За останні 150 років людство втратило 80% водно-болотних угідь Дунаю: яка ситуація на Одещині (фото)

За останні 150 років внаслідок людської діяльності — протипаводкового захисту, гідроенергетикою, регулюванням стоку (ставки, водосховища), спрямленням русел, активним судноплавством та днопоглибленням — Європа втратила понад 80% природних заплав і водно-болотних угідь Дунаю, а разом з ними й екосистемні послуги, які вони надавали.

За останні 150 років людство втратило 80% водно-болотних угідь Дунаю: яка ситуація на Одещині (фото)

Про це повідомили у Всесвітному фонді природи WWF-Україна.

На території України Дунай протікає лише декількома десятками кілометрів по кордону, проте країна є важливою частиною його басейну. В Україні беруть початок великі притоки Дунаю – Тиса (Закарпаття), Прут та Сірет (Карпати), які несуть свої води до головного русла. Україна разом із Румунією поділяє унікальну дельту Дунаю – найбільшу заплавну екосистему Європи і одну з найбагатших біорізноманіттям територій континенту.

На українському боці дельти, неподалік міста Вилкове, встановлено символічний знак «0 км», що позначає місце, де головне русло Дунаю впадає в Чорне море. На жаль, через повномасштабне вторгнення росії доступ до Дунайської дельти на українській території нині обмежений з міркувань безпеки.

Основними загрозами для екології Дунаю стали забруднення небезпечними відходами та  гідроморфологічні зміни русла.

Зокрема, мова йде про:


  • Забруднення органічними, біогенними та небезпечними речовинами — як результат недостатньої очистки стічних вод або її відсутності, а також їхнього змиву з сільськогосподарських угідь, промислових та комунальних підприємств;

  • Гідроморфологічні зміни;

  • Зміна клімату;

  • Засмічення водних об’єктів твердими побутовими відходами (зокрема й пластиком);

  • Інвазивні (чужорідні) види;

  • Вплив воєнних дій.

Дунайський басейн та його притоки є домом для унікального та багатого розмаїття видів, що робить його центральним пунктом для збереження біорізноманіття у Центральній та Південно-Східній Європі. Весь річковий басейн є притулком для приблизно:


  • 2 000 видів рослин та понад 5 000 видів тварин.

  • З них: 40 видів ссавців, близько 180 видів гніздових птахів, приблизно 100 видів риб та дюжину видів рептилій та амфібій.

  • Особливо винятковим є біорізноманіття Дунайської дельти. Дунайський біосферний заповідник, одна з найбільших заповідних територій (580 000 гектарів), є природним генофондом “неоціненного значення”. Він може похвалитися 1 839 видами флори, 678 видами водоростей та 1 016 видами листостеблових рослин. Його фауна включає 3 590 видів, зокрема 2 244 види комах, 91 вид молюсків, 135 видів риб та 331 різний вид птахів.

  • Великі заплавні ліси та Дунайська дельта слугують останніми притулками в континентальній Європі для таких знакових видів, як орлан-білохвіст та пелікани білі. Лише Дунайська дельта є домом для 70% світової популяції пеліканів білих.


Проте саме гідротехнічні споруди є однією з найбільших екологічних проблем для Дунаю. Річкові греблі та шлюзи, збудовані для виробництва електроенергії або судноплавства, розділили річкову систему і створили перешкоди для міграції риби та інших водних організмів. Наприклад, гребля «Залізні ворота», зведена на Дунаї у 1970-х роках, повністю перекрила шлях багатьом видам риб до місць їхнього нересту. Через відсутність рибоходів значно скоротилися площі нерестовищ, що призвело до різкого зменшення кількості цінних видів риб, зокрема осетровихОксана Коноваленко

Окрім гідротехнічних споруд на річках, нелегальний вилов риби — насамперед заради чорної ікри — є ще однією причиною сьогодні, яка ставить під загрозу виживання дунайських осетрових.

Для Європи Дунай лишається останньою великою річкою, де ці червонокнижні види риб ще можуть вільно жити і природно розмножуватися, зауважують експерти міжнародного проєкту LIFE-Boat 4 Sturgeon. Адже понад 800 км річок Дунаю залишаються вільнотекучими.Сьогодні осетрових вважають найвразливішою групою видів на Землі — до 23 із 26 їхніх видів перебувають на межі зникнення.

Нагадаємо, що Дунай — це найбільша міжнародна річка Європи.  Він протікає територією чи є кордоном 10 держав, а його басейн ділять між собою 19 країн. Саме на цій річці розташовані 4 європейських столиці: Австрії — Відень, Сербії — Белград, Угорщини — Будапешт, Словаччини — Братислава.

У цьому басейні проживає близько 83 мільйонів людей, причому понад 20 мільйонів безпосередньо залежать від Дунаю як джерела питної води.