Таку думку в ефірі УСІ висловив головний ця редактор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький.
Він зазначив, що ініціатива Мінкульту повністю вилучити продукцію російських видавництв виглядає як істерична заява, замість якої мав би бути системний підхід — чіткий план з кошторисом поетапного оновлення книжкових фондів в країні.
Міністерство культури замість того, щоб сформулювати проблему і почати шукати метод її рішення, вирішило істерично сказати, що воно відмовиться від книжок російською мовою. Але це технічно неможливо без великих грошей або великих втрат, — зазначив письменник.
Крім того, зауважив він, рішення у сфері книжкового ринку не мають суперечити європейським нормам.
Якщо Україна погоджує єдине законодавство з Європейським Союзом, то свобода розповсюдження інформації — це є головний чинник законодавства, яке стосується цієї інформації. Ми не можемо просто взяти і заборонити читати російську читачам, — сказав він.
Окремо видавець наголосив на проблемі нелегального обігу російських книжок.
Ми маємо остаточно заборонити ввезення книжок російської федерації, що ввозяться або контрабандою або для власних потреб, а потім продаються через букіністичні ринки та книгарні. І головне, ми маємо почати боротися з піратством, тобто з тими російськими книжками, які видають українські пірати десь у сусідній підворотні і потім роблять вигляд, що ці книжки видані десь в Казахстані чи Латвії, і ставлять фальшиві вихідні дані, — зауважив Олександр Красовицький.
Письменник звернув увагу й на критичний стан бібліотечної галузі. За його словами, бібліотекарі залишаються фактично єдиною нереформованою категорією працівників у сфері культури.
Бібліотекарі отримують ставку нижчу, ніж мінімалка — п’ять тисяч. А найвищої категорії бібліотекар має ставку 7400. Це абсолютно незрозуміла позиція держави, — сказав він.
Олександр Красовицький також наголосив, що в Україні досі понад 10 тисяч бібліотек із фондами приблизно 140 мільйонів примірників — це у 2,5 раза менше, ніж 15–20 років тому. При цьому 45% фондів — книжки радянського часу, переважно російською мовою. Ще близько 20% — видання з російської федерації та республіки білорусь.
У світі, зауважив видавець, бібліотечні фонди оновлюють щонайпізніше раз на 10–12 років. В Україні ж масове вилучення старих книжок без заміни може призвести до закриття бібліотек.
Більше про заборону російських книжок від Мінкульту — у повній версії інтерв’ю.
