Заборона соцмереж до 16 років: в Європі боротимуться із залежністю, – що кажуть психологи
Європарламент закликає обмежити доступ дітей до соцмереж до 16 років — за прикладом Австралії, де повна заборона набирає чинності вже 10 грудня. Але це рішення викликає суперечки по всьому світу: австралійські підлітки вже подали до суду, а психологи наголошують — жорсткі заборони можуть дати зворотний ефект.
Кореспондент Української Служби Інформації розібрався у питанні та звернувся за роз’ясненнями до психологині Анни Олійник, аби розповісти, що насправді стоїть за цими ініціативами.
Європа рухається до суворіших правил
Пропонований підхід:
- 13–16 років — доступ лише зі згоди батьків;
- Самостійний доступ — з 16 років.
Європейські політики надихалися досвідом Австралії, де всім до 16 років повністю заборонять користуватися соцмережами. Без винятків. Без дозволу батьків. Більше того, всі чинні акаунти дітей будуть заблоковані.
Закон набирає чинності вже 10 грудня, але викликав величезний резонанс.
Підлітки подали до суду
Ноа ДжонсМейсі Нейланд
Вони стверджують:
- заборона порушує їхнє право на свободу політичної комунікації;
- уряд не розглянув більш м’які альтернативи;
- обмеження «надмірно суворе» і вторгається у приватний простір підлітків.
- 97% молоді щодня онлайн;
- 78% підлітків 13–17 років перевіряють смартфон щогодини;
- кожен четвертий проявляє ознаки залежності від телефону.
Ці дані стали одним із ключових аргументів для посилення правил.
Психологиня: «Проблема реальна, але заборони можуть нашкодити»
УСІАнни Олійник
Чому певна регуляція необхідна
У дітей навички саморегуляції ще розвиваються. Їхній мозок більш схильний до залежностей
Фахівчиня вказує на три основні ризики:
- дитячий мозок легко піддається адиктивним механізмам;
- інтернет переповнений контентом, що шкодить розвитку та формує нереалістичні очікування;
- для нормального розвитку потрібна фізична активність та живе спілкування.
Чому заборона може обернутися ще більшими проблемами
Діти особливо хочуть те, що їм забороняють. А коли потрапляють у складну ситуацію, бояться йти до батьків через страх покарання
Вона додає:
Інтернет — вже частина життя дітей, і повне виключення може зробити їх «вигнанцями» серед однолітків.
Для українських дітей за кордоном соцмережі — інколи єдиний зв’язок із батьківщиною.
В інтернеті багато якісного контенту, зокрема українськомовного.
Ігри сьогодні — не лише «вбивці часу», а й інструменти навчання та розвитку.
Батьки мають говорити з дітьми, а не наказувати. Пояснювати ризики й переваги, встановлювати гнучкі правила, — підкреслює Олійник.
Вона наголошує:
- правила мають враховувати вік, інтереси та реальне життя дитини;
- дорослі повинні самі володіти навичками цифрової грамотності та емоційної підтримки;
- дитина має знати, що може прийти до батьків із будь-якою проблемою, не боячись сорому чи покарання.
Тоді й після 16 років підліток буде свідомим користувачем, а не втрапить у залежність
Світ очевидно рухається до більш жорсткого регулювання соцмереж — і питання лише в тому, яким буде баланс між захистом дітей та їхніми правами. Європа пропонує контроль, Австралія — повну заборону, а психологи закликають до діалогу й усвідомленості.
Одне зрозуміло точно: проблема потребує не лише законів, а й участі сімей, фахівців та суспільства.
