Асканія-Нова: заповідник у степу, його тварини та що з ним відбувається зараз

УСІ зібрала головні факти про історію Асканії-Нова, її унікальний степ, тваринний світ, дендрологічний парк, коней Пржевальського та ситуацію, яка склалася із заповідником під час окупації.

Що таке Асканія-Нова і де вона знаходиться

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна розташований у Чаплинському районі Херсонської області, у смт Асканія-Нова на вулиці Парковій, 15. Це найбільший степовий резерват Європи та один із найвідоміших природоохоронних об’єктів України.

Загальна площа заповідника становить 33 307,6 гектара. Із них понад 11 тисяч гектарів — це абсолютно незайманий степ, який ніколи не розорювали та не використовували для сільського господарства. Саме ця територія вважається однією з останніх ділянок справжнього таврійського степу в Європі.

Територія Асканії-Нова поділена на три великі частини: Північну, Великий Чапельський Під та Південну. Найбільша зона — Великий Чапельський Під площею близько 24 тисяч гектарів, де у напіввільних умовах живуть великі копитні тварини.

Окрім степового заповідника, до комплексу входять зоологічний парк, орнітологічний парк, дендропарк, ботанічний сад і науковий музей. У 1983 році Асканія-Нова отримала статус біосферного заповідника, а вже у 1984 році її включили до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО MAB та внесли до переліку еталонних природних територій планети.

Хто і коли заснував Асканію-Нову

Історія Асканії-Нова почалася ще у XIX столітті. У 1828 році на цих землях виникла колонія Асканія-Нова, заснована герцогом Ангальт-Кетенським. Проте справжній розвиток майбутнього заповідника пов’язаний із бароном Фрідріхом Фальц-Фейном — нащадком німецьких колоністів і великим поціновувачем дикої природи.

У 1874 році батько подарував Фальц-Фейну вольєр для птахів. Саме тоді в нього виникла ідея створити великий природний парк у степу. У 1885 році він заклав дендрологічний парк у практично безводній місцевості. Для цього довелося прокласти штучну систему зрошення, створити водойми та висадити дерева, які раніше не росли у таврійському степу.

Офіційною датою заснування заповідника вважається 1898 рік. Саме тоді Фальц-Фейн першим у світі вилучив частину земель із господарського використання та оголосив їх природоохоронною територією. До Асканії почали завозити екзотичних тварин — кенгуру, страусів, ему, тибетських яків та антилоп.

Саме сюди вперше у світі привезли коней Пржевальського. У 1919 році заповідник отримав статус народного парку, у 1921 році став державним, а в 1930-х роках тут створили Всесоюзний інститут акліматизації та гібридизації тварин.

Які тварини живуть в Асканії-Новій

Асканія-Нова відома унікальною колекцією тварин, які живуть у напіввільних умовах просто серед степу. Загалом тут налічується понад 3000 видів тварин і понад 500 видів рослин. Щонайменше 69 видів занесені до Червоної книги України.

Найвідоміші мешканці заповідника — великі копитні тварини. У степу живуть:

• коні Пржевальського;
• зебри Чапмана, Гранта та Греві;
• американські бізони;
• буйволи;
• антилопи канна, гну, нільгау та сайгак;
• кулани;
• благородні та плямисті олені;
• двогорбі верблюди;
• лами;
• шотландські поні.

Особливо відома антилопа канна. Асканія-Нова — єдиний зоопарк, де отримують молоко цієї африканської антилопи.

У заповіднику мешкає понад 300 видів птахів. Тут можна побачити журавлів, фламінго, лебедів, фазанів, павичів та близько 120 страусів різних видів — африканських, ему та нанду. Через територію проходить Азово-Чорноморський міграційний шлях, яким щороку пролітає до 800 тисяч птахів.

Серед степових тварин трапляються борсуки, лисиці, вовки, зайці-русаки, ховрахи та бабаки. Також тут живуть рідкісні плазуни — степова гадюка, полоз чотирьохсмугий, жовточеревний полоз і мідянка.

Коні Пржевальського — символ Асканії

Коні Пржевальського стали одним із головних символів Асканії-Нова та всієї української природоохорони. Перші тварини з’явилися тут у 1899 році завдяки Фрідріху Фальц-Фейну. Саме Асканія стала місцем, де вдалося сформувати одну з найбільших популяцій цього рідкісного виду у світі.

Основна група коней живе на території Великого Чапельського Поду. До початку окупації тут перебували близько 67 особин. Тварини утримувалися у великих степових загонах площею від 6 до 12 квадратних кілометрів, тому звичайних екскурсій безпосередньо до них не проводили.

Працівники заповідника неодноразово розповідали про незвичну поведінку коней Пржевальського. Тварини навчилися самостійно відкривати замки на загонах і переходити між територіями.

Асканія-Нова відіграла ключову роль у поверненні виду в дику природу. У 1992 році частину коней із заповідника разом із тваринами з Нідерландів відправили до монгольського резервату Хустан-Нуру. Це стало першим успішним поверненням коней Пржевальського у природне середовище. Пізніше, у 1998 році, частину тварин перевезли до Чорнобильської зони.

Дендрологічний парк і дендропарк Асканії-Нова

Дендрологічний парк Асканії-Нова заклали у 1885 році посеред практично безводного степу. Для його створення Фальц-Фейн організував складну систему штучного зрошення, проклав канали та облаштував озера. Саме тому парк часто називають «оазою серед степу».

Сьогодні це найбільший дендропарк степової зони України. Із 1983 року він має статус парку загальнодержавного значення. На його території росте понад 1030 видів деревних рослин та більше 680 видів трав’янистих рослин.

Тут можна побачити рідкісні степові рослини, занесені до Червоної книги України: ковилу, тюльпан Шренка, тюльпан скіфський, беллевалію сарматську та лук Регеля.

На території дендропарку збереглася історична школа 1829 року — одна з найстаріших будівель комплексу. До повномасштабної війни відвідування дендропарку дозволялося лише у супроводі екскурсовода.

Саме дендрологічний парк зробив Асканію-Нова не лише степовим резерватом, а й великим ботанічним центром, де вивчали акліматизацію рослин у посушливому кліматі півдня України.

Асканія-Нова під окупацією: що відбувається зараз

З 24 лютого 2022 року Асканія-Нова перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області. Навесні 2023 року російська окупаційна адміністрація встановила повний контроль над заповідником, а українська сторона фактично втратила можливість управляти територією.

За даними Ukraine War Environmental Consequences Work Group, станом на 2025 рік зафіксовано щонайменше 20 задокументованих випадків незаконного вивезення тварин. Серед них — зебри Чапмана, американські бізони, коні Пржевальського та олень Давида.

Частину тварин вивозили до Краснодарського краю, Криму, Ростова-на-Дону та Рязані. Розслідування URSA.MEDIA у 2025 році також зафіксувало спроби продажу зебр Чапмана по 1 мільйону рублів за одну тварину.

Додаткову небезпеку для Асканії-Нова становлять масштабні пожежі у степу, нестача води та кормів. Усе це створює ризик втрати унікального генофонду тварин і рослин.

Директор заповідника Віктор Шаповал продовжує документувати збитки та збирати доказову базу для майбутнього міжнародного розслідування і відновлення заповідника після деокупації.

Значення Асканії-Нової для науки і природоохорони

Асканія-Нова має світове значення для науки, зоології та охорони природи. Саме тут на початку XX століття проводили одні з перших у світі дослідів зі штучного запліднення тварин.

Заповідник став одним із головних центрів збереження рідкісних степових видів. Тут утримують сайгака — степову антилопу, яка майже зникла у дикій природі. Також саме в Асканії сформували найбільшу групу коней Пржевальського у світі.

Науковці зазначають, що багато птахів, які народилися в Асканії-Нова, згодом поширювалися на величезних територіях — від Франції до Забайкалля та від Нової Землі до верхів’їв Нілу.

Через Азово-Чорноморський міграційний коридор щороку пролітає до 800 тисяч птахів, приблизно 250 видів. Узимку тут збираються тисячі сірих журавлів і дрохв.

Унікальність заповідника полягає ще й у тому, що це одна з небагатьох територій Європи, де зберігся справжній незайманий степовий ландшафт у природному вигляді.

Як дістатися до Асканії-Нової

До повномасштабної війни Асканія-Нова була одним із найпопулярніших туристичних напрямків півдня України. Заповідник розташований у смт Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області.

Наразі територія залишається окупованою, тому повноцінне туристичне відвідування неможливе. Водночас довоєнна логістика залишається важливою для розуміння розташування заповідника та майбутнього відновлення туристичних маршрутів.

Найпоширеніший автомобільний маршрут із Одеси проходив через Миколаїв, Херсон і Нову Каховку. Відстань становила приблизно 500–550 кілометрів. Із Херсона до заповідника — близько 145 кілометрів.

Найближчими залізничними станціями були Херсон і Новоолексіївка. Також курсували автобуси з Херсона, Генічеська, Скадовська та Нової Каховки.

До окупації заповідник працював із вівторка по неділю з 08:00 до 17:00. Офіційний сайт Асканії-Нова — askania-nova-zapovidnik.gov.ua.