Олександр Усик у політиці та рейтинги Зеленського, Залужного й Буданова — соцопитування
Олександр Усик несподівано з’явився у політичних соціологічних опитуваннях і вже демонструє потенціал, який теоретично дозволяє йому навіть сформувати власну парламентську фракцію. Паралельно дослідження фіксують динамічні зміни у рейтингах ключових політичних фігур України: Володимира Зеленського, Валерія Залужного та Кирила Буданова. Електоральне поле залишається нестабільним і чутливо реагує на інформаційний фон, публічні скандали та політичні події, а майбутня конфігурація влади залежатиме від сценаріїв другого туру президентських виборів.
Про це в ефірі УСІ заявив політтехнолог Руслан Рохов, коментуючи дослідження Info Sapiens за травень 2026 року.
Усик може завести власну фракцію до парламенту
Однією з несподіванок останніх соціологічних вимірювань стала поява у рейтингах боксера Олександра Усика. Хоча спортсмен офіційно не заявляв про намір балотуватися чи створювати політичну силу, його прізвище вперше включили до опитувань через високий рівень суспільної довіри та публічні заяви про можливу участь у політичному житті.
За словами Руслана Рохова, соціологам було цікаво простежити, як змінюється підтримка Усика. До березня його не було серед фігурантів досліджень, однак уже зараз результати свідчать про значний політичний потенціал спортсмена.
За різних комбінацій учасників та різних сценаріїв він уже сьогодні міг би завести власну фракцію до парламенту
Попри те, що боксер не заявляв поки про виборчі політичні амбіції, раніше він зазначав, що готовий бути міністром спорту. Й загалом, зауважив Руслан Рохов, Усик не відкидає позицію можливої участі у виборчому процесі.
Шанси політичних сил: стабільні лідери і нові конкуренти
Водночас лідером парламентських рейтингів залишається умовна партія посла у Великобританії Валерія Залужного. Партія президента Зеленського після низки травневих скандалів дещо «заїхала у рейтингах».
Третє місце від початку року стабільно утримує умовна політична сила, пов’язана з екскерівником ГУР та чинним очільником Офісу президента Кирилом Будановим.
Також стійкі позиції зберігає «Європейська Солідарність», яка спирається на свій традиційний ядерний електорат.
Поступово зростають рейтинги політичної сили Дмитра Разумкова. За результатами опитувань, вона також долала б прохідний бар’єр до Верховної Ради.
Нові партії: електоральний запит на самозахист та політсила навколо прифронтових міст
У соціології вже фіксується група виборців, для яких тема безпеки є ключовою політичною мотивацією.
Йдеться про людей, які готові підтримати політичну силу, що прямо відстоює ідею доступу до зброї для самозахисту. У межах опитувань ця група демонструє рівень підтримки приблизно в 2,4–2,9% серед тих, хто визначився з вибором.
Це більше, ніж у низці політичних проєктів, які вже давно присутні в публічному полі. Це більше, аніж у Ляшка, «Батьківщини», Притули, партії Гончаренка, «Удару» Кличка тощо
Як зазначив політтехнолог, такий рівень підтримки є достатнім, щоб у разі консолідації цей запит міг перетворитися на окрему політичну силу з шансами на проходження до парламенту навіть без залучення медійних лідерів або «селебриті».
Експерт підкреслює, що тут формуються одразу дві різні групи електорату. Перша — це мешканці прифронтових і найбільш уразливих регіонів. Зокрема йдеться про Запоріжжя та Харківщину. Для них політична ідентичність формується навколо потреби у захисті та виживанні.
Друга група — це виборці, яких об’єднує саме ідея права на збройний самозахист. Це більш ідеологічний запит, який не прив’язаний до конкретного регіону, але також може консолідуватися навколо окремої політичної пропозиції.
Хто стане президентом: погляд через соціологію сьогодення
Довіра до Валерія Залужного традиційно залишається високою. Він довгий час був лідером цього показника і продовжує утримувати сильні позиції навіть зараз.
Залужний має більше довіри, ніж інші політики, але це не означає автоматичної електоральної підтримки
Руслан Рохов пояснив, що після переходу Залужного у дипломатичну роботу та зменшення його присутності в українському публічному просторі рівень підтримки поступово знижується. Так само знижується і його електоральний рейтинг.
Залужний не пропонує конкретних рішень. Він наразі не є суб’єктним. Тож ті виборці, які очікували від нього активних дій, розчаровуються, й рейтинг падає
Водночас не є статичними електоральні рейтинги Володимира Зеленського. Вони реагують на інформаційний фон і політичні події.
Були спади у листопаді під час обшуків в Єрмака. Потім зростання у грудні, коли Єрмака звільнили. Потім позитивна комунікація у січні — злет. Потім знову скандали — рейтинг з’їжджав: з 23 поступово до 21,9
Рівень довіри до Кирила Буданова залишається вищим за довіру до низки політичних лідерів, зокрема навіть із невеликою перевагою над Володимиром Зеленським у межах окремих замірів.
Водночас експерт підкреслив, що ключова особливість Буданова полягає у тому, що його підтримка сильно залежить від публічної присутності та інформаційного контексту.
Кирил Олексійович зайняв позицію Офісу президента, й сталося зростання його рейтингу. У нього в листопаді було 5,2%, у грудні — 4,2%, на тлі того, що його було менше в медійному просторі. Після призначення головою ОП Буданов має зростання — 7,7, 8,9, 8,5
Експерт підкреслив, що говорити про другий тур президентських виборів ще надто зарано. На його перебіг впливатимуть бойові дії та умови миру.
Але вже зараз зрозуміло, що простір може відкритися для так званих «андердогів» — кандидатів поза колом фаворитів. Якщо такий кандидат виходить у другий тур проти лідера, безальтернативно перемогу здобуває новачок.
На думку політтехнолога, Володимиру Зеленському за нинішніх умов відносно легко потрапити до другого туру, якщо він ухвалить рішення брати участь у виборах. Експерт також зауважив, що попередні моделювання показували, що у деяких сценаріях чинний президент із невеликим розривом поступався Залужному та Буданову.
