Лист Зеленського до путіна — це сигнал тиску, ударів углиб рф і зміни правил переговорів — політтехнолог
Відкритий лист Володимира Зеленського до путіна — це не лише дипломатичний жест, а й сигнал тиску та спроба змінити правила майбутніх переговорів. Звернення поєднує демонстрацію силових можливостей України та натяки на можливі удари вглиб росії, зокрема по критичній інфраструктурі, що вже зазнавала атак у районі Санкт-Петербурга. Такий формат комунікації адресований не лише москві, а й західним партнерам. Він формує рамку, в якій продовження війни може призвести до політичної дестабілізації та сценаріїв зміни влади в росії.
Про це в ефірі УСІ заявив політтехнолог Руслан Рохов.
Чому лист Зеленського став різкою зміною риторики?
Лист Володимира Зеленського до путіна демонструє зовсім інший стиль комунікації, ніж той, який Україна використовувала впродовж останніх місяців. За словами політтехнолога Руслана Рохова, раніше Київ послідовно показував відкритість до переговорів у різних міжнародних форматах за участю США та європейських партнерів. Українська позиція зводилася до готовності вести діалог і шукати шляхи врегулювання.
Натомість нинішнє звернення президента має значно жорсткіший тон. Експерт називає його силовою комунікацією, побудованою на демонстрації можливостей України завдавати болючих ударів по російській території та критичній інфраструктурі.
Це такий агресивний і силовий метод комунікації. Не з позиції того, в кого немає карт, а з позиції того, хто знайшов ахіллесову п’яту російської федерації і готовий тиснути цим важелем.
На думку Руслана Рохова, одним із таких сигналів стали атаки по нафтовій інфраструктурі рф. У цьому контексті послання Зеленського можна трактувати як пропозицію: або москва погоджується на переговори зараз, або Україна продовжить посилювати тиск, який здатний підірвати економічні можливості країни-агресора.
Якщо ви поки не втомилися, то ми зробимо все від нас належне, щоб ви дуже швидко втомилися.
Експерт вважає, що у такий спосіб українська сторона натякає не лише на ризики для російської економіки, а й на особисті політичні загрози для путіна. Йдеться про потенційне зростання внутрішнього невдоволення внаслідок економічних проблем та воєнних невдач.
Крім того, лист містить і дипломатичний сигнал. За словами Руслана Рохова, Зеленський фактично демонструє, що майбутні домовленості щодо війни не можуть бути результатом кулуарних рішень без участі України та Європи. Якщо кремль справді готовий до переговорів, то час переходити до них у міжнародних форматах за участю всіх сторін.
На думку політтехнолога, у зверненні також простежується спроба послабити образ путіна як головного джерела сили у цьому конфлікті та показати, що російський лідер уже не контролює ситуацію так, як раніше.
Чи готовий путін зустрітися з Зеленським?
На думку Руслана Рохова, кремль навряд чи публічно погодиться на пропозиції, озвучені в такому форматі. Для путіна це може виглядати як прояв слабкості перед власною аудиторією.
Водночас головна мета такого звернення, вважає експерт, полягає не стільки в отриманні негайної згоди, скільки в демонстрації сили та готовності України диктувати власні умови переговорного процесу.
Руслан Рохов нагадав, що серед вимог, які москва висуває для досягнення миру, залишаються неприйнятні для Києва умови, зокрема щодо територій Донецької та Луганської областей, які перебувають під контролем України. За його словами, лист Зеленського фактично сигналізує кремлю, що настав час переглядати свою переговорну позицію.
Якщо він дійсно хоче миру, то нехай говорить про мир. Якщо він не готовий, то ми будемо далі тиснути так, щоб у нього почалися внутрішні проблеми, і він уже був зосереджений не на фронті, а на тому, як утримати свою владу.
Чи може тиск на еліти наблизити заколот всередині росії?
Самих військових ударів недостатньо, щоб змусити російське керівництво змінити курс. Для цього необхідно сформувати в російських елітах стійке відчуття, що на них чекає песимістичний сценарій розвитку подій.
Експерт вважає, що одним із факторів такого тиску може стати демонстрація перспективи внутрішньої дестабілізації та втрати контролю над країною. За його словами, російські еліти повинні бачити не лише ризики продовження війни, а й можливі гарантії для себе у випадку зміни влади та припинення бойових дій.
Руслан Рохов переконаний, що подібні сигнали здатні посилювати недовіру всередині найближчого оточення путіна. У такій ситуації диктатор починає підозрювати власних соратників, а це послаблює стійкість усієї системи.
На його думку, інформаційний і політичний тиск має бути спрямований не лише на кремль, а й на представників бізнесу, силових структур та регіональних еліт. Тоді для них дедалі важливішим ставатиме питання власної безпеки та збереження активів, а не підтримка нинішнього курсу російської влади.
Вони будуть думати не про те, як забезпечити позитивний сценарій для російської федерації, а як убезпечити себе і свій капітал. І тоді ми дійсно можемо наблизитися до цього російського безпощадного і безсенсового бунту або перевороту.
Який сенс поєднання сарказму та закликів до миру у листі Зеленського?
Руслан Рохов вважає, що поєднання уїдливого, майже саркастичного тону та прямих закликів до миру в листі є не суперечністю, а частиною двох паралельних комунікаційних процесів.На його думку, у такий спосіб Україна одночасно транслює кілька рівнів меседжів як для росії, так і для західних партнерів.Експерт пояснив, що російська сторона фактично просуває власне бачення «бажаного сценарію», який містить і елементи тиску, зокрема ядерний шантаж. У відповідь Україна демонструє, що цей сценарій є хибним і може призвести до протилежного результату, зокрема посилення міжнародної підтримки Києва та зростання тиску на саму росію.«Це не шлях до досягнення того, що вони поставили собі за мету. А це шлях до розпаду, тому що чим більше ти будеш тиснути, тим більше це зближує Україну з Європейським Союзом»Про те, які сигнали Трампу передав український президент у листі путіну, дивіться у повній версії інтерв’ю.
