Чи зможе Куяльницька агломерація отримати частину з 30 мільярдів євро від ЄС?

Трохи українського контексту та динаміка зростання кількості кластерів: 2020:  ~30 зареєстрованих кластерів, >50 ініціатив. 2024: ≈120 кластерних ініціатив, з них ~35 активно діючих (за даними Українського кластерного альянсу). 

Тобто за 3–4 роки кількість ініціатив зросла приблизно вдвічі. Найпотужніші кластери – Київ, Львів, Харків, Дніпро, Одеса, а також Карпатський регіон (туризм) і прикордонні області (транскордонні кластери). Найбільше кластерів діє у напрямку ІТ, агро-продуктового виробництва та деревообробки. Важливо розуміти, що туристичних кластерів станом на зараз майже немає (8% від загальної кількості). Тож ця ніша поки не зайнята. 

Для України поняття “кластеру” є відносно новим форматом взаємної та взаємовигідної співпраці. Хоча всебічна кооперація та взаємодія, яка лежить в основі кластеру, дозволяє вдихати нове економічне життя у регіони, особливо ті, які прийнято називати “депресивними”. 

Прикладів у світі достатньо: саме формат кластеру сприяв перетворенню Силіконової долини з землі військового призначення на зону, яка генерує більше ВВП, ніж половина країн світу. Успішні технологічні, туристичні, культурні, територіальні, галузеві кластери працюють і у багатьох країнах Європи та Світу - Франції, Німеччині, Італії, Бельгії, Польщі, Японії та інші країни. 

В Одеській області найближчим часом зʼявиться новий туристично-креативний кластер в рамках проєкту «Чумацький Шлях».

 Це вже другий кластер, який почав діяти на території області в секторі туризму. Перший такий проєкт -  міжнародний агротуристичний кластер “Дністер-1362”, якій вже кілька років активно працює на Поділлі та у північній частині Одещини. Створення кластера проєкту “Чумацький Шлях” є однією з частин старту активного й системного кластерного розвитку на півдні України. Тому, як автори проєкту, ми хочемо розказати, що таке кластер і яких результатів прагнемо досягти у роботі. 

Кластер як форма взаємодії 

• Якщо говорити просто, кластер — це «екосистема кооперації». Це формат взаємодії, де підприємці, інвестори, науковці, активні діячі, волонтери та органи місцевого самоврядування живуть «в одному під’їзді» (географічно або цифровому) заради спільної вигоди, розвитку, покращення співжиття. Це мережа, де кожен елемент ланцюжка співпраці підсилює інші елементи. 

Як це працює? 

Успішний кластер тримається на чотирьох «китах», які постійно взаємодіють між собою:

1.Бізнес: Компанії-виробники, постачальники сировини та сервісні фірми. Вони конкурують за клієнта, але співпрацюють у питаннях логістики чи експорту.

2.Наука та освіта: Університети та лабораторії. Вони готують саме тих фахівців, які потрібні кластеру, і проводять дослідження під конкретні запити бізнесу та ядра кластерної організації.

3.Органи влади: Місцеві органи, які створюють умови (інфраструктуру, податкові пільги), щоб цей «вулик» працював ефективно.

4.Інші учасники: стають додатковим знаковим та важливим підсилювачем успішної співпраці.

Чому ми обрали формат туристично-креативного кластеру? 

Туристично-креативний кластер це та форма, яка найбільше відповідає запитам та можливостям Куяльницької агломерації. Три громади, які об’єднані в територіальну спільність - Красносільська, Усатівська та Іванівська, мають кілька важливих конкурентних переваг. Найперше, вони всі мають вихід до Куяльницького лиману та до Національного природного парку “Куяльницький”, який має унікальний туристичний потенціал та велике екологічне значення для регіону та України. Важливо також зазначити, що регіон має дуже велику кількість маленьких, крафтових виробництв, які також можуть стати драйверами розвитку для Куяльницької агломерації та одеського регіону. 

Повернемось до туристичного потенціалу. Принциповий момент: якщо звичайний туризм продає «ліжко та сніданок», то такий кластер продає враження, сенси та унікальні історії.

Основні переваги такого формату взаємодії, розбиті за напрямками:

1.Економічний ефект: «Гроші залишаються вдома»

Головна проблема поодиноких бізнесів — вони часто змушені закуповувати послуги ззовні. У кластері все працює інакше:

• Замкнений ланцюжок доданої вартості: Турист приїжджає в готель (туризм), йде на виставку цифрового мистецтва (креатив), купує крафтовий сир у місцевого фермера (локальний бізнес) і заїжджає на виноробню, яку оформив місцевий дизайнер. Гроші циркулюють всередині регіону.
• Спільний маркетинг: Один малий готель не може дозволити собі рекламну кампанію на Європу, а кластер — може. Спільний бренд (як-от «Дністер») працює на всіх учасників одночасно.
• Оптимізація витрат: Учасники можуть спільно орендувати складські приміщення, закуповувати матеріали за гуртовими цінами або використовувати одну цифрову платформу для бронювання.

2. Креативний прорив: «Від сервісу до досвіду»

3. Стратегічні переваги: Національна та Міжнародна арена

Як ми бачимо шляхи розвитку кластеру? 

Ми розглядаємо туристично-креативний кластер “Чумацький шлях” і отримуємо унікальну бізнес-модель, де кожен учасник (від великого банку до власника житла або маленької крафтової сироварні) підсилює один одного.

Ми вбачаємо головні переваги такого формату:

• Економіка масштабу та крос-секторальна синергія - Кластер дозволяє об’єднати ресурси різних за розміром учасників ринку для створення успішних ланцюгів співпраці на всьому шляху.
• Створення «Цінності з повітря» (Сторрітелінг та Креатив) - Саме креативна складова кластера перетворює звичайну дорогу на об’єкт бажання.
• Ревіталізація регіонів та соціальний вплив

«Чумацький шлях» проходить через громади, для яких кластер стає драйвером виживання та зростання:

• Ринок збуту для локальних виробників: Малий бізнес отримує доступ до великого потоку платоспроможних туристів, які прийшли за «легендою», враженнями та користю.
• Інфраструктурний поштовх: Кластер має значно більше ваги в діалозі з державою щодо ремонту доріг чи проведення швидкісного інтернету в регіони, ніж окремі підприємці.

Команда, яка створює кластер, вірить:  “Чумацький шлях” має всі можливості стати простором для реалізації найсміливіших ідей та найсучасніших практик. Ми віримо у те, що зможемо перетворити Куяльницьку агломерацію у приклад успішного результату синергії. І перші кроки в цьому напрямку вже успішно зроблені.

Автори: Сергій Опря - Голова Наглядової Ради Наукового Кластеру “Наукові Парки України”, один з ініціаторів та співавторів  проєкту Туристично-креативний кластеру “Чумацький Шлях Віталій Зайцев  - Голова Правління Наукового Кластеру “Наукові Парки України”, один з ініціаторів та співавторів  проєкту Туристично-креативний кластеру “Чумацький Шлях