Шпаківня для морських гадів, пам’ятник примусу та вандали. Історія одного одеського дворику (фото) «фото»

Шпаківня для морських гадів, пам’ятник примусу та вандали. Історія одного одеського дворику (фото)

Гуляти вулицями Одеси означає відкрити для себе щось нове.

Недільний вояж по Молдаванці для знімальної групи Української Служби Інформації обернувся знайомством з майстринею, яка виробляє дивовижні декорації та прикрашає ними свій двір. На вулиці Сєрова більше десяти саморобних скульптур.

На Молдаванці (в одному зі старих районів Одеси), коло Старокінного ринку розкинулася традиційна «барахолка». Тут можна знайти все, що завгодно. Але на цей раз, під час прогулянки, цікавість викликав один із місцевих дворів. Дивні декораціі, на яких вдало поєднані телефон, м’ясорубка та багато дрібниць, спочатку викликали думку, що тут живе архітектор, художник чи скульптор.

Одне з вікон у цьому дворі було відкритим. З нього доносилися голоси. Аж раптом вони затихли, та чоловічий голос запитав, що знімальній групі тут треба. Це був чоловік авторки цих робіт. Він з гордістю повідомив, що декорації виробляє його дружина. Згодом, вона й сама до нас вийшла.

Майстриню звати Олена. Свої роботи вона почала виготовляти приблизно десять років тому. Спочатку зробила коло свого дому. А коли сусіди побачили, почали просити, аби зробила їм теж.

Ми робили ремонт у дворі, асфальтували тут все. Потім покопалися з сусідами по своїх сараях, підвалах, горищах, чистили там все. От і зібрали. Тут все натуральне – телефон, м’ясорубка, усе було у робочому стані, от я все і приклеїла, – розповіла Олена

У майстрині нема профільної освіти. Вона домогосподарка. Каже, аби зробити таку скульптуру, спочатку має побачити її в голові.

Головне, щоб ця картинка прийшла в голову. Мені потрібен час. Мені потрібна картинка. У шпаківні у сусідки живуть морські гади, вона так захотіла. А мені це все треба побачити, – додала авторка робіт.

Технології виготовлення цих скульптур Олена тримає у секреті. Каже, то її особистий винахід. Невеличкі деталі допомагає виробляти кондитерський молд. У роботу йде все, що потрапить під руку.

На жаль, не всі розуміють цінності таких прикрас у старенькому дворі. Іноді сюди заходять вандали, ламають, доводиться реставрувати. Майстриня каже, що часом легше нове зробити, але не хочеться  втрачати те, що було зроблено, аби підіймати настрій людям. Мешканці двору дуже просять не руйнувати їх скульптури, а навпаки допомагати та приєднуватись до ініціативи прикрашати свій дім.