Як Україна боролась з «тіньовим» флотом РФ?
Останнім часом українські сили оборони дуже ефективно нівелюють російський «тіньовий» флот, який допомагає країні-агресору вивозити крадене зерно та метал з тимчасово окупованих територій, а також заробляти на продажах нафти та нафтопродуктів. Так, лише з 6 по 17 липня 2026 року українські сили безпілотних систем вразили 159 суден так званого тіньового флоту РФ в Азовському та Чорному морі. Однак Україна намагалася боротися з суднами, які незаконно заходять на тимчасово окуповані території, зокрема у Крим, ще з 2014 року. Щоправда, ефективність методів цієї боротьби була набагато менша, аніж те, що сьогодні роблять українські дроноводи.
«УСІ» прослідкувала, як Україна виявляла російський «тіньовий» флот раніше.
Що таке «тіньовий» флот?
«Тіньовим» флотом називають морські судна, які задіяні для перевезення підсанкційних товарів. У першу чергу, йдеться про нафту. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну на країну-агресора міжнародна спільнота, зокрема країни Європейського Союзу та США, наклали санкції, щоб обмежити фінансові можливості РФ. Щоб обходити ці економічні обмеження, Росія використовує тисячі суден. Саме їх і називають «тіньовим» флотом.
Як повідомили в Міністерстві оборони України, станом на весну 2026 року «тіньовий» флот РФ налічував 1500 суден. Власники – переважно фіктивні компанії. А самі танкери – це судна віком 15-25 років. Команда цих суден, щоб знищити свої сліди і шлях обходу санкцій, вимикають транспондери, передають хибне місце розташування, нафту перевантажують прямо в морі, працюють без страхування та технічного догляду. Під міжнародні санкції вже потрапили більше 600 суден. Тобто менше половини.
«Тіньовий» флот, окрім можливості для країни-агресора заробляти кошти на війну, становить величезну загрозу для довкілля, адже старі судна без страховки притягти до відповідальності в разі аварії вкрай складно.
Але й до повномасштабного вторгнення Росія обходила міжнародні та українські санкції за допомогою суден. Зокрема, вивозила та завозила продукцію з портів окупованого Криму, які Україна закрила для судноплавства після анексії півострова.
За старі гріхи
5 грудня 2025 року київський суд наклав арешт на судно GLADIUS, яке напередодні затримали українські правоохоронці в одеському торговельному порту. Причина затримки та арешту – перевезення майже семи тонн пшениці через кримські порти у 2021 році. Тоді це судно мало назву «Пересвет» і було оформлено на російську компанію «Аншип», яка, за інформацією «Центру журналістських розслідувань», під контролем подружжя Анненкових. Лідія та Олександр Анненкови – під українськими санкціями. За інформацією порталу War&Sanctions, компанія «Аншип» експлуатувала вісім суден. Вона отримала держзамовлень на загальну суму 1,3 млрд рублів, зокрема від міністерства оборони Росії.
Хоча судно GLADIUS/Пересвет українські правоохоронці запідозрили лише в одному епізоді вивезення зерна, ще у 2019-2020 роках на сайті «Миротворець» виходили розслідування про участь цього суховантажу в перевезенні з Криму не лише пшениці, а ще й щебня та ільменіту. Українські правоохоронці встановили, що капітаном «Пересвету» у 2021 році був росіянин Сергій Васильєв. Заочно він отримав підозру в порушенні порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.
Не оминув підозри також нинішній капітан судна GLADIUS – громадянин Сирійської Арабської Республіки Мазін Алькаді Юсуф. За версією слідства, він у 2024 році як капітан іншого судна, зайшов до закритого Керченського порту у Криму, щоб вивезти зріджений газ.
Що ж до судна GLADIUS, яке зайшло в порт Одеси у грудні минулого року, його суд передав в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Скоріш за все, в майбутньому агентство виставить затримане та заарештоване в Україні судно, яке служило Росії, на продаж. Принаймні саме така доля спіткала інші затримані суховантажі з подібною історією.
В бюджет України
В той час, коли в Одесі затримували судно GLADIUS, АРМА продало на аукціоні судно USKO MFU, яке було частиною «тіньового» флоту Росії. 44-річний суховантаж пішов з молотка майже за 2,5 млн грн. Окрім цих грошей, новий власник мав також сплатити 4,4 млн грн вартості витрат на оцінку майна та портові збори. АРМА намагалось продати судно дорожче, але бажаючих не знайшлось.
Судно USKO MFU затримали українські правоохоронці влітку 2024-го, коли суховантаж зайшов до Ренійського порту на розвантаження. Судно заарештували, а пізніше передали в АРМА через те, що у 2023 році воно заходило до кримських портів, щоб вивезти 1,5 тис. тонн пшениці та 1,6 тис. тонн соняшникового шроту, захоплених на тимчасово окупованій території України - Херсонської та Запорізької областей.
З кінця минулого року АРМА через Прозорро.Sale намагається продати ще одне судно, яке допомагало Росії обходити санкційні обмеження. Йдеться про суховантаж ANKA, який затримали в Ренійському порту у квітні 2025-го. 21-річне судно спочатку оцінили у 16,3 млн грн, а коли бажаючих не знайшлось, ціну знизили вполовину. Однак суховантаж поки що не продали.
З матеріалів слідства відомо, що судно ANKA у 2024 році вивезло з Севастопольського порту 4,6 тис. тонн пшениці, вкраденої з окупованих територій Запорізької та Херсонської областей. Капітаном цього суховантажу тоді був громадянин Індії. В листопаді 2025 року на судно ANKA були накладені українські санкції. Після його продажу в бюджет нашої країни надійдуть декілька мільйонів гривень.
А що було до повномасштабного вторгнення?
В жовтні 2014 року Генеральна прокуратура України відкрила загальне провадження щодо порушення порядку в’їзду та виїзду з тимчасово окупованих територій. У рамках цього провадження у 2015 році було заарештоване судно Aliot, яке ходило під прапором Республіки Молдови, а його власником тоді значилася компанія Sonik Star Navigation Cо.
Вірогідно, йдеться про офшорну компанію з Маршалових островів, реальним власником якої, за інформацією видання «Південний кур’єр», міг бути депутат Одеської міської ради від забороненої наразі партії «Опозиційна платформа – за життя» Віталій Саутьонков. Він, як і його колега Віктор Баранський, наразі фігурують у справі Національного антикорупційного бюро щодо можливого привласнення барж Українського Дунайського пароплавства, писало «Суспільне.Одеса». Обидва – втекли з України та оголошені в розшук.
Але повернемось до буксиру Aliot. Після арешту судна його власники через суд намагались арешт зняти. Судно затримали з Ізмаїльському порту за заходження до Криму. Примітно, що капітаном судна Aliot був громадянин України. У 2016 році, за даними видання «Укррудпром», за зняття арешту з буксира представникам Генпрокуратури начебто пропонували 25 тис. доларів США.
Врешті, у 2018 році херсонський суд арешт з судна Aliot зняв. А зараз цей буксир використовує Росія. Так, за даними порталу vesselfinder, побудований у 1978 році колишній буксир Aliot з 2019 року називається Freedom і ходить під прапором РФ. У березні 2026 року це судно заходило до Керченського порту у Криму. Але вже більше 110 днів судно не подає даних про своє місцеперебування. Сподіваємося, до нього вже дотягнулись українські дрони, адже українські правоохоронці дотягнутись не змогли чи не захотіли.

