Розвінчання міфів: як до Сибіру депортували «куркулів» з Ізмаїльської області

Про це на своїй Facebook-сторінці розповів доцент кафедри історії та Ізмаїльського державного гуманітарного університету Віктор Дроздов.

Науковець посилається на документи, які він розшукав у Центральному архіві громадських об’єднань та україніки. Серед матеріалів, позначених у протоколах ЦК КП(б)У як «Окрема папка» (фонд 1, опис 16), він натрапив на документ із назвою «Про заходи щодо зміцнення колгоспів Ізмаїльської області Української РСР у зв’язку із суцільною колективізацією».

Постанова стосувалася виключно Ізмаїльської області, що свідчить про цілеспрямований репресивний характер акції в регіоні. Вона була ухвалена на виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 6 жовтня 1948 року. Таким чином, справжньою причиною депортацій було прагнення кремлівської влади придушити опір селян Буджака, які намагалися зберегти власні господарства й уникнути примусового колгоспного «об’єднання», що означало фактичну втрату всього майна, – зазначив Віктор Дроздов.

Жертвами цієї репресивної акції стали 250 селянських господарств: їхнє майно було конфісковане, а родини депортовані до Сибіру для використання на важких лісозаготівельних роботах. Наразі виявити затверджений перелік цих родин поки що не вдалося.

Пошук відповідної постанови Ради Міністрів СРСР дозволив натрапити на інші документи, що безпосередньо стосуються виселення. В одному зі збірників, присвячених сталінському ГУЛАГу, опубліковано наказ МВС про депортацію з Ізмаїльської області частини так званих «куркулів». Обидва документи містять конкретні прізвища посадових осіб, відповідальних за організацію депортацій у регіоні, – повідомив історик.

З досліджень, присвячених радянським депортаціям, відомо, що з області було виселено 1094 особи, серед них – 342 чоловіки, 405 жінок та 347 дітей віком до 16 років. Їх було направлено до Томської області для примусової праці у Тегульдетському ліспромгоспі.

Також відомо, що 21 жовтня 1948 року зі станції Арциз вирушили 59 вагонів із сім’ями буджацьких селян у Сибір. Дорога за даними Google Maps становила 5081 км.

Їхні імена на довгі десятиліття були стерті з публічного простору.

Подальша робота з архівами ГА СБУ дозволить віднайти точні дані щодо їхніх імен, – зауважив Віктор Дроздов.

Раніше на  USIonline.com —

Через 10 років росія продовжує використовувати міф про «Одеську хатинь» 2 травня

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.