань, починаючи з простих речей, щоб показати, що він повертається до нормального життя. Створюйте спільні традиції, зміцнюючи близькість. Пам’ятайте про своє ментальне здоров’я, щоб наповнювати чоловіка позитивними емоціями.

Які поради можете дати щодо адаптації до «нового життя» після повернення чоловіка, особливо, якщо стосунки змінилися через війну?

Питання хто буде допомагати? Якщо це стосується самого військового, це групи підтримки чи звернутися до спеціаліста, починати робити звичайні справи, працювати зі своїми цілями та цінностями, що хочеться від «нового» життя, зрозуміти свій ступінь стресу, вживати алкоголь помірно і дати собі час не поспішати, а просто зрозуміти, що фізичний організм, має свій період. Що Ви «рослинка» і у вас є сім’ячко, яке лежало в холодному грунті, і саме час дати йому прорости, і це свій темп. Ви маєте собі допомагати: піклування про сон, пити вітаміни, налагодити харчування, додати активність. Стосовно дружин, вам також треба вирощувати сім’ячко класних відносин, щоб ваше життя було класне та щасливе, і так Ви зможете допомогти чоловіку адаптуватися до життя, щоб йому захотілося жити. Щоб Ви були прикладом, а не через погрози та маніпуляції.

Чи можна знайти баланс між підтримкою чоловіка, який переживає ПТСР, і збереженням власного емоційного благополуччя? Як саме допомогти?

Треба питати, яка саме допомога потрібна? Наприклад: готуй і не чіпай мене. Так і зробіть, якщо це вас дуже чіпляє, почніть щось робити для себе. Не спасайте його, а себе. Баланс в оцій домовленості. Ви можете вивчити дихальні вправи, інші способи допомоги йому. Коли сумно, піти разом побігати. Перший час випрацювати таку позицію: що ви наче асистент — людина поруч на яку можна покластися. Якщо він допомоги не просить, почніть займатися собою.

Щодо провини. Як впоратися з цим почуттям дружинам, якщо вони не були на фронті, поруч з чоловіком, але також переживають труднощі?

Один з ефективних методів, побалакати про це з чоловіком і дізнатися, чи він звинувачує вас? Якщо у нього немає сильних психічних відхилень, то він скаже ти робила все, що могла, ти була , там де було потрібно, піклувалася про дім та дітей. Казати собі, Ви потрібні були своєму чоловіку сильною та адекватною у тилу, щоб зараз створити йому обставини вдома для комфортної адаптації. Якщо у моменті немає такої можливості поговорити з чоловіком, Ви можете звернутися до спеціаліста, бо це нелегко позбутися такого почуття провини.

Як навчитися розпізнавати та керувати власними емоціями, такими як страх, тривога, гнів, які можуть виникати у зв’язку з поверненням чоловіка?

Почати вести щоденник вашого емоційного стану. Записувати, коли відчуває сильне емоційне перевантаження, або по будильнику. Час, відчуття, про що я думала, коли це відчувала, що я відчувала в тілі –  4 стовпчики. Це буде 1 крок, щоб розпізнавати і керувати емоціями. Цей страх адекватний? Є факти, які це підтверджують? Звідки я знаю, що так буде в майбутньому? Аналізувати і розписувати позитивний, негативний та нейтральний результат. І так ваші емоції будуть заспокоюватися і не будуть виникати надалі знову.

Які труднощі можуть виникати у дружин військових при поверненні до роботи або навчання після тривалої перерви?

Дружини військових часто стикаються з виснаженням, сумом та втратою концентрації, тому їм необхідно піклуватися про своє здоров’я. Для військових, які повертаються до роботи, існує система адаптації з чіткими правилами. Їм потрібно 10-18 місяців для адаптації, і важливо, щоб колектив ставився з розумінням до можливих різких звуків, роздратування та порушення концентрації. Бажання повернутися на фронт пов’язане з втратою безпеки, а не з залежністю. Військовим слід налагоджувати дружні зв’язки на роботі, просити про допомогу та підтримку, а також прийняти, що вони не будуть такими, як раніше. Важливо не опускати руки та продовжувати адаптацію, яка з часом пройде успішно.

Як допомогти дітям військових адаптуватися до повернення батька та змін у його поведінці?

Повернення батька може викликати різну реакцію у дітей: бунт, страх, сварки. Важливо пам’ятати, що дитячі слова не завжди відображають повну картину. Не вимагайте від дітей, а розмовляйте про їхні почуття, пояснюючи, що тато зміниться, але це тимчасово. Формуйте близькість з нуля, як з рівними, а не з позиції «батько-дитина». Рекомендується прочитати книгу Джона Боулбі «Прив’язаність». Проводьте час разом, створюйте традиції. Якщо виникають труднощі, зверніться до спеціаліста для допомоги в адаптації дитини.

Як пояснити дітям, що відбувається з їхнім батьком після повернення з фронту?

Для маленьких дітей використайте метафору: тато – «квітка», яка зав’яла на морозі, потребує часу, турботи та «поливу», щоб ожити. Зі старшими дітьми обговоріть стрес: тато пережив сильний стрес, який викликав напругу в тілі, як «панцир черепахи». Потрібен спокій, відпочинок та правильне харчування для розслаблення. Приклад: собака, яка постраждала, потребує часу, щоб знову довіряти. Важливо, щоб діти розуміли, що тато напружений через пережиті спогади, і йому потрібен час для відновлення.

Як допомогти впоратися зі страхом, тривогою та іншими емоціями, пов’язаними з війною та поверненням батька?

Для дітей корисні тілесні вправи: обійми, масаж, малювання та знищення страхів. При тривозі – загорнути в ковдру, дати теплий напій, обійняти. Спільні халабуди, читання, історії – чудові практики. При злості – бити подушку, вислуховувати дитину, пояснюючи, що її почуття нормальні. Спілкуйтеся відкрито, уникаючи складних ситуацій. Створюйте позитивні емоції: гуляйте, творіть. Насилля неприпустиме. Якщо чоловік його проявляє, йдіть. Повертатися небезпечно, доки він не пройде терапію та не покаже змін. Повторне насилля – кінець, дистанція – найкращий вихід. Стабільне і безпечне середовище починається зі стабільною, безпечної, здорової психіки її батьків, хоча б одного з. Це основа безпечного середовища для дитини.

Як підтримати військового у поверненні до мирного життя та адаптації в суспільстві?

Найкращий спосіб допомогти – жити повноцінним життям, працюючи над власним психічним здоров’ям. Ми переймаємо звички близьких, тому важливо бути прикладом. Багато компаній мають програми адаптації для військових, схожі на обговорені нами.

Яким чином суспільство та держава можуть допомогти військовим і їхнім родинам адаптуватися до мирного життя?

Держава намагається допомагати, вона не ідеальна. Якісь прояви суспільства можуть в чомусь заважати, але ми завжди повинні розуміти та фокусуватися на собі, своїх потребах, рішеннях, цілях. Брати від суспільства те що, може нам допомогти і намагатися не звертати увагу, що десь недостатньо ідеально.

Головне у відновленні стосунків – це взаємна підтримка, відкритість у спілкуванні та поступове відновлення довіри й близькості. Важливо розуміти, що чоловік після війни може змінитися, і сім’ї потрібно вибудовувати нові способи взаємодії, не дивлячись на безліч перешкод, які можуть ставити на шляху до сімейного щастя. Так само важливим є турбота про дітей, створення для них стабільного і безпечного середовища, в якому вони зможуть адаптуватися до змін. Мирне життя – це не просто повернення до «як було раніше», а створення нової реальності, в якій кожен член родини знайде своє місце і буде опорою один для одного у потрібний момент.

Віра Волошина

Раніше на  USIonline.com —

Служити разом: історія кінологині та її вірної напарниці на захисті українського кордону (фото)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.