Після смерті Ліндсі Грема: чи послабшають санкції США проти Росії та чому Україні не варто шукати «іншого друга»
Смерть сенатора-республіканця Ліндсі Грема стала не лише великою втратою для американської політики, а й подією, яка викликала занепокоєння в Україні. Саме Грема багато років вважали одним із найпослідовніших прихильників України серед республіканців, а його санкційний законопроєкт проти Росії — одним із найжорсткіших інструментів економічного тиску на Кремль. Уже за кілька днів після смерті сенатора в Конгресі представили оновлену редакцію документа, яка виявилася значно м’якшою за початкову.
Чи означає це зміну політики Вашингтона щодо Росії, чи варто Україні шукати нового політика, який міг би замінити Ліндсі Грема, та яким буде майбутнє американської підтримки України — про це в ефіріУСІ розповів голова аналітичного центру «Інститут американістики» Владислав Фарапонов.
«Для України це теж велика втрата»
На думку Владислава Фарапонова, смерть Ліндсі Грема вже стала подією, яка впливає на українсько-американські відносини. Причому йдеться не лише про політичний аспект, а й про втрату людини, яка протягом багатьох років системно відстоювала інтереси України незалежно від того, хто перебував при владі у Вашингтоні.
Експерт розповів, що після смерті сенатора біля його кабінету в Капітолії американці почали залишати квіти. За словами Фарапонова, якби українці, які розуміють справжній внесок Грема у розвиток українсько-американського партнерства, мали таку можливість, вони також долучилися б до цього вшанування.
Для мене Ліндсі Грем і Річард Блументаль — це еталон двопартійної співпраці. Вони працювали разом незалежно від того, хто був президентом США — Байден чи Трамп. І саме така співпраця сьогодні є великою рідкістю для американської політики.
Фарапонов наголошує, що в Україні часто недооцінюють масштаб роботи американських сенаторів. За його словами, Грем і сенатор-демократ Річард Блументаль роками разом працювали над законодавчими ініціативами щодо України, хоча представляли різні політичні сили й були політичними опонентами.
Саме тому, переконаний експерт, їхня співпраця стала прикладом того, як питання підтримки України може об’єднувати представників двох американських партій.
Чому роль Ліндсі Грема була особливою
За словами Владислава Фарапонова, одним із найважливіших напрямів роботи Ліндсі Грема був постійний тиск на американські адміністрації щодо посилення політики стосовно Росії.
Зокрема, експерт нагадав, що у 2022–2023 роках саме Ліндсі Грем разом із Річардом Блументалем неодноразово пропонували різні законодавчі механізми, які могли б змусити адміністрацію Джо Байдена офіційно визнати Росію державою — спонсором тероризму.
Попри те, що цього рішення тоді так і не ухвалили, сама діяльність сенаторів мала велике політичне значення.
Вони показували адміністрації Байдена, що допомога Україні — це не лише фінансування чи постачання зброї. Є ще багато політичних рішень, які Сполучені Штати можуть і повинні ухвалювати.
Фарапонов також звернув увагу, що Ліндсі Грем був одним із небагатьох американських політиків, який ще у 2022 році особисто приїхав до України, попри офіційні рекомендації утриматися від таких поїздок через безпекові ризики.
На думку експерта, саме такі візити демонстрували не декларативну, а реальну підтримку України та були важливим сигналом як для Києва, так і для американського політичного істеблішменту.
Окремо Фарапонов підкреслив, що Ліндсі Грем мав ще одну важливу перевагу — він користувався великою довірою Дональда Трампа та мав можливість безпосередньо доносити свою позицію до президента США. Саме тому його смерть стала відчутною втратою не лише для американських республіканців, а й для України.
Чому санкційний законопроєкт уже змінився
Однією з головних тем ефіру стала оновлена редакція санкційного законопроєкту, який до своєї смерті активно просував Ліндсі Грем. Уже за кілька днів після його смерті документ був представлений у новій редакції, що викликало дискусії про можливе послаблення американської санкційної політики щодо Росії.
Втім Владислав Фарапонов закликає не поспішати з такими висновками. За його словами, сама поява різних редакцій законопроєкту є абсолютно звичною практикою для американського законодавчого процесу.
Експерт пояснює, що будь-який законопроєкт повинен пройти складний шлях через обидві палати Конгресу. Документ має бути ухвалений Сенатом і Палатою представників у максимально однаковій редакції, після чого його підписує президент США. Саме тому зміни до тексту ще не означають зміни політичного курсу Вашингтона.
Те, що законопроєкти реєструються в різних редакціях і можуть змінюватися, — абсолютно нормальна історія для американської політики. Сьогодні ще зарано робити остаточні висновки.
На думку Фарапонова, нинішні корективи можуть бути частиною політичного компромісу, який дозволить залучити більше голосів у Конгресі та забезпечити ухвалення документа.
Чи можуть санкції стати м’якшими
Під час ефіру обговорили й конкретні зміни, які вже з’явилися в новій редакції законопроєкту. Зокрема, максимальні мита для країн, що закуповують російські енергоресурси, пропонується знизити з 500 до 100 відсотків, а також передбачити винятки для окремих держав, які скорочують залежність від російського газу.
Окрім цього, документ дозволяє президенту США тимчасово призупиняти дію окремих санкцій, якщо це відповідатиме національним інтересам країни.
Попри такі зміни, Владислав Фарапонов не вважає, що законопроєкт рухається в напрямку поступок Кремлю.
Я не думаю, що ми побачимо документ, який стане більш поблажливим до Росії. Він ще може змінюватися як в один, так і в інший бік, але не думаю, що йтиметься саме про послаблення санкційного тиску.
Експерт переконаний, що нинішня конструкція документа радше відображає баланс між повноваженнями Конгресу та адміністрації президента США, ніж бажання послабити санкції.
Чому Трамп має отримати право на остаточне рішення
Окрему увагу під час ефіру приділили положенню законопроєкту, яке дозволяє президентові США призупиняти дію санкцій.
На думку Владислава Фарапонова, це не є чимось незвичним для американської політичної системи. Навпаки, саме таким чином працює система стримувань і противаг, коли законодавча та виконавча влада змушені шукати компроміс.
За словами експерта, Конгрес формує законодавчу основу санкційної політики, але адміністрація президента повинна зберігати певний простір для ухвалення зовнішньополітичних рішень.
Саме тому можливість для Білого дому впливати на механізм реалізації санкцій не варто трактувати як ознаку відмови США від жорсткої політики щодо Росії.
Юридично й політично така конструкція законопроєкту є нормальною. Вона дозволяє врахувати позицію Сенату, Палати представників і водночас залишає адміністрації необхідний простір для ухвалення рішень.
Водночас Фарапонов наголошує, що остаточні висновки можна буде робити лише після завершення всіх парламентських процедур. До цього моменту документ ще може зазнати змін.
Пам’ять про Ліндсі Грема може допомогти законопроєкту
Попри трагедію, експерт не виключає, що саме смерть Ліндсі Грема може додатково консолідувати американських законодавців навколо його ініціативи.
За словами Владислава Фарапонова, у США вже існували випадки, коли після смерті відомих політиків або громадських діячів законодавчі ініціативи фактично ставали частиною їхньої політичної спадщини.
Він нагадав історію із законодавством щодо боротьби з онкологічними захворюваннями, яке після смерті сина Джо Байдена отримало його ім’я. Подібний сценарій, хоча поки що лише теоретично, можливий і щодо санкційного законопроєкту Ліндсі Грема.
На думку експерта, головне зараз — не спекулювати на трагічній смерті сенатора, а зробити все, щоб його багаторічна робота із підтримки України отримала практичне продовження у вигляді ухваленого закону.
Не хочеться спекулювати на смерті людини, яка щиро вболівала за українсько-американські відносини. Але її політична спадщина цілком може допомогти об’єднати голоси навколо цього законопроєкту.
Україні не потрібен «новий Ліндсі Грем»
Завершуючи розмову, Владислав Фарапонов відповів на питання, яке сьогодні звучить дедалі частіше: хто після смерті Ліндсі Грема може стати головним союзником України серед республіканців. На думку експерта, сама постановка такого питання є не зовсім правильною.
Фарапонов переконаний, що українська дипломатія не повинна будувати свою стратегію навколо окремих політичних фігур, навіть якщо йдеться про настільки впливового політика, як Ліндсі Грем. Значно важливіше — зберігати системну підтримку України в американському політикумі незалежно від персоналій.
Ми не маємо шукати одну людину. Ми маємо працювати з усіма можливими республіканцями в Сенаті, в Палаті представників. Двопартійна підтримка — це не просто два красиві слова. Це фундамент українсько-американського партнерства.
За словами експерта, саме такий підхід багато років забезпечував Україні стійку підтримку у Вашингтоні. Він означає постійну роботу як із республіканцями, так і з демократами, незалежно від того, яка політична сила контролює Білий дім або Конгрес.
Чому не можна робити ставку на кількох політиків
Владислав Фарапонов наголошує, що американська політична система надзвичайно динамічна. Президентські вибори, проміжні вибори до Конгресу, регулярне оновлення складу Палати представників і Сенату постійно змінюють баланс політичних сил.
Саме тому, переконаний він, Україні було б помилково пов’язувати свої інтереси лише з кількома впливовими політиками.
Ми не можемо дозволити собі сказати: знайдемо двох-трьох сенаторів — і цього буде достатньо. Так не працює. Політики змінюються, завершують кар’єру, йдуть на пенсію, програють вибори. Має працювати система, а не персональні контакти.
Експерт звернув увагу, що вже найближчими роками американську політику очікує чергова хвиля кадрового оновлення. Частина досвідчених сенаторів і конгресменів уже заявила про намір не балотуватися на наступних виборах, тому Україні доведеться вибудовувати відносини з новим поколінням американських політиків.
Сенат залишається ключовим партнером України
Водночас Владислав Фарапонов наголошує, що після смерті Ліндсі Грема Україна не залишилася без союзників у Сенаті. За його словами, серед республіканців достатньо впливових політиків, які здатні продовжити підтримку України та просувати жорсткі рішення щодо Росії.
Як приклад експерт назвав лідера республіканської більшості в Сенаті Джона Туна, однак одразу зауважив, що не варто концентруватися лише на одному прізвищі. Значно важливіше підтримувати постійний діалог із широким колом американських законодавців.
Окремо Фарапонов пояснив різницю між Сенатом і Палатою представників. За його словами, сенатори є значно незалежнішими політиками, оскільки обираються на шість років і менше залежать від поточної політичної кон’юнктури чи позиції президента.
Натомість члени Палати представників проходять вибори кожні два роки, а тому набагато більше зважають на підтримку або критику з боку глави держави. Саме тому, переконаний експерт, довгострокова робота із Сенатом має особливе значення для України.
Головний урок після смерті Ліндсі Грема
На думку Владислава Фарапонова, політична спадщина Ліндсі Грема полягає не лише в окремих законопроєктах чи санкційних ініціативах. Насамперед вона демонструє, наскільки важливою для України є двопартійна підтримка у Сполучених Штатах.
Саме Ліндсі Грем разом із сенатором-демократом Річардом Блументалем протягом багатьох років показували, що питання підтримки України може об’єднувати політичних опонентів. На переконання експерта, саме цей досвід Україна має не лише цінувати, а й продовжувати розвивати.
Попри зміни до санкційного законопроєкту, Фарапонов не бачить підстав говорити про відмову Вашингтона від жорсткого тиску на Росію. Він закликає дочекатися остаточної редакції документа та не робити передчасних висновків лише на основі проміжних змін.
Водночас смерть Ліндсі Грема, без сумніву, стане важливою віхою в історії українсько-американських відносин. Для України це не лише втрата одного з найпослідовніших союзників, а й нагадування про те, що справжня підтримка будується не навколо окремих політиків, а навколо міцних інституційних відносин між двома державами.
Раніше УСІ писала, що судово-медичні експерти оприлюднили попередні висновки щодо смерті американського сенатора-республіканця Ліндсі Грема. За даними медичної експертизи, 71-річний політик помер внаслідок розшарування аорти, спричиненого атеросклеротичним серцево-судинним захворюванням. Остаточний висновок буде зроблено після завершення токсикологічних і мікроскопічних досліджень.
